Формування знань з іноземної мови

Оскільки в умовах школи, тобто за відсутності мовного оточення, оволодіння іноземною мовою базується на відповідних теоретичних знаннях, першу чергу, психологічні умови формування знань з іноземної мови і про мову. На думку автора, знання, якими оволодіває учень, повинні відповідати його потребам, інтересам, мати для нього життєвий смисл (сенс). Поки цього немає, педагогічні зусилля вчителя будуть безплідними. Очевидно, вчитель має турбуватися про виклад яскравих, незвичних прикладів з життя відомих людей і показати ту виняткову роль, яку відіграло знання іноземних мов в їх житті чи професійній діяльності. Треба розповідати про країну, мова якої вивчається, рекомендувати найбільш цікаві книжки й публікації про неї, організовувати екскурсії у вищі навчальні заклади, навчання в яких пов’язане з обов’язковим знанням мови, яку вивчають учні.

Якщо ці заходи не дадуть позитивних результатів, то без індивідуального впливу на несумлінного учня не обійтися. Автор визнає, що це – нелегка робота, але не тяжча за ту, яку вчителеві доведеться виконувати, працюючи з учнями байдужими, незахопленими, пасивними. Отже, свідоме ставлення учня до вивчення іноземної мови зумовлює появу інтересу до неї. Цей принцип набуває особливої ваги, коли йдеться про вивчення граматики іноземної мови, оволодіння її системою. Лише системні знання забезпечують оперативне й надійне їх

виживання, вони міцно утримуються в людській пам’яті. Надійне засвоєння граматичного курсу відкриває великі можливості для інтенсивнішого оволодіння в подальшому всіма видами мовної діяльності, розвитку комунікативних навичок. Виникає питання: коли краще розпочинати систематичне і системне вивчення граматики, чи зможуть учні молодших класів сприймати і засвоювати «дорослий» курс граматики, як реагувати на такий підхід в умовах діючих планів і програм?

Наукові дослідження і особистий досвід свідчать про те, що, починаючи з другого року вивчення іноземної мови (перший рік – вступний, підготовчий),з учнями можна працювати «по - дорослому» і викладати основні положення курсу граматики, підкріплюючи їх цікавими прикладами, навпаки, учням подобається такий підхід, бо він імпонує їх прагненню відчувати себе дорослішими. А відчуття просування вперед, інтенсивний розвиток навичок і вмінь породжують задоволення від практичного володіння мовою, що в свою чергу, є основним мотивом, який спонукає до ще більш активної роботи над мовою. Повний курс граматики має бути пройдений за 2 – 3 роки, в подальшому тільки повторюються при нагоді принципові граматичні явища.

Серйозну увагу потрібно акцентувати на фонетичних знаннях, оскільки, вони неминуче забуваються. Це відбувається завдяки тому, що у відповідних правилах з фонетики майже повністю відсутні логічні закономірності. Внаслідок забування правил допускаються численні помилки в написанні і читанні слів.

Щодо лексичного матеріалу, кількість слів, які учень має засвоїти протягом року, на думку автора, неприпустимо знижена, що не відповідає реальним розумовим можливостям дітей. Основна причина цього – вимога обов’язкового введення і закріплення нових слів безпосередньо на заняттях.

Досвід індивідуальної роботи з дітьми 9 – 10 років переконливо свідчить, що навіть учні молодших класів у змозі самостійно працювати з малим словником обсягом 5 – 7 тисяч слів, завчаючи до кожного наступного заняття з учителем 20 – 30 слів за власним вибором.

Дата добавления: 2014-11-29