Ринки похідних фінансових інструментів

В останнє десятиріччя активно розвивається фінансовий сектор економіки. З'явилися нові види фінансових інструментів, нові строкові ринки, наприклад ринок свопів. Обсяг торгівлі похідними інструментами перевищує обсяг торгівлі базисними активами.

Головна функція строкового ринку та його інструментів поляни у страхуванні цінових ризиків. Зростання економіки західних країн в останньому десятиріччі не могло не відбитися і на розвитку строкового ринку. Водночас діяли й інші чинники, що стимулювали його подальший розвиток.

По-перше, розвиток строкового ринку і фінансового ринку західних країн у цілому безпосередньо був пов'язаний з загальною лібералізацією фінансового сектора економіки.

По-друге, з початку 80-х років великі фінансові ресурси стали акумулюватися в різних фондах, таких як інвестиційні, пенсійні та ін.

З одного боку, дедалі більший обсяг фінансових ресурсів став концентруватися в руках професійних менеджерів, з іншого — посилилися вимоги до прибуткового застосування фінансових ресурсів, які почали розглядатися з погляду хеджування їх вартості та доходності. Слід ураховувати, що операції з похідними активами є досить складними фінансовими інструментами і потребують спеціальних знань для використання їх як об'єктів інвестування. Поза фондами вони недоступні дрібному вкладникові через великий обсяг початкових разових інвестицій та високу ризикованість більшості даних операцій. До того ж широке інвестування коштів фондів в інші фінансові активи звичайно супроводжується паралельною трансакцією з похідними фінансовими інструментами з метою хеджування. Концентрація контролю над великими сумами грошей в умовах конкурентного ринку викликає ще один цікавий ефект: значно посилюється нестійкість фінансових ринків у зв'язку з отриманням нової інформації, оскільки її однозначна оцінка більшістю менеджерів спричинює масову купівлю чи продаж фінансових активів. Це приводить до подальшого розширення ринку похідних фінансових активів, до якого фонди звертаються з метою хеджування.

По-третє, ринки похідних фінансових інструментів висококонцентровані в міжнародному масштабі, тобто існує кілька основних світових центрів торгівлі похідними фінансовими інструментами. У зв'язку з цим ще однією причиною їх розвитку став прогрес у галузі інформаційних технологій. Крім того, вдосконалення техніки та технології спростило та зменшило вартість поліпшення трансакцій, сприяло впровадженню автоматизованих програм торгівлі фінансовими активами та хеджування, збільшенню ліквідності фінансових ринків. Це об'єктивно привело до частішого перегляду портфелів менеджерами і в результаті — до зростання обсягу операцій.

По-четверте, активізації торгівлі похідними фінансовими інструментами сприяла можливість формувати з їх допомогою синтетичні позиції для тих випадків, коли трансакції на спотовому ринку вирізняються більш високими ставками.

Говорячи про структуру строкового ринку, слід згадати такий його елемент, як ринок при випуску (when-issued market). Цей ринок, що діє у передових західних країнах, за винятком Німеччини та Японії, обслуговує торгівлю ще не випущеними цінними паперами. Торгівля починається, коли стають відомими параметри аукціону. Взаєморозрахунки за трансакціями відбуваються вже після випуску цінних паперів. Тривалість контрактів, що укладаються, від початку торгівлі на ринку до дня аукціону становить від двох днів (наприклад, у Франції) до 10 днів (наприклад, у США). Взаєморозрахунки за трансакціями здійснюються також у різні строки — від одного дня після аукціону (у Великій Британії) до ЗО днів (у Франції).

Дата добавления: 2014-11-29