Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Організаційні питання статистичного спостереження




Другою складовою плану спостереження є комплекс організаційних питань. Організаційні питання стосуються місця й часу проведення обстеження, органів та персоналу, залученого до обстеження, його матеріально-технічного забезпечення, а також системи гарантування точності результатів.

Організаційні питання тісно пов’язані з програмно-методоло­гічними й залежать від мети та умов обстеження.

Насамперед з’ясовується, на який орган покладено відпові­дальність за проведення обстежень, їх підготовку. Залежно від масштабності об’єкта спостереження, а також зацікавленості що­до його результатів діють такі групи зазначених органів.

1. Центральні органи державної статистики, а саме Держкомітет статистики України та його регіональні відділення — держа­вні обстеження на макрорівні. До таких обстежень належать пе­реписи (населення, земельного фонду, технологій тощо), обсте­ження соціально-демографічного та економічного характеру (об­стеження міграційних потоків населення, неформальної зайнято­сті, бюджетів домогосподарств, діяльності суб’єктів бізнесу тощо).

2. Статистичні відділи міністерств і відомств — державні об­стеження локального за тематикою характеру. Наприклад, обсте­ження, що їх проводять Державна податкова адміністрація, Комі­тет митного контролю. Державна служба приватизації майна тощо.

3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації — обстеження, що ґрунтуються на вивченні суспільної думки або мотивації, поведінки та оцінок окремих суб’єктів суспільно-економічного життя.

До таких інститутів належать, зокрема, Інститут соціології, філіал Інституту суспільної думки Геллапа (Соціо-Геллап), Між­народний інститут соціології, Міжнародна організація праці (МОП), Міжнародний центр дослідження проблем тенденцій діяльності економічного характеру, Генеральне агентство у справах економіки та фінансів при комітеті ЄС.

4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств, організацій, фірм, банків, бірж, страхових товариств тощо) — обстеження на мікрорівні, що мають маркетингове або контрольне спрямування. Наприклад, маркетингові обстеження туристичних фірм, що мають на меті з’ясувати ринок споживачів, або обстеження комерційних банків з метою проаналізувати потреби фактичних і потенційних клієнтів щодо різних банківських послуг.



Кожний орган, що виконує спостереження, має забезпечити себе кваліфікованими кадрами як на етапі підготовки обстежен­ня, його проведення, так і під час обробки результатів. Здебіль­шого у статистичному спостереженні беруть участь не лише статистики, а й особи різних професій. Наприклад, до проведення перепису населення залучають спеціально підготовлених обліковців-реєстраторів, статистиків-науковців, організаторів та аналітиків, а також програмістів, операторів ЕОМ, технічний персонал.

Наступним питанням є обґрунтування місця обстеження пункту, в якому перебуває одиниця спостереження і реєструють­ся дані. Наприклад, під час телефонного опитування телеглядачів місцем обстеження є місце проживання респондентів. У разі обстеження осіб, котрі прибули з-за кордону, стосовно мети їх приїзду місцем обстеження буде районне відділення віз та реєстрацій (ВВІР). Для того щоб спостереження дало вірогідні та своєчасні дані, необхідно вирішити питання часу та періоду спостереження.

Час спостереження (об’єктивний) це час, до якого відносяться дані спостереження. Якщо об’єктом спостереження є процес, то визначається інтервал часу, протягом якого накопичуються дані. Якщо об’єктом аналізу є стан, то обирається критичний момент момент часу, станом на який реєструються дані.

Наприклад, критичним моментом перепису населення є час 24.00 з 4-го на 5 лютого. Зрозуміло, що переписати все населення країни в одну мить неможливо, тому крім часу спостереження встановлюється період спостереження суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані. Якщо період перепису населення становить, скажімо, 10 днів (з 05.02 по 14.02 включно), то наприклад, 10 лютого, всі дані про членів певного домогосподарства реєструються станом на початок перепису (05.02). Коли в домогосподарстві навіть на день реєстрації, але після початку пе­репису народилася дитина, переписом вона не враховується.

