Технологічна частина

В цій частині необхідно розрахувати: технологічно необхідну кількість ліній або постів для ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2, зони ПР, зварювального, малярного, кузовного, шиномонтажного відділень, зони очікування ТО і ПР (для кожного відділення розрахунок виконується з обґрунтуванням початкових даних і нормативів). Вибрати основне технологічне устаткування для виконання ЩО, ТО-1, ТО-2 і ПР.

Скласти схему розміщення основного технологічного устаткування ліній (дільниць, зони), розташування робочих постів. Розрахувати площу підрозділу. Виконати схему розташування робочих постів. Розробити технологічну документацію на обслуговування, ремонт і випробування (регулювання) агрегату, вузла, деталі, відповідної системи автомобіля. Запропонувати стенд, пристосування для використання в технологічному процесі ТО і ПР з описанням його будови і принципу дії.

4.1 Розрахунок кількості постів ТО, ПР

Кількість постів – основний параметр, що відображає виробничу потужність зони ТО-1, ТО-2, ПР і що визначає планувальні рішення при проектуванні або реконструкції виробничого корпусу АТП.

При технологічному розрахунку визначається кількість постів ТО і ПР для наступних зон і відділень. Зони ТО, ПР (контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні, розбирально-складальні роботи), малярне відділення, зварювальне відділення, кузовне відділення, пости для зняття коліс, інші відділення в залежності від виробничої структури конкретного АТП.

Кількість універсальних або спеціалізованих постів у зоні ТО і ПР, в одиницях, визначається за формулою

·

Х _п ^ТО = Т _п / (D ^р _{роб ТО} · n _з ^ТО · t _з^ТО · Р _ТО · φ _п ^ТО ), (29)

де Т _п - річна трудомісткість виконуваних робіт на постах за видами дій, люд.- год;

D ^р _{роб ТО} - дні роботи зони ТО за рік;

n _з ^ТО - кількість змін роботи зони ТО;

t _з^ТО - тривалість змін роботи зони ТО, годин;

Р _ТО - середня кількість робітників, зайнятих одночасно на посту ТО, чол.;

φ _п ^ТО - коефіцієнт використання часу поста ТО, φ _п ^ТО = 0,85…0,95

Наприклад: розрахунок ведемо для ТО-2

Х _п ^ТО = 64033,7 / 365 · 1 · 8,2 · 4 · 0,9 = 5,9

Приймаємо 6 постів. Таким чином, для виконання автомобілям ТО-2 необхідно спроектувати потокову лінію, на якій розмістити 6 постів (перелічити найменування прийнятих постів).

Кількість робочих постів, в одиницях, при одиничному методі ТО (Х _п ^ТО ) знаходять із співвідношення

Х _п ^ТО = τ _п / (R · φ _п ^ТО ), (30)

де τ _п - такт поста (час перебування автомобілів на посту обслуговування), в годинах, визначається за формулою

τ _п = (60 · t _х · С _ТО / Р) + t _п , (31)

де t _х - час виконання робіт на посту, в хвилинах;

С _ТО - частка постових робіт ТО, С _ТО = 0,39…0,57

Р - середня кількість робітників, зайнятих одночасно на одному посту ТО. Середні значення Р становлять: для ЩО - 1…3 чол., для ТО-1 - 2…4 чол.,

для ТО-2 - 2…5 чол., для діагностування - 1…2 чол.

t _п - час додаткових робіт, t _п = 1…3 хвилини;

R - ритм виробництва, в хвилинах, (час, відведений АТП на перебування одного автомобіля в зоні обслуговування) визначається за формуло

R = 60 · Т _об / N _х ^доб = 60 · n _з ^об · t _з ^об / N _х ^доб , (32)

де Т _об - тривалість роботи зон обслуговування за добу, год.;

N _х ^доб - число технічних впливів відповідного вигляду (ТО-2) за добу. За попереднім розрахунком N _х ^доб = 2;

n _з ^об - кількість змін зон обслуговування, n _з ^об = 1;

t _з ^об - тривалість зміни роботи зон обслуговування, t _з ^об = 8,2 години;

φ _п ^ТО - коефіцієнт використання часу поста ТО, φ _п ^ТО = 0,85…0,95

Ритм виробництва і такт поста визначають окремо для ЩО, ТО-1, ТО-2. Величина R залежить від виду та організації робіт, моделі обслуговування, застосо-ваного устаткування та інших факторів.

