Розділ IV. Пожежна безпека 3 страница

46. Питання: Які існують умови влаштування в будівлях внутрішнього протипожежного водогону?

Відповідь: Необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водого­ну в будівлях та приміщеннях, а також витрати води на пожежогасіння визна­чаються залежно від їхнього призначення, об'єму та висоти. У будівлях магазинів та підприємств громадського харчування об'ємом від 5000 до 25000м³ включно передбачається один струмінь з витратою води 2,5л/с. При більшому об'ємі цих будівель вимагаються два струмені з витратою води по 2,5 л/с. Внутрішній проти­пожежний водогін не передбачається у магазинах та підприємствах гро­мадського харчування об'ємом до 5000м³, що стоять окремо або вбудовані у будівлі іншого призначення. У будівлях ринків з будівельним обсягом 500 м³ і більше повинний бути внутрішній протипожежний трубопровід, що створює один струмінь з витратою води 2,5 л/с.

47. Питання: Які ставляться вимоги до водогінної мережі для гасіння пожежі всередині будівлі?

Відповідь: Забір води з внутрішнього водогону для гасіння пожежі у будівлі здійснюється через пожежні крани. Вони встановлюються на висоті 1,35м над підлогою біля входів, на майданчиках опалювальних сходових кліток, у вестибюлях, коридорах, проходах та інших доступних місцях. Кожний пожежний кран, оснащений пожежним рукавом довжиною 10 або 20м та стволом, встановлюється у шафці. На шафці мають бути: надпис ПК, порядковий номер крана, номер телефону найближчої пожежної частини.

Внутрішній протипожежний водогін та пожежні крани через кожні 6 міся­ців підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води. Результати техобслуговування та перевірки їх реєструють­ся у спеціальному журналі.

48. Питання: Яким є принцип дії спринклерної установки автоматичного гасіння пожежі?

Відповідь: Спринклерна система являє собою сукупність водопостачальників, мережі труб, розташованих усередині приміщення під стелею, спринклер­них головок (зрошувачів), контрольно-сигнального клапану та сигнальних апаратів. Спринклерні головки-зрошувачі - автоматичні пристрої, що роз­криваються при підвищенні температури у приміщенні. Під дією високої температури (57, 72, 93, 141, 182 та 240°С) руйнується виносний легко­плавкий замок, запірний пристрій - клапан випадає зі спринклерної голов­ки і вогнегасна речовина (вода, вода зі змочувачами, піна), що знаходиться у трубах, розбризкується через отвір, який відкрився над осередком пожежі. Одночасно з цим подається сигнал тривоги. Спринклерні головки встановлюють з таким розрахунком, щоб кожна зрошувала зону площею 6...9м².

49. Питання: Яким є принцип дії дренчерної установки автоматичного гасіння пожежі?

Відповідь: Дренчерні установки являють собою систему трубопроводів, на яких розташовані спеціальні головки-дренчери. Дренчери не мають замків, вихідні отвори у них постійно відкриті. Надходженню в мережу вогнегасної речо­вини (води, води зі змочувачами, піни) перешкоджає клапан, що утримується у робочому положенні спеціальним тросом. Відрізки троса з'єднуються легкоплавкими замками чи легкоспалимими вставками. При плавленні замка під дією високої температури або згорянні вставки трос розривається, клапан відкривається та вогнегасна речовина надходить до дренчерних головок і розбризкується над осередком пожежі. Дренчерні установки використовуються як для гасіння пожежі, так і для створення водяних завіс з метою ізоляції осередку вогню та запобігання його розповсюдженню. Дренчери можуть встановлюватись з зовнішнього боку будівлі за її периметром, над віконними та дверними прорізами.

50. Питання: Яким є принцип дії повітряно-пінного вогнегасника ОВП-10?

