Поняття, ознаки та види податкових правопорушень

Ознаки податкових правопорушень:

Суспільна небезпека:

а) протиправність – порушення певних податкових норм;

б) караність;

в) винність (в формі дії чи бездіяльності);

г) причинний зв'язок між протиправною дією і від’ємними наслідками, що наступили в результаті цього.

Об’єктом правопорушення є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення надходження податків і обов’язкових платежів у бюджет і відповідні фонди між суб’єктами податкових правовідносин.

Суб’єктом правопорушення виступає особа (фізична, юридична), яка відповідно до закону зобов’язана сплачувати податки у відповідному розмірі і у встановлений час.

В більшості випадків суб’єктом податкового правопорушення виступає платник, але тільки в тому випадку, коли на ньому лежить обов’язок обчислювати і сплачувати його. Коли ж ці обов’язки лежать на підприємстві, що виплачує доход, суб’єктом відповідальності є саме підприємство.

Бюджети позбавляються надходжень за рахунок двох процесів: відхилення від сплати податків і правомірного обходу податку.

Залежно від характеру поведінки і діяльності суб’єктів податкових правовідносин можна виділити:

а) правомірний обхід податку – правомірне уникнення сплати податку за рахунок недосконалості або можливостей, закладених законодавством;

б) ухилення від сплати податку – правопорушення, що складається із невиконання або неналежного виконання платником своїх обов’язків по сплаті податку;

в) стягнення надлишкових сум податків – умисні дії робітників податкових органів по необґрунтованому стягненню сум податкових платежів із платників.

Види податкових правопорушень:

а) правопорушення, що посягають на податкові відносини пов’язані з безпосереднім здійсненням податкових стягнень і безпосередньо спричиняють фінансові втрати держави;

б) правопорушення, що посягають на відносини, які забезпечують додержання встановленого порядку управління у сфері оподаткування.

Така класифікація має практичне підґрунтя: у разі неподання платником податків податкової декларації у визначений законодавством строк, він сплачує штраф незалежно від фактичної сплати податку або збору.

Види:

1) За характером впливу:

- безпосереднє покарання (позбавлення волі, штраф, конфіскація об’єктів оподаткування тощо);

- опосередковане покарання (арешт рахунку, припинення діяльності підприємства тощо), тобто безпосередньо не завдають майнових втрат платнику, але зменшують доходи чи обмежують діяльність;

2) За галузевим характером:

- кримінальна відповідальність;

- адміністративна;

- фінансові санкції;

- дисциплінарні санкції.

2. Підстави притягнення платників податків до фінансово-економічної відповідальності.

Фінансова відповідальність є формою реалізації державно – владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово – правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій. Визначаючи фінансову відповідальність самостійним видом юридичної відповідальності, фахівці вказують на головну її особливість, яка полягає в тому, що крім штрафних санкцій вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними та юридичними особами обов’язків, передбачених фінансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої державі в результаті їх протиправної поведінки.

До порушників податкового законодавства застосовують штрафні (фінансові) санкції та пеню. Відповідно до п.1.5 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Фінансово – правові санкції за порушення податкового законодавства - це передбачені правовими нормами заходи державного примусу, тобто примушення порушника до виконання податкового обов’язку, з метою відновлення порушеного публічного фінансового інтересу держави, покарання правопорушника, а також попередження вчинення податкових правопорушень.

На розмір штрафу впливають такі чинники:

- вид податкового правопорушення;

- його суб’єкт (зокрема, окремою нормою визначаються особливості сплати штрафу фізичними особами, які займають посади, що підлягають під визначення суб’єктів корупційних діянь відповідно до закону);

- підстави, за якими контролюючий орган визначає (донараховує) суму податкового зобов’язання.

Штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового забов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій) яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування. Їх накладають контролюючі органи, а в окремих випадках самостійно нараховує і сплачує платник податків.

Поряд зі штрафом, сплату пені розглядають як захід фінансової відповідальності, а саме – як, плату у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання.

Ст. 123.1 ПКУ зазначає, що: у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;

при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість –

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;

при визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше –

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.