Наприклад:

R = 60 1 8,2 / 2 = 246,

τ _п = (60 · 8,2 · 2 / 4) + 2 = 248,

Х _п ^ТО = 248 / (246 · 0,95) = 1

Таким чином, кількість робочих постів, в одиницях, при одиничному методі ТО (Х _п ^ТО ) складає один пост.

Кількість робочих постів при потоковому методі ТО визначають множенням кількості потокових ліній на кількість робочих постів на одній потоковій лінії.

Кількість постів зони поточного ремонту Х _п^ПР визначають з урахуванням річної трудомісткості постових робіт на поточному ремонті автомобілів за формулою

Х _п^ПР = С _ПР · Т _ПР · К _нн / (D ^р _{роб ПР} · n _з ^ПР · t _з^ПР · Р _ПР · φ _п ^ПР · q ), (33)

де С _ПР - частка постових робіт ПР, С _ПР = 0,39…0,57;

Т _ПР - річна трудомісткість виконуваних робіт на постах при виконанні ПР.

За попереднім розрахунком Т _ПР = 52429 людино-годин;

К _нн - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів у ПР, К _нн = 1,2…1,5;

D ^р _{роб ПР} - дні роботи зони ПР за рік, D ^р _{роб ПР} = 253…365;

n _з ^ПР - кількість змін роботи зони ПР, n _з ^ПР ≥ 2;

t _з^ПР - тривалість змін роботи зони ПР, год.;

Р _ПР - середня кількість робітників, зайнятих одночасно на посту ПР, Р _ПР = 1...3 чол.;

φ _п ^ПР - коефіцієнт використання часу поста ПР, φ _п ^ПР = 0,8…0,9;

q - коефіцієнт, який враховує кількість робітників за змінами у зоні ПР автомобілів

q = ∑Р / Р ₁ · n _зм ^ПР, (34)

де ∑Р, Р ₁ - явочна чисельність робітників зони або дільниці, відповідно, загальна та в найбільш завантажену зміну;

n _зм ^ПР - кількість змін роботи зони ПР, n _зм ^ПР = 2

Наприклад:

q = 14 / 14 · 2 = 0,5,

Х _п^ПР = 0,5 · 52429 · 1,3 / (365 · 2 · 8,2 · 2 · 0,9 · 0,5) = 6,3

Приймаємо 7 постів.

Поточний ремонт (ПР) автомобілів виконують індивідуальним і агрегатним методами.

За індивідуального методу ремонту агрегати, зняті з автомобіля, не знеособлю-ють, їх ремонтують, а потім установлюють на той самий автомобіль. За такої організації ремонтних робіт автомобіль довго простоює.

Агрегатним методом здійснюють поточний ремонт автомобілів у ВАТ АТП, щоб скоротити простої рухомого складу. При цьому несправні агрегати або агрегати, що потребують капітального ремонту, замінюють справними, взятими з обмінного фонду.

Поточний ремонт автомобілів включає постові роботи (розбірно-складальні) і виробничо-цехові. Постові роботи виконують на універсальних і спеціалізованих постах поточного ремонту автомобілів. На універсальних постах поточний ремонт виконує одна бригада робітників, на спеціалізованих він виконується на кількох спеціалізованих постах, кожен із яких призначений для певного виду операцій.

Пости поточного ремонту оснащують оглядовими канавами і обладнують підйомно-транспортними пристроями й інструментами.

Потоковий метод дає змогу підвищувати культуру обслуговування, поліпшувати умови праці й техніку безпеки, підвищувати продуктивність праці та якість обслуго-вування, застосовувати високопродуктивне устаткування, засоби механізації та автоматизації, забезпечувати ритмічність виробничих процесів, краще використо-вувати виробничі площі.

Потоковий метод ТО ефективний, якщо добова або змінна програма обслуго-вування достатні для повного завантаження потокової лінії; точно додержуються графік подачі автомобіля; чітко розподіляються операції ТО за виконавцями; роботи широко механізуються й автоматизуються; є належна матеріально-технічна база, резервні пости й,,ковзні” виконавці; добре налагоджено постачання потокової лінії всіма потрібними деталями, матеріалами й інструментом.