Відповідь: У цьому вогнегаснику використовуються як вогнегасна речовина 5%‑ний розчин піноутворювача (ПО-6К або ПО-ЗАИ), як енергоносій - стиснене повітря. Розчин піноутворювача знаходиться у посудині, стиснене повітря - у балоні (рис. 6).

Для приведення вогнегасника у дію витягають запобіжну чеку, що фіксує положення пробійника відносно головки, та ударом долоні перемі­щують пробійник всередину посудини. При цьому пробійник проколює гострим кінцем мембрану, герметизуючу балон зі стисненим повітрям. Внаслідок цього стиснене повітря (маса його 35...40г) надходить у посуди­ну вогнегасника, створює в ньому надмірний тиск 1,0…1,5МПа, під дією якого розчин піноутворговача витісняється у піногенератор. Створювана у піногенераторі піна витісняється під тиском назовні у вигляді компактного струменя довжиною не менше 4,5м. При гасінні пожежі вогнегасник утримують за ручку та піногенератор. Тривалість дії цього вогнегасника не менше 40с.

1 - опора,

2 - посудина з розчином піноутворювача,

3 - піногенератор,

4 - сифон,

5 - рукав,

6 - горловина,

7 - головка,

8 - пробійник,

9 - мембрана,

10 - балон зі стисненим повітрям,

11 - ручка

Рис. 6. Вогнегасник ОВП-10

51. Питання: Яким є принцип дії вуглекислотних вогнегасників?

Відповідь: Вуглекислотні вогнегасники ОУ-2, ОУ-3, ОУ-5 та ОУ-8 застосовуються для гасіння загорянь в електроустановках, що знаходяться під напругою, а також гасіння загорянь матеріалів, які можуть бути зіпсовані водою чи пі­ною. Ці вогнегасники ємкістю, відповідно, 2, 3, 5 та 8л заповнюються вуг­лекислотою під тиском близько 7МПа.

1 - корпус,

2 - вентиль з маховичком,

3 - розтруб - снігоутворювач

Рис. 7. Вогнегасник вуглекислотний

Для приведення вогнегасника у дію необхідно спрямувати розтруб-снігоутворювач на осередок горіння та повільно повертати маховичок вен­тиля проти годинної стрілки. При цьому вуглекислота надходить через сифонну трубку та вентиль у розтруб, де перетворюється у снігоподібну масу. Залежно від ємкості балону, час дії вуглекислотних вогнегасників 25...40с, корисна довжина струменя вогнегасної речовини 1,5...3,5м.

52. Питання: Яким є принцип дії порошкових вогнегасників?

Відповідь: Вогнегасники порошкові призначені для ліквідації пожеж класів А, В, С, а також загорянь в електроустановках, що знаходяться під напругою до 1140В. У цих вогнегасниках у якості вогнегасної речовини використовується порошок марки П-2АПМ або ПСБ, як енергоносій – стиснене повітря. У вогнегасниках ємкістю 4, 8 і 10л, відповідно, ОП-4, ОП-8, ОП-10 (рис. 8) порошок знаходиться в посудині, стиснене повітря – у спеціальному балоні.

