Методичні вказівки. Експериментальна частина

Експериментальна частина

Реактиви та обладнання: розчин барій хлориду 0,001 М; розчин сульфатної кислоти 0,001 М; розчин желатини; мірні колби на 50 см³ – 5 шт; піпетки на 10 см³ – 2 шт; дистильована вода, фотоколориметр КФК-3 з набором кювет №4.

У колбах ємністю 50 см³ готують ряд стандартних розчинів барій сульфату із концентраціями, вказаними викладачем. При цьому піпеткою відбирають певну кількість вихідного розчину BaCl₂, додають необхідну кількість розчину сульфатної кислоти і ретельно перемішують. З метою стабілізації утвореного колоїдного розчину додають розчин желатини. Вміст колб доводять до мітки і дають відстоятись розчинам 5-10 хв. Після цього з допомогою КФК-3 проводять вимірювання величини пропускання кожного із розчинів у кюветах із довжиною 20 мм, при довжині хвилі падаючого світла – 540 нм. Одержані результати записують у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Результати вимірювання мутності розчинів

№ п/п	Концентрація, с, кг/м^3	Пропускання, П	Мутність, Т, м^-1	Приведена мутність, T/C, м^2/кг
1...4

Рівняння Релея справедливе лише для розбавлених розчинів, оскільки не враховує вторинного розсіювання та міжчастинкової взаємодії. Тому для визначення розміру частинок слід використовувати значення наведеної каламутності для гранично розбавленого колоїдного розчину. Для цього за одержаними даними будують графік залежності каламутність концентрація в координатах Т/с = f (с).

З одержаної залежності, за характером близької до лінійної, екстраполяцією на нульове значення с знаходять відповідну величину (T/ с)₀:

Використовуючи одержане значення наведеної каламутності гранично розбавленого колоїдного розчину, розраховують радіус частинок дисперсної фази за формулою (2.8):

(2.8)

Значення всіх проміжних і кінцевих величин заносять у табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Величини для визначення радіусу частинок:

l, м	d, кг/м^3	n1	n2	К	(T/с)0	r, м

Оформлення протоколу: В протоколі наводять графік залежності Т/с = f( с), на якому екстраполяцією визначено значення наведеної каламутності гранично розбавленого розчину. Наводять розрахунок всіх проміжних і кінцевих величин. Роблять висновки, щодо одержаного значення та причин можливих похибок.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Як розраховують концентрацію золів за результатами турбідиметричних вимірювань?

2. Виходячи з формули Релея, показати, як розраховують радіус колоїдних частинок?

3. Що таке каламутність?

4. Які параметри дисперсних систем можна визначити за результатами вимірювання інтенсивності розсіяного світла?

5. Яка принципова схема нефелометра?

6. В чому полягає відмінність між нефелометром та колориметром?

ЗАНЯТТЯ №5

Дата добавления: 2014-11-29