4.2 Підбір технологічного обладнання для виробничих відділень, постів і зон

Підбір обладнання виконується по всіх зонах, відділеннях, дільницях і складах у відповідності з рухомим складом, що експлуатується, вибраними формами організації праці і технологією виробництва, розрахунковою кількістю ліній, постів, чисельністю і розподілом робітників по змінах.

Підбір проводиться на підставі каталогів і табеля технологічного обладнання АТП, а також з урахуванням інформації про випуск нового сучасного обладнання.

Ремонтні підрозділи оснащують в основному устаткуванням постійної дії. Кількість такого устаткування (Х _ус) визначають виходячи з річної трудомісткості даної групи робіт і визначається за формулою

Х _ус = Т _гр / (D ^р _роб · n _гр · t _{гр. ·} φ _гр · Р), (35)

де Т _гр - річна трудомісткість даної групи робіт, людино-годин;

D ^р _роб - кількість робочих днів роботи устаткування в році;

n _гр - кількість змін роботи устаткування;

t _гр. - тривалість зміни роботи устаткування, год.;

φ _гр - коефіцієнт ви користування устаткування за часом, φ _гр. = 0,6…0,9;

Р – кількість виконавців, які одночасно обслуговують одиницю устаткування

Для оснащення постів необхідним технологічним устаткуванням необхідно:

1- скласти перелік технологічних операцій, які передбачається виконувати на кож-ному відповідному посту;

2- розрахувати або вибрати необхідне технологічне обладнання, стенди, пристосу-вання й інструмент (якщо на посту працюють кілька виконавців технічного обслуговування, то комплектами слюсарного і вимірювального інструментами забезпечуються кожний працівник);

3- визначити трудомісткість робіт на кожному посту у відповідності до обсягу робіт у відсотковому відношенні. Наприклад: згідно попередньому розрахунку річний обсяг технічного обслуговування ТО-2 складає - 8814 людино-годин або в перерахунку на один автомобіль складає 8814 / 694 = 12,7 людино-години. За зміну планується ремонтувати в об’ємі ТО-2 два автомобіля (694/365 = 2). За розрахунком на 7 постах повинні виконувати ТО-2 автомобіля одночасно 14 робітників з розподілом по постах згідно обсягу робіт.

На підставі таблиці 2 визначаємо середню трудомісткість видів робіт у відсотковому відношенні від добової загальної трудомісткості, які виконуються під час ТО-2 і визначаються за формулою

Т _ср = Т ^доб _то-2 · е /100, (36)

де Т ^доб _то-2 - загальнодобова трудомісткість виконання ТО-2, людино-годин;

е – відсоток виконання виду робіт від загальнодобової трудомісткості, %

Діагностичні 12,7 · 10/100 = 1,27

Кріпильні 12,7 · 35/100 = 4,44

Регулювальні 12,7 · 19/100 = 2,4

Мастильні, очисні 12,7 · 11/100 = 1,4

Електромеханічні 12,7 · 10/100 = 1,27

Обслуговування системи живлення 12,7 · 12/100 = 1,54

Шинні 12,7 · 3/100 = 0,38

Примітка: деякі довідкові дані приведені у додатках 1, 2, 3, 4.

Таблиця 2 – Види і обсяги робіт при ТО-1 і ТО-2

Вид робіт	Обсяг робіт, %
ТО-1	ТО-2
Вантажні автомобілі	Причепи і напівпричепи	Вантажні автомобілі	Причепи і напівпричепи
Діагностичні Кріпильні Регулювальні Мастильні, очисні Електромеханічні Обслуговування системи живлення Шинні	8 – 10 32 – 38 10 – 12 16 – 26 10 – 13   3 – 6 7 - 9	3,5 – 4,5 35 – 45 8,5 – 10,5 20 – 26 7 – 8   - 15 - 17	6 – 10 33 – 37 17 – 19 14 – 18 8 – 12   7 – 14 2 - 3	0,5 – 1 60 – 66 18 – 24 10 – 12 1 – 1,5   - 2,5 – 3,5

Курсовим проектом пропонується для організації ТО-2 автомобілів впровадити потокову лінію на 7 постів з застосуванням агрегатно-вузлового методу ремонту.

