Коротка характеристика фаз ділового циклу

1. Ознаки економічної кризи:

- надвиробництво товарів та низький платоспроможний попит;

- значне скорочення обсягів виробництва;

- падіння цін;

- дефіцит вільних коштів, потрібних для сплати за товари;

- біржовий крах і банкрутство підприємств;

- ріст безробіття;

- падіння рівня зарплати;

- падіння рівня прибутку;

- дезорганізація кредитної системи;

- масове знищення товарів, устаткування й т.п.

2. Риси депресії:

- «застій» виробництва;

- низький рівень цін;

- «млява» торгівля;

- невисока ставка позикового відсотка;

- ліквідація товарного надлишку.

3. Риси пожвавлення:

- розширення виробництва до відновлення докризисного рівня;

- ріст цін;

- підвищення норми прибутку;

- ріст зайнятості;

- пожвавлення торгівлі;

- посилення оптимістичних очікувань.

4. Риси підйому:

- перевищення максимального обсягу виробництва докризисного рівня;

- швидкий ріст зайнятості;

- ріст заробітної плати й інших видів доходів;

- кредитна експансія;

- штучне стимулювання сукупного попиту, обумовлене очікуванням торговців ріст цін і їхнє бажання купити більше товарів за низькими цінами;

- ріст пропозиції, що згодом перевищує попит і створює умови для нових криз.

Із прискоренням НТП і посиленням втручання держави в економічне життя суспільства, економічний (промисловий) цикл модифікується.

Сучасна економічна теорія визначає дві фