Локомотивний транспорт

Застосовується для перевезення як основних, так і допоміжних вантажів, тому і знайшов найбільш широке застосування на шахтах. Основні переваги цього виду транспорту перед конвеєрним – універсальність, низькі капітальні і експлуатаційні затрати. Недоліками локомотивного транспорту є низька надійність роботи, висока трудомісткість, більш низький рівень безпеки, обмеження за нахилом виробок: до 0,005, а при застосуванні спеціальних заходів – до 0,05 (50 ‰).

Тяговим органом при локомотивному транспорті найчастіше є електровози, більш рідко – дизелевози (на рудниках).

В якості ємності застосовують вагонетки з глухим кузовом типу УВГ, які розвантажують на кругових перекидах, або вагонетки типу УВД з розвантаженням їх через дно над спеціальними ямами-бункерами в приствольних дворах. Ємність вагонеток від 1 до 10 м³. Вагонетки типу УВГ більш прості, надійніші в роботі, ніж вагонетки типу УВД, але вони не вписуються в сучасну високопродуктивну технологію обробки составів в приствольних дворах.

Контактні електровози (НКР), як і трамваї, використовують постійний струм і під час руху між струмоприймачем і дротом, а також між колесами і рейками утворюються іскри. Тому застосування їх дозволяється на шахтах негазових і безпечних за пилом, а також на шахтах з невисоким газовиділенням у виробках, по яких поступає свіже, не загазоване повітря. Ці електровози відносять до групи з рудниковим нормальним виконанням (РН).

Акумуляторні електровози і електровози на змінному струмі підвищеної частоти з безконтактним зніманням струму з лінії живлення (високочастотні електровози) відносять до групи рудникових підвищеної надійності (РП), їх застосовують на шахтах, небезпечних за метаном та пилом (електровози АРП-8, 2АМ8Д- 900).

Для шахт, небезпечних за метаном, на вентиляційних штреках дозволяють використовувати електровози в рудниковому вибухобезпечному виконанні (АРВ- 4,5).

Для надкатегорійних за метановиділенням шахт в якості допоміжного транспорту застосовують гіровози і повітровози. Гіровози – це локомотиви, які мають маховики великої маси, що розкручуються за рахунок енергії стисненого повітря при підключенні до мережі на початку або в кінці вентиляційного штреку (біля лави). Потім енергія розкрученого маховика передається на ходову частину гіровозу і локомотив рухається.

Повітровоз має великий бак-акумулятор стисненого повітря, який необхідно періодично поповнювати, і від цього акумулятора живиться пневмодвигун локомотива.

Дизелевози знайшли застосування головним чином на рудниках і мають виконання РН, РП або РВ. Вони не потребують перетворювача струму, зарядки, дозволяють подолання похилу до 17 ‰ (промиль).

Для транспортування корисної копалини та породи знайшли застосування також самохіднісаморозвантажувальні вагонетки з конвеєром на дні – бункерні і секційні поїзди. Саморозвантажувальні вагонетки виготовляють на пневмоколісному ходу і застосовують для транспортування гірської маси з підготовчих вибоїв і камер (при камерно стовпових системах розробки).

Бункер-поїзди складаються з шарнірно з’єднаних секцій або вагонеток без торцевих стінок; секції утворюють суцільній жолоб, на дні якого розташований скребковий або вібраційний конвеєр для завантаження та розвантаження гірської маси.

Дата добавления: 2014-11-29