Цивільним законодавством пеня визначається як форма неустойки. Відносно виконання податкового обов’язку, пеня розглядається як грошова сума, яку зобов’язана особа сплатити при сплаті нею належних сум податку, або збору в більш пізні ніж установлені податковим законодавством строки.

Суму пені платник податків зобов’язаний виплатити у разі прострочення сплати податку чи збору. Прострочення платежу фактично і є підставою нарахування пені.

Використання пені як способу забезпечення податкового обов’язку припускає сполучення механізму їх реалізації на добровільній і примусовій основі. У зв’язку з цим необхідно розмежовувати сплату й стягнення пені.

Функція пені полягає у компенсації державі, органу місцевого самоврядування, шкоди у зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідними суб’єктами податкових платежів.

Пеня – 1) Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожний

день простроченого виконання;

2) Плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового

боргу (без урахування пені), що справляється з платника

податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового

зобов’язання.

У податковому праві пеня має подвійну природу.

По-перше, вона є способом забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів. При цьому вона виконує стимулюючу функцію.

По-друге, пеня є санкцією за порушення встановленого законодавством терміну сплати суми податкового зобов’язання, а тому виступає заходом правовідновлювальної відповідальності.

Пеня нараховується відповідно до ст. 129 - 132 Податкового Кодексу України самостійно платником чи контролюючим органом.

До фінансової відповідальності також відносять - стягнення всієї суми укритого або заниженого платежу в бюджет у формі податку.

3. Адміністративна відповідальність. Повноваження органів ДПС щодо розгляду справ по адмінправопорушеннях.

Підставою адмінвідповідальності за порушення податкового законодавства є вчинення адміністративного правопорушення.

- вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що зазіхає на суспільні відносини, які охороняються законом, за що законом передбачена адмінвідповідальність.

КпАП закріплює низку складів порушень податкового законодавства:

а) Ст.164¹ «Ухилення від подання декларації про доходи», Ст.164² «Порушення законодавства з фінансових питань», Ст.165¹ «Ухилення від реєстрація в органах Пенсійного фонду, фонду соціального страхування України платників обов’язкових страхових внесків та порядку обчислення і сплати внесків на соціальне страхування», Ст. 164 – зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка;

б) Низку складів адмінправопорушень закріплено у п.11 ч.1 ст.11 ЗУ «Про ДПС в Україні» за вчинення яких передбачено накладання адміністративних штрафів.

До адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті громадяни та посадові особи, винні в порушенні податкового законодавства.

Адмінвідповідальності підлягають особи, що досягли на час вчинення правопорушення 16 річного віку, осудні.

Із всіх видів адміністративних стягнень податковим органам надано право використовувати адміністративний штраф. Розмір його визначається в межах, встановлених за вчинення відповідних правопорушень, в сумах, кратних певному показнику (неоподаткованому мінімуму заробітної плати).

Податковий Кодекс України ст. 123 п.п. 123.1 та 123.2 встановлює такі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання:

123.1. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;

при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість –

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість;

при визначені контролюючим органом суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше –

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов’язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість.

123.2. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 статті 123 -

тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

4. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Ст.212 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

Ч.1 цієї статті встановлює кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене службовою особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь – якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Значним розміром є сума яка в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ч.2 ст. 212 ККУ- вчинення ухилення від сплати податків за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або цільових фондів у великих розмірах, тобто в три тисячі і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів.

Ч.3 ст. 212 ККУ – відповідальність за діяння передбачені ч.1 або ч.2 ст.212 ККУ, вчиненні особою раніше судимою за ухилення від сплати, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або фондів, в особливо великих розмірах, тобто у 5 тисяч і більше перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Ч.4 ст. 212 ККУ: особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені ч.1 і ч.2 ст.212, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки, збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі (фінансові санкції, пеня). Особу, яка не мала наміру ухилятися від сплати, але не сплатила їх з інших причин, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, пов’язані з обчислення і сплатою цих платежів.

Здійснюється тільки в судовому порядку, характеризується певними процесуальними особливостями.

Дата добавления: 2014-11-29