Методичні рекомендації щодо вивчення питань теми

Тема 1. Витоки українського народу. Княжа доба української історії. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності

Мета і завдання модуля.

Історичний розвиток українських земель з давньої доби до нового часу

Модуль 1

Вивченнямодуляпередбачає формування наступних знань і умінь: у ході вивчення давньої та середньовічної історії України на лекціях та семінарських заняттях студенти починають оволодівати навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, формуючи уміння систематизації і аналізу історичного матеріалу; розвиваються уміння засвоєння нових понять: палеоліт, мезоліт, неоліт, трипільська культура, рід, плем`я, громада, ранньофеодальна держава, народність тощо; студенти повинні навчитись готувати доповідь та повідомлення на історичну тематику; вчаться складати план-конспект теми, визначеної для самостійного вивчення, набувають навичок виконання тестових завдань.

Вивчення курсу історії України нового часу має допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал на основі використання різних джерел з альтернативними підходами у трактуванні подій, оволодіти певними навичками історіографічного аналізу; вчитися користуватися довідковою літературою; оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей; аналізувати факти і явища, визначаючи роль людського фактора в історії; уміти написати реферат; добре володіти навичками самостійної роботи з дисципліни; засвоїти такі поняття, як національна революція, нація тощо; мати уміння використовувати міжпредметні зв`язки з історії культури, релігієзнавства, літератури, правознавства тощо.

Перелік питань.

1. Українські землі в первісну епоху. Історична доля півдня України. Слов’янські племена.

2. Київська Русь.

3. Галицько-Волинська держава

1. Українські землі в первісну епоху. Історична доля півдня України. Слов’янські племена.

Розпочинаючи вивчення української історії, важливо з’ясувати наступне: історія України бере свій початок з появи перших людей на її території. Науково доведено, що первісні люди з'явилися в українських землях приблизно 1 млн.р. тому - їх найдавніше поселення знайдено біля с. Королеве в Закарпатті. З появою перших людей в історії України починається первісна доба, яка існувала на півдні України - до I тис. до н.е., на іншій її території - до початку нашої ери. У розвитку первісного суспільства виділяють такі періоди, як кам'яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт), бронзовий і ранній залізний віки.

Як відомо, предками українців є слов'яни. Вивчаючи походження слов'яни і як вони з'явилися в українських землях слід виходити з того, що слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи арійського (індоєвропейського) походження. Як окрема етнічна спільність, слов’яни сформувалися на початок нашої ери. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли. Звідси, в ІІ-VII ст. н.е. - в період великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті колись єдиний народ розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги). З II ст. н.е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися східнослов'янські племена антів, які, як вважають дослідники, дали початок українському етносу. В історичній літературі за антами закріпилася назва праукраїнців (або протоукраїнців).

При вивченні питання необхідно дати характеристику першим державним утворенням праукраїнців. Першим державним утворенням у праукраїнців був Антський союз (IV - VII ст. н.е.).Після його розпаду на території України, де розселилися східні слов'яни, утворилися окремі племінні об'єднання, розташування і назва яких відомі із літопису "Повість врем'яних літ": поляни, древляни, сіверяни, тіверці, уличі, волиняни, дуліби, білі хорвати, дреговичі. Саме поляни стали центром консолідації праукраїнських земель. Їх столицею був Київ, заснований, за даними археологів, у к. V – першій пол. VI ст.н.е. З середини IX ст. навколо полян постає стабільне державне об’єднання, яке в арабських письмових джерелах отримало назву Куявія, а сучасні історики називають його Руською землею або Київським князівством Аскольда. Саме Київське князівство стало територіальним, політичним, етнокультурним ядром, навколо якого згодом зросла Київська Русь.

2. Київська Русь

У першу чергу необхідно з’ясувати передумови утворення та теорії походження Київської Русі. В історичній науці склалося декілька теорій щодо утворення Київської Русі. Найбільш поширеними вважаються: Норманська теорія: варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Давньоруської держави, східнослов’янські племена були нездатні без допомоги зовні заснувати могутню державу. Теорія природньо-історичного (автохтонного) походження Київської Русі: з варягами чи без варягів, східні слов’яни були в змозі утворити свою державу, бо:

а) для цього у східних слов’ян існували всі необхідні внутрішні соціально-економічні передумови;

б) процес державотворення розпочався у східних слов’ян ще до приходу варягів;

в) варяги, просуваючись у східнослов’янські землі, керувалися, перш за все, не державотворчою, а торговельною і здобичницькою метою. Вони прагнули підпорядкувати дніпровський торговельний шлях (так званий “путь із варяг в греки”), обкласти даниною місцеве населення.

Дійсно, держава виникає лише тоді, коли стає історичною необхідністю – на стадії розкладу первіснообщинного та формування класового суспільства. Саме на такій стадії суспільного розвитку знаходилися східні слов’яни у VІІІ-ІХ ст.

