Методичні рекомендації до написання есе

Теми есе

1. Київська Русь: чия спадщина?

2. Трагедія Київської держави року 1169-го

3. Київ і Подніпров'я після навали Батиєвих орд

4. Князь Свидригайло - авантюрист чи державотворець?

5. Маловідомий Сагайдачний

6. Переяславська рада 1654 р. в міфах та реаліях

7. За що боровся Б.Хмельницький протягом свого Гетьманства?

8. Конотопська битва 1659 року
Перемога, якої можна було... уникнути. Але яку варто пам'ятати!

9. Петро Дорошенко-важкий вибір гетьмана

10. Загибель козацької столиці
Облога і падіння Чигирина: рік 1678

11. Дорога втрат - незалежність української церкви

12. Серце "регулярної держави"
Петровський Петербург та українці

13. Гетьман Іван Мазепа: життя "за" і "проти" царя

14. Великий гетьман як культуротворець: штрихи до портрета

15. Запорозька Січ у першому вигнанні
Запорожець ще не за Дунаєм, але вже не на Дніпрі

16. Перший європейський конституціоналіст

17. Неіснуюча дилема Кирила Розумовського
Президент Російської академії наук чи гетьман України?

18. Останній кошовий Запорозької Січі

19. "Українська політика" Катерини ІІ

20. Севастополь - місто чиєї слави?

21. Хто і як сприяв визволенню Тараса Шевченка з кріпацтва

22. Реформи заради імперського порядку

23. Москвофільство на західноукраїнських землях

24. Між молотом і ковадлом
Галичина під час Першої світової війни

25. Володимир Ілліч Ленін і трагедія України

26. Київ після жовтневого перевороту
Дорога до громадянської війни

27. Громадянська війна очима сучасників

28. Це страшне слово Соловки

29. Життя і смерть у "скляному будинку"
Михайло Грушевський у Росії: 1931-1934 роки в біографії вченого

30. Голодомор 1932-1933 років в Україні – результат цілеспрямованої політики влади чи трагічний збіг обставин?

31. Через поразку системи - до перемоги

32. 22 червня 1941 року - непрості уроки пам'яті

33. Ціна Великої Перемоги
Нефанфарна війна без лінії фронту

34. Як 50 років тому Лаврентій Берія розігрував "українську карту"

35. "Історія - паспорт на загибель", або Орфей у пеклі

36. Армія без держави, держава без армії (УПА).

37. Петро Шелест і Володимир Щербицький як типажі номенклатури УРСР

38. "Застій" та його українські творці

39. Рефлексія російської самосвідомості в "альтернативній історії"

40. Універсали української культури.

41. Історія не як згадка про минуле, а як подвиг пробудження

42. Україна як жертва і чинник глобалізації катастроф

43. Чи можете Ви запропонувати суспільству національну ідею, яка об’єднає всю Україну?

44. Моє бачення, якою має бути освіта майбутнього в Україні

45. Принципи духовності XXI століття

Есе (essay) - у перекладі з англійської означає «нарис», «твір», «спробу самостійного аналізу» та «обґрунтування теоретичної гі­потези».

Есе виражає індивідуальні враження й міркування автора з конкретного приводу або предмета й не претендує на вичерпне трактування. Відносно обсягу й функції межує, з одного боку, з науковою статтею й літературним нарисом (з яким есе нерідко плутають), з іншого боку - з філософським трактатом. Есеїстичному стилю властиві образність, рухливість асоціацій, нерідко антитиповість мислення, орієнтування на інтимну відвертість і розмовну інтонацію.

Мета есеполягає в розвитку навичок самостійного творчого мислення й письмового послідовного викладу власних думок. Пи­са­ти есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє авторові нав­чи­тися чітко й грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділя­ти причиново-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття від­по­від­ними прикладами, аргументувати свої висновки; володіти науко­вим стилем мовлення.

Есе повинне містити: чіткий виклад суті поставленої проб­леми, включати самостійно проведений аналіз цієї проблеми з ви­ко­ри­станням концепцій і аналітичного інструментарію, розгля­ну­того в рамках дисципліни, висновки, що узагальнюють автор­сь­ку позицію з поставленої проблеми.

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємозалежних складників, таких як:

· вихідний матеріал, що буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування й накопичений досвід з даної проблеми);

· якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація та докази);

· аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).

Процес написання есе можна розбити на кілька стадій: обмірковування - планування - написання - перевірка - виправлення.

Планування - визначення мети, основних ідей, джерел інформації, термінів закінчення й подання роботи. Мета повинна визначати ідеї. Ідеї, як і мета, можуть бути конкретними й загальними, більше абстрактними. Думки, почуття, погляди й подання можуть бути виражені у формі аналогій, асоціації, припущень, міркувань, суджень, аргументів, доводів тощо.

Джерела. Тема есе підкаже, де шукати потрібний матеріал. Звичайно користуються бібліотекою, Інтернет-ресурсами, словниками, довідниками. Перегляд означає редагування тексту з орієнтацією на якість і ефективність. Якість тексту складається із чотирьох основних компонентів: ясності думки, виразності, грамотності й коректності. Необхідно чітко і ясно формулювати ідеї, які хочете виразити, інакше вам не вдасться донести ці ідеї й відомості до читачів.

Виразність — це доступність тексту для розуміння. Легше всього її можна досягти, користуючись логічно й послідовно ретельно обраними словами, фразами й взаємозалежними абзацами, що розкривають тему.

Грамотність відбиває дотримання норм граматики й правопису. Якщо в чомусь сумніваєтеся, загляньте в підручник, словник або посібник зі стилістики чи дайте прочитати написане людині, чия манера писати вам подобається.

Коректність — це манера письма. Писати треба полемічно, але чемно.

Дата добавления: 2014-11-29