1 - опора,

2 - мембрана еластична,

3 - спушувач,

4 - сифон,

5 - посудина з порошком,

6 - рукоятка,

7 - важіль,

8 - пробійник,

9 - клапан,

10 - головка,

11 - насадок,

12 - балон зі стисненим повітрям,

13 - фіксатор-насадка

Рис. 8. Вогнегасник ОП-10

Для при­ведення вогнегасника у дію витягають запобіжну чеку, що фіксує поло­ження пробійника відносно головки, та ударом долоні переміщають про­бійник всередину посудини. При цьому пробійник проколює гострим кін­цем мембрану, герметизуючу балон зі стисненим повітрям. Внаслідок цьо­го стиснене повітря (маса його 65...70г) надходить через спушувач у поро­жнину мембрани і потім - у масив порошку та у зазор між днищем посуди­ни та мембраною. У посудині відбуваються механічне розпушування по­рошку мембраною, що коливається, та рівномірне псевдозрідження його потоками повітря. Псевдозріджений порошок під тиском повітря 1,0…1,4МПа надходить у сифон. Утримуючи вогнегасник однією рукою за рукоятку та підпружинений важіль, другою рукою спрямовують насадок на осередок горіння. Шляхом притискання зусиллям руки важіля до руко­ятки відкривають клапан у запірній головці. При цьому повітряно-порошкова суміш витісняється з посудини через насадок на осередок го­ріння. Мінімальна довжина струменя вогнегасної речовини 4,5м. Тривалість дії цього вогнегасника не менше 15с.

У вогнегасниках ємкістю 2, 6 і 9 л (виробництво Маріупольського механічного заводу) стиснене повітря знаходитися не в спеціальному балоні, а безпосередньо у внутрішньому просторі вогнегасника, заповненому порошком. Для контролю наявності тиску повітря усередині вогнегасника на корпусі його встановлений манометр. Повітряно-порошкова суміш витісняється з нього через насадок при притисненні зусиллям руки підпружиненного важеля до рукоятки.

53. Питання: Які існують вимоги до розміщення вогнегасників у будівлях?

Відповідь: Усередині будівель вогнегасники встановлюють біля пожежних кранів, а також на видних та доступних місцях (у коридорах, вестибюлях, на сходових клітках, біля виходів з приміщень) на висоті не більше 1,5м (від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника) та на відстані не мен­ше 1,2м від краю дверей при їх відчиненні. Кількість вогнегасників для підприємства, бази та складу, інших об'єктів визначають розрахунком згі­дно з діючими нормами.

Відстань від місця розміщення вогнегасника до можливого осеред­ку пожежі не повинна перевищувати: 20м - для громадських будівель та споруд; 30м - для приміщень категорії А, Б і В (приміщення з горючими газами та вогненебезпечними рідинами); 40м - для приміщень категорії В (окрім вказаних вище приміщень) та Г; 70м - для приміщень категорії Д.

54. Питання: Якими є норми оснащення переносними вогнегасниками громадських і адміністративно-побутових приміщень?

Відповідь: У "Правилах пожежної безпеки в Україні" подано рекомендації щодо оснащення переносними вогнегасниками приміщень залежно від їх площі, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу можливої пожежі. У приміщеннях з горючими газами та вог­ненебезпечними рідинами, віднесених до категорій А (наприклад, склади товарів побутової хімії та ЛЗР), Б (відділення сушки крохмалю) і В (склади соняшникової та інших рослинних олій, лікеро-горілчаних виробів і ви­на), при наявності небезпеки виникнення пожеж класу В (горіння рі­дин) та С (горіння газів) на кожні 200м² площі повинен бути один порош­ковий вогнегасник з масою заряду 10кг (наприклад, ОП-10). При наяв­ності небезпеки виникнення пожежі класу Е (горіння електроустановок) у цих приміщеннях на ту ж площу встановлюють додатково два вуглекислотні вогнегасники ємкістю 5 або 8л (ОУ-5 або ОУ-8).

