Склад рудникового повітря, гранично-допустимі концентрації газів та пилу

Загальні зауваження до вивчення теми

ВЕНТИЛЯЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Контрольні запитання

1. Які виробничі процеси виконують при видобуванні руди, які способи буро-підривної відбійки руди ви знаєте?

2. Дайте характеристику шпурового і свердловинного способів відбійки руди, засобів буріння, техніко-економічне порівняння їх та область застосування.

3. Що таке “керування гірським тиском”? Які існують способи керування гірським тиском при розробці рудних родовищ?

4. Дайте класифікацію систем розробки рудних родовищ.

5. Вкажіть послідовність робіт для підготовки і відробки блоку для систем розробки руди: з поверховим обрушенням, з магазинуванням руди, з закладкою виробленого простору, камерно-стовпової?

6. Дайте схематичне зображення систем розробки рудних родовищ з відбійкою з магазинів та з закладкою виробленого простору.

Дана тема є визначальною при створенні безпечних умов праці на гірничих підприємствах Тому при вивченні її крім навчального посібника [2, розд.7] необхідно ознайомитися з вимогами «Правил безпеки…» (ПБ) [3]. Основні завдання при вивченні теми:

– ознайомитися зі складом рудникового повітря, вивчити гранично- допустимих концентрацій газів та пилу;

– ознайомитися з принципом розрахунку основних параметрів провітрювання підземних виробок;

– ознайомитися з засобами та способами вентиляції підземних гірничих виробок та шахти в цілому, з засобами та способами нормалізації атмосфери в кар'єрах;

–розрахувати необхідну кількість повітря і величину депресії для очисного вибою та виймальної дільниці;

– вивчити вимоги відповідних розділів ПБ;

– відповісти на контрольні запитання по темі.

Повітря, яке заповнює гірничі виробки шахт і кар'єрів, називають рудниковим повітрям. Воно складається з атмосферного повітря та домішок пилу, часто шкідливих газів: оксидів вуглецю і азоту, зокрема, CO₂, CO, NO₂, NO, N₂O₄, N₂O₅, метану (CH₄) та інших. Основними складовими атмосферного повітря є азот (78,08 % – за об'ємом для сухого повітря) та кисень (20,95 %).

Джерелами утворення пилу є виробничі процеси, пов'язані з руйнуванням порід, їх навантаженням, розвантаженням та інше.

Шкідливі та отруйні гази утворюються при буропідривних роботах, при роботі двигунів внутрішнього згоряння або виділяються з корисної копалини і оточуючих порід (метан, вуглекислий газ та ін). На вугільних шахтах найбільш небезпечним газом є м етан. Він майже вдвічі легший за повітря і при концентраціях від 5 до 14...16 % утворює з повітрям вибухову суміш, яка підривається при наявності високої температури (650...750 °С і більше). Гранично – допустимі концентрації (ГДК) метану і вуглекислого газу наведені в таблиці 6.1.

Дуже шкідливим для здоров’я людей є оксид вуглецю CO (чадний газ). Він утворюється здебільшого при пожежах, самозагорянні вугілля, при буро-підривних роботах (БПР). Максимальний допустимий вміст C O в діючих виробках – 0,0017 %.

При вибухових роботах утворюються отруйні окиси азоту. Найбільш стійкий з них NO ₂, для якого ГДК становить 0,00025 %. Для інших отруйних газів “Правилами безпеки” встановлені межі ГДК: для сірчаного газу (SO₂) – 0,00038 %, для сірководню (H₂S) – 0,00071 %.

Таблиця 6.1. Гранично-допустимі концентрації газів у підземних гірничих виробках

Назва газу	Місця заміру, назви виробок	ГДК (С), %
Метан (CH4)	На виході з шахти, крила	0,75
На виході з очисних і підготовчих вибоїв, у всіх інших виробках	1,0
Місцеве скупчення біля працюючих машин	< 2
Двоокис вуглецю (CO2)	На виході з шахти, крила	0,75
У решті виробок	0,5
В місцях ліквідації аварії	1,0

Гранично-допустимі концентрації (ГДК) пилу в гірничих виробках залежать від вмісту SiO₂: якщо SiO₂ > 70 %, то ГДК = 1 мг/м³; при вмісті SiO₂ 10-70 % ГДК = 2 мг/м³. Для вугільно-породного пилу без SiO₂ ГДК = 10 мг/м³.

Дата добавления: 2014-11-29