Щоб зрозуміти, що являла собою Київська Русь, слід дати характеристику її економічного, соціального, політичного та етнічного устрою, при цьому зверніть увагу на дискусійність питання про етнічний устрій Київської Русі. Дійсно, які етноси жили на території держави? Радянські історики пропагували теорію, згідно з якою в Київській Русі сформувалася єдина давньоруська народність (спільна літературна мова, культура, психічний склад), з якої після розпаду Київської держави, з часом, утворилося три народи – український, російський і білоруський. Ця теорія була створена на догоду радянській ідеології і не має під собою належних підстав. Єдиної давньоруської народності не було, вона не могла скластися ні до утворення Київської Русі, ні в період її існування. Чому? По-перше, до об’єднання в одну державу східнослов’янські племена існували самостійно, вони знаходилися в різних природних умовах і відчували впливи з боку різних етносів. По-друге, в період Київської Русі, в умовах панування натурального господарства, були відсутні необхідні тісні контакти між населенням обширної території держави. Російський історик ХІХ ст. Погодін М.С. виступив з теорією, за якою в Київській Русі до сер. ХІІІ ст. мешкали великоруси (росіяни), котрі після татарської руїни 1240 р. переселилися на північ. Натомість, на “порожнє” місце, прийшли переселенці з Волині і Галичини, які й явилися предками сучасних українців. Згідно з концепцією Грушевського М.С., Київська держава і культура були створені лише однією народністю – українською.

Мабуть, треба визнати, що східнослов’янське населення Русі не було однорідним і складалося із трьох основних етнічних груп:

· Південні русичі - на території Київської, Чернігівської, Переяславської, Галицької і Волинської земель.

· Північні русичі - на території Новгородської, Псковської, Володимиро-Суздальської, Смоленської і Рязанської земель.

· Західні русичі - на території Полоцької, Мінської, Туровської земель.

На основі цих трьох етнічних груп відбувався процес формування відповідно української, російської і білоруської народностей.

3. Галицько-Волинська держава

Питання рекомендуємо розглядати у такій послідовності і з огляду на такі основні події історичного розвитку Галицько-Волинської держави: З розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство (кінець XI ст.), а над Бугом - Волинське князівство (сер. XII ст.) з центром у Володимирі..Волинське князівство, відділившись від Києва, спочатку розпалося на дрібні князівства, які ворогували між собою. Забезпечити єдність Волинської землі вдалося талановитому князю Роману Мстиславовичу (1170–1205). У 1199 р. Роману Мстиславовичу вдалося вперше об'єднати Волинську і Галицьку землі, врятувавши останню від зазіхань польських і угорських феодалів. Так утворилася Галицько-Волинська держава. У 1202 р. Роман приєднав до князівства Київські землі. Історики вважають, що у Романа існувала можливість утворення єдиної української держави. Проте загибель князя 1205 р. у бою з поляками зірвала усі його політичні плани. Владу захопили бояри, князівство занепало, чим скористалися поляки та мадьяри, які захопили Галич та Володимир і замишляли поневолити всю Галичину та Волинь.

Син Романа Мстиславовича, Данило Романович, у 1238 році об'єднав під своєю владою Галицьку і Волинську землі, відновивши єдність Галицько-Волинського князівства. У 1239 році Данило знову приєднав до своїх володінь Київські землі. Українська історіографія вважає Данила Галицького одним із найвидатніших українських князів. У надзвичайно складних умовах він зміг перетворити князівство у високорозвинену державу, яку поважали в Європі і ототожнювали з Руссю.

Після смерті Данила у 1264 році при формальному збереженні єдності, князівство фактично розпалося і поступово втрачало колишню велич. У цей період князювали сини Данила Шварно (1264–1269) і Лев I (1264-1301), син Лева I - Юрій I (1301-1308), сини Юрія I - Андрій та Лев II (1308-1323). Останнім галицько-волинським князем став племінник Андрія та Лева II - Юрій II Болеслав (1323-1340). Галицько-волинські князі, визнаючи формальну залежність від Золотої Орди, фактично вели самостійну зовнішню політику. Особливе місце у цій політиці відводилося Польщі, Тевтонському ордену та Литві, підтримка яких могла забезпечити незалежність від Золотої Орди.

Після 1340 року Галицько-Волинська держава припинила своє існування, а українські землі були поділені між сусідніми державами. Галицько-Волинське князівство, будучи ослабленим боротьбою з татарами, боротьбою між боярами та князями, стало об'єктом агресії з боку сусідніх держав і не змогло відстояти незалежність.

Запитання і завдання для самоконтролю:

1. Коли первісні люди почали заселяти сучасну територію України?

2. Зробіть порівняння палеоліту з неолітом.

Питання для порівняння	Палеоліт	Неоліт
Час
Знаряддя праці
Матеріали
Способи обробки матеріалу
Спосіб добування засобів для життя
Колективи, якими жили люди

3. Яка територія, на думку більшості вчених, є батьківщиною слов'ян?

4. Які східнослов’янські племена дали початок українському етносу?

5. Які були соціально-політичні передумови виникнення державності у східних слов’ян?

6. Заповніть таблицю «Етапи утворення державності у східних слов’ян».

Період	Державні об'єднання праукраїнців
IV-VII ст.
VII-VIII ст.
сер. IX ст.
882 р.

Дата добавления: 2014-11-29