У приміщеннях категорії В, де відсутні горючі гази і вогне­небезпечні рідини (наприклад, склади готового одягу, тканин, культ­товарів, дерев'яної тари, паперу та готових пакетів), на кожні 200м² площі встановлюють вогнегасники: один повітряно-пінний ємкістю 10л (наприклад, ОВП-10,01) та один порошковий з масою заряду 5кг - при наявності небезпеки виникнен­ня пожеж класу А (горіння деревини, текстилю, паперу тощо); один такий же порошковий та один вуглекислотний (ОУ-5 або ОУ-8) ємкістю 5 або 8л - на випадок виникнення пожежі класу Е. Приміщення категорії Г (наприклад, приміщення обпалення птахів, гарячі цехи підприємств гро­мадського харчування) повинні мати: один порошковий вогнегасник з ма­сою заряду 5кг на кожні 400м² площі - на випадок небезпеки виникнення пожежі класу С; один повітряно-пінний вогнегасник ємкістю 10л та один порошко­вий вогнегасник з указаною вище масою заряду на кожні 900м² площі - при небезпеці виникнення пожежі класу А; такий же порошковий та один вуглекислотний (ОУ-5 або ОУ‑8) вогнегасники на ту ж площу - на випа­док пожежі класу Е. У приміщеннях категорії Д (наприклад, машинні від­ділення хладонових холодильних установок, холодильні камери з темпе­ратурою +10°С і нижче) на кожні 900м² площі встановлюють вогне­гасники: повітряно-пінний ємкістю 10л та порошковий з масою заряду 5кг - на випадок виникнення пожежі класу А; такий же порошковий та один вуглекислот­ний (ОУ-5 або ОУ-8) вогнегасники - при наявності небезпеки виникнення пожеж класу Е. Виробничі приміщення категорії Д, а також приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини та матеріали, можуть не обладнува­тись вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100м². У приміщеннях, де розміщені персональні ЕОМ, та в дисплейних залах встановлюють пе­реносні вуглекислотні вогнегасники з розрахунку один на 10м² площі. У громадських будівлях та спорудах при небезпеці виникнення пожежі класу А необхідно мати на кожні 400м² площі два повітряно-пінні вогнегасники ємкістю по 10л та два порошкові вогнегасники з масою заряду по 5кг, а при небезпеці виникнення пожежі класу Е - два такі ж порошкові та один вуглекислот­ний (ОУ-5 або ОУ-8) вогнегасники. На кожному поверсі цих будівель та споруд встановлюють не менше двох переносних вогнегасників. На кожних п'ять торгових автоматів встановлюється один вуглекислотний вогнегасник.

Будинки, споруди, приміщення, пересувні пункти торгівлі, автотранспортні засоби, кіоски, палатки і відкриті майданчики (сектори) ринків повинні бути забезпечені первинними засобами пожежегасіння. Для утримання їх у стаціонарних умовах обладнаються спеціальні пожежні пости, щити, стенди, шафи.

55. Питання: Які наявні вимоги до оснащення й розміщення на території торговельних підприємств протипожежних щитів?

Відповідь: На території торговельних підприємств первинні засоби пожежо-гасіння (шанцевий інструмент, відра, вогнегасники) групують на спеціаль­них щитах. Щити розташовують так, щоб кожний з них обслуговував гру­пу споруд у радіусі не більше 100м, сховища з вогненебезпечними матеріа­лами - на відстані 50м. Територію підприємства забезпечують пожежними щитами з розрахунку 1 щит на площу до 5000м². На території ринків на кожний 1 га площі повинен приходитися один пожежний щит. Засоби пожежогасіння фарбують у червоний колір, а надписи на них та поверхня щита повинні бути білими.

56. Питання: Як забезпечується повідомлення про пожежі?

Відповідь: Успішна боротьба з пожежами можлива при наявності пожежної сигналізації та надійного зв'язку підприємств з пожежними частинами. Сьогодні широко використовуються радіо­зв'язок, а також телефонний, радіотелефонний та телетайпний зв'язок. На­дійне та швидке повідомлення про пожежі на різних об'єктах забезпечує електрична пожежна сигналізація, яка складається з пожежних сповіщувачів ручної та автоматичної дії, приймально-контрольного пристрою та спеціальної елект­ричної мережі, що їх з'єднує.

57. Питання: Яка область застосування автоматичних установок пожежної сигналізації?

Відповідь: Автоматична пожежна сигналізація передбачається при торговель­ній площі 3500 м² і менше у двоповерхових будівлях магазинів та їх одно­поверхових будівлях при розташуванні торговельних залів у цокольних та підвальних поверхах.