Час спостереження вибирають у найсприятливіший або нейт­ральний для об’єкта спостереження період. Наприклад, перепис плодово-ягідних насаджень здійснюють у період їх цвітіння або плодоношення. Переписи населення призначаються на період найменшої його міграційної активності. Для України це зима — кінець січня, початок лютого. Опитування громадської думки провадиться в період стабільної, не загостреної соціально-економічної ситуації.

Для проведення будь-якого статистичного спостереження по­трібне відповідне матеріально-технічне забезпечення: друкарські засоби, обчислювальна та множувальна техніка, транспортні за­соби, статистичний інструментарій та рекламні носії. Останнє є важливим у разі підготовки макроспостережень, які потребують роз’яснень і повідомлень для широкого загалу.

Контроль даних спостереження водночас є методологічним і організаційним питанням. Якщо його розглядати як засіб попе­редження помилок, то питання наближається до методологічно­го. Якщо контроль — це виявлення та виправлення помилок, то йдеться швидше про організаційний захід.

Контроль означає насамперед перевірку даних обстежень що­до їх повноти й вірогідності.

Повнота даних контролюється, як правило, візуально: переві­ряють наявність даних за всіма одиницями та позиціями.

Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та ариф­метичного контролю.

Логічний контроль- це перевірка сумісності даних, яка по­лягає в порівнянні взаємозалежних ознак. Прикладом може бути контроль відповідей респондентів, отриманих у ході опитування: порівняння віку респондента з його сімейним станом, виду діяль­ності з джерелом засобів існування, матеріального становища го­сподарства зі структурою бюджетних витрат тощо. Зрозуміло, що логічний контроль установлює лише наявність помилки, а не її розмір. Проте іноді вдається визначити наближені межі помилки, порівнюючи дані спостереження з аналогічними даними інших спостережень чи дані в динаміці. Так, можна визначити помилку в даних про котирування цін на біржі, знаючи курс цін і межі їх коливань, або в розмірі кредитних процентних ставок, коли відо­ма облікова кредитна ставка Нацбанку.

Встановити розмір помилки та виправити її можна засобами арифметичного контролю,тобто прямим чи побічним перерахунком зареєстрованих даних. Наприклад, розмір сукупного до--.оду домогосподарства можна перевірити з певною точністю, підсумувавши його витрати за основними статтями. Розмір акці­онерного капіталу товариства можна проконтролювати, знаючи кількість акціонерів і розмір їхнього середнього внеску.

Зауважимо, що здебільшого встановити вірогідність даних не­можливо (коли помилки виходять за межі логічного та арифметич­ного контролю). Отже, доводиться враховувати природу помилок. Залежно від причини виникнення розрізняють такі помилки:

репрезентативностівиникають під час вибіркового спостереження через несуцільність реєстрації даних і порушення принципів випадковості відбору;

реєстраціївиникають у разі будь-якого спостереження внаслідок перекручення фактів або неправильного їх запису.

Залежно від природи виникнення помилки реєстрації можутьбути випадковими або систематичними.

Випадкові помилкивиникають внаслідок збігу випадкових обставин — неуважності реєстратора або незосередженості респондента. Вони викривлюють дані спостереження в той чи інший бік, проте завдяки масовості розглядуваних випадків дія таких помилок урівноважується, і вони істотно не впливають на результати.

Більш небезпечними є систематичні помилки, які виника­ти, у результаті постійних спотворень в одному напрямі. Такі помилки істотно зміщують результати спостереження в один бік (збільшення або зменшення). До них призводить, скажімо, тенденція округлювати розміри доходів і витрат до цілих чисел (до­ходів у бік зменшення, а витрат — у бік збільшення).

Систематичні помилки бувають ненавмиснимита навмис­ними. Ненавмисні помилкивиникають внаслідок необґрунто­ваності програми спостереження, некомпетентності реєстраторів, неосвіченості респондентів.

Навмисні помилки виникають через свідоме викривлення фактів з певною метою (очорнити або прикрасити дійсність). Прикладами таких помилок є масові факти приховування доходів від оподаткування, приписки у звітах, приховування виручки від реалізації в комерційній торговельній мережі, пунктах громадського харчування.

Різноманітність сфер спостереження обумовлює застосування різних організаційних форм, видів та способів статистичного спостереження.





Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 896; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.017 сек.