Для кожного поста розраховується або підбирається необхідне технологічне устаткування і складається відомість вибраного обладнання і заноситься до таблиці 3.

Таблиця 3 - Відомість технологічного обладнання і оснащення дільниці ТО-2

Найменування обладнання	Модель тип	Кіль-кість	Габаритні розміри	Загальна площа, м ^2
Пост 1 Контрольно-діагностична зона 1.1 Візок для акумуляторних батарей 1.2 Установка для відсмокт. відпрац.газів 1.3 Слюсарний верстак із лещатами. і т.д.			600 – 600 400 х 400 1200 х 600	0,36 0,16 0,72
Пост 2 Агрегатна зона 2.1 Шафа для інструменту і пристосувань 2.2 і т.д.
Пост 3 Кріпильна зона 2.1 Шафа для інструменту і пристосувань 2.2 Гайковерт для гайок коліс і т.д.
Пост 4 Регулювальна зона 3.1 3.2 і т.д.
Пост 5 Розбирання і складальна зона 4.1 4.1 і т.д.
Пост 6 Зняття і шиномонтажу зона 5.1 5.2
Пост 7 Електромеханічна зона 6.1 6.2

Загальна площа дільниці (постів) складає ∑f _об =

4.3 Розрахунок площі виробничих зон і відділень

Загальна площа зони ТО-2 при виконанні робіт на універсальних тупикових або проїзних постах визначаються двома методами: графічним або орієнтовним – за площею горизонтальних проекцій розташованого устаткування і автомобілів на постах і визначається за формулою

F _з = f _а · Х _з + ∑f _об · К _п , (37)

де f _а - площа, що займається автомобілем, м ² ;

Х _з - сумарна кількість постів в зоні виконання робіт;

∑f _об - сумарна площа, займана технологічним устаткуванням на всіх постах м ² ;

К _п - коефіцієнт щільності розставляння постів

Якщо на дільниці ТО-2 немає машино-місць, то формула (37) приймає вид

F _з = f _об · К _п , (38)

де f _об - площа, що займається обладнанням, м ² . (за даними відомості обладнання);

К _п – за попереднім (значення К _п береться із таблиці 4.

Таблиця 4 - Значення коефіцієнтів щільності розставлення обладнання

Найменування відділення	К п	Найменування відділення	К п
Слюсарно-механічне Ковальсько-ресорне Мідницьке Бляхарське Зварювальне Деревообробне Обойне Арматурне Електротехнічне Малярне	3,5 5,0 3,5 4,5 4,5 5,0 3,5 4,5 3,5 4,0	Шиномонтажне Акумуляторне Паливної апаратури Кузовне Агрегатне Склад мастила Склад ГАВ Склад запасн. частин Комора інструментів	4,0 3,5 3,5 4,5 4,0 2,5 2,5 2,5 2,5

При поєднанні різних видів робіт в одне відділення або дільницю (зварювальне, ковальсько – мідницьке та інші) відомість повинна бути складена спеціально.

В цьому випадку кількість робочих місць може перевищувати число робітників, зайнятих в одну зміну. У відомість включається машино-місця для виконання постових робіт (зварювальних, кузовних та інших), кількість яких повинно визначатися розрахунком. Дані відомостей використовуються для розрахунку площ відділень. На рисунку 1 умовно показані розташування постів і технологічного устаткування для виконання ремонту ТО-2.

Розставлення технологічного обладнання на дільниці для виконання ТО-2 показано на рисунку 1 (показано умовно).

1 - підйомник для вивішування автомобілів; 2 - робочий верстак із лещатами; 3 - гідравлічний пре с;

4 - обтирально-шліфувальний верстак; 5 - вентилятор верстата; 6 - настільно-свердлильний верстат;

7 - маслороздавальні колонки; 8. 10 - ванни для масля­них фільтрів; 9 - пристрій для промивання

системи мащення двигуна; 11 - лійка для зливання відпрацьованого масла; 12 - силова шафа; 13 - пульт

керування конвеєром; 14 - пост перевірки розвалу і сходження коліс; 15 - пост перевірки ефективності гальм

Рисунок 1 - Схема потокової лінії ТО-2 із поперечним переміщенням автомобіля

Дата добавления: 2014-11-29