Обладнанню автоматичними установками пожежної сигналізації підлягають: в магазинах усі приміщення (незалежно від пло­щі), крім тих, що призначені для зберігання і підготовки для продажу м'я­са, риби, фруктів та овочів (у негорючій упаковці), негорючих будівельних матеріалів, а також приміщень з мокрим процесом (охолоджувальні каме­ри, мийні) та приміщень для інженерного устаткування будівель (при від­сутності горючих матеріалів); на підприємствах громадського харчування зали, комори сухих продуктів, службові приміщення, приміщення для пер­соналу і гардеробні - незалежно від їх площі. Автоматичною пожежною сигналізацією повинні бути також обладнані: приміщення складів горю­чих матеріалів площею до 1000 м², негорючих матеріалів у горючій упаковці площею до 1500 м²; такі ж приміщення площею до 700 м³, розташовані у підвалах; складські приміщення площею до 200м² для зберігання мастиль­них матеріалів у підвалах та цокольних поверхах, а також площею до 750м² для зберігання гумотехнічних виробів та шин. Автоматична пожежна сигналізація не передбачається у приміщен­нях, обладнаних автоматичним пожежогасінням, а також приміщеннях з мокрим процесом, з інженерним устаткуванням будівель (при відсутності горючих матеріалів).

На ринках обладнають автоматичною пожежною сигналізацією магазини, павільйони, групи кіосків і приміщення адміністративного призначення незалежно від їхньої площі.

58. Питання: Якими є вимоги до технічного обслуговування й утримання протипожежних систем та установок?

Відповідь: Технічне обслуговування протипожежних систем та установок по­жежної автоматики здійснюють за договором спеціальні організації. На підприємствах, базах та складах наказом адміністрації призначається по­садова особа, відповідальна за експлуатацію цих систем та установок. Від­повідальність за збереження і правильну експлуатацію їх несуть керівники підприємств торгівлі та громадського харчування, баз та складів. Контроль за працездатним станом протипожежних систем та установок пожежної автоматики здійснює оперативний (черговий) персонал. Для осіб, працю­ючих у захищених приміщеннях, повинні бути розроблені та вивішені інструк­ції про їх дії і порядок евакуації при сигналі про спрацювання цих систем та установок.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

Розділ І. Законодавчі та організаційні основи охорони праці в Україні

1. Питання: Які державні акти складають законодавчу основу охорони праці в Україні?

2. Питання: У якому першоджерелі наведено перелік чинних в Україні нормативно-правових актів про охорону праці?

3. Питання: Сформулюйте поняття про охорону праці.

4. Питання: Якими є основні принципи державної політики в галузі охорони праці в Україні?

5. Питання: Які існують гарантії громадян на охорону праці при укладанні трудового договору і під час роботи на підприємстві?

6. Питання: Якою має бути тривалість робочого часу протягом кожного тижня для працівників різних категорій?

7. Питання: Які види і тривалість відпусток передбачено для працівників різних категорій?

8. Питання: Які пільги передбачено законодавством України для працівників, зайнятих на роботах з важкими і шкідливими умовами праці?

9. Питання: Яким має бути порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, іншими засобами індивідуального захисту, а також мийними і знешкоджуючими речовинами?

10. Питання: Як оплачується робота в нічний час?

11. Питання: Назвіть загальні вимоги законодавства до охорони праці жінок, неповнолітніх осіб та інвалідів.

12. Питання: Які граничні норми підіймання і переміщення важких речей визначено для жінок?

13. Питання: Які граничні норми підіймання і переміщення важких речей визначено для неповнолітніх осіб?

14. Питання: Якою є правова основа загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату потерпілим працездатності?

15. Питання: Якими є організаційна структура і економічний механізм функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

16. Питання: Якими є порядок нарахування і розміри страхових внесків страхувальників у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

17. Питання: Які виплати здійснює і які витрати фінансує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

18. Питання: Які та в якому розмірі виплати здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань потерпілому в разі тимчасової втрати ним працездатності?

19. Питання: Який існує порядок визначення ступеня втрати потерпілим на виробництві професійної працездатності?

20. Питання: Яким є розмір одноразової страхової виплати потерпілому у випадку стійкої втрати ним професійної працездатності?

21. Питання: Яким має бути розмір одноразової допомоги родині, утриманцям потерпілого у випадку його смерті внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання?

22. Питання: Яким є порядок відшкодування працівнику моральної шкоди, що завдана умовами виробництва?

23. Питання: Розкрийте сутність Концепції управління охороною праці в Україні.

24. Питання: Якою є організаційна основа управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації)?

25. Питання: Які завдання вирішуються в системі управління охороною праці на підприємстві (в установі, організації)?

26. Питання: Визначте особливості формування служби охорони праці на підприємстві (в установі, організації).

27. Питання: У чому полягають функції служби охорони праці на підприємстві (в установі, організації)?

28. Питання: Назвіть права спеціалістів служби охорони праці.

29. Питання: Яким чином бере участь в управлінні охороною праці на підприємстві (в установі, організації) трудовий колектив?

30. Питання: Які програми, що передбачають вирішення завдань охорони праці, розробляються і виконуються в Україні?

31. Питання: Який існує порядок планування заходів щодо охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

32. 32. Питання: Який існує порядок фінансування заходів щодо охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

33. Питання: Якими є види і форми навчання працівників з питань охорони праці?

34. Питання: Якими є види і терміни проведення інструктажів працівників з питань охорони праці?

35. Питання: За якої умовою працівники звільняються від первинного, повторного, позапланового інструктажів?

36. Питання: Яким є порядок навчання працівників за програмою технічного мінімуму?

37. Питання: Яким є порядок навчання працівників для обслуговування облад-нання і виконання робіт з підвищеною небезпекою?

38. Питання: Яким є порядок перевірки знань з питань охорони праці посадовихосіб і спеціалістів?

39. Питання: Розкрийте призначення і зміст інструкцій з охорони праці.

40. Питання: Які органи здійснюють державний нагляд за охороною праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

41. Питання: Як здійснюється контроль за станом охорони праці на підприємствах (в установах, організаціях)?

42. Питання: Який існує порядок накладення штрафу на юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю, за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів держнагляду і сплати суми його?

43. Питання: Визначте основні види і сутність відповідальності фізичних осіб за порушення законів, нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів держнагляду, представників профспілок, їхніх організацій і об'єднань.

44. Питання: Сформулюйте поняття про небезпечну зону, небезпечніі шкідливі виробничі фактори.

45. Питання: Сформулюйте поняття про травму, виробничу травму, нещасний випадок, виробничий травматизм.

46. Питання: Назвіть основні причини виробничого травматизму і розкрийте їхню сутність.

47. Питання: Як класифікують нещасні випадки?

48. Питання: Сформулюйте поняття про професійні захворювання та отруєння.

49. Питання: Сформулюйте поняття про аварію.

50. Питання: Які ушкодження працівників розслідуються як нещасні випадки на виробництві?

51. Питання: Які умови та обставини виниклого нещасного випадку визначають його зв'язок з виробництвом?

52. Питання: Які нещасні випадки з працівниками вважаються такими, що не пов'язані з виробництвом?

53. Питання: Який існує порядок розслідування, документального оформлення та обліку нещасних випадків на виробництві?

54. Питання: Який існує порядок спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві?

55. Питання: Який нормативно-правовий документ регламентує розслідування й облік нещасних випадків, не пов'язаних з виконанням трудових обов'язків?

56. Питання: Які події розслідуються як нещасні випадки невиробничого характеру?

57. Питання: Яким є порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру з працівниками?

58. Питання: Яким є порядок розслідування нещасних випадків, що відбулися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах?

59. Питання: Яким є порядок розслідування й обліку випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь?

60. Питання: Яким є порядок розслідування аварій?

Дата добавления: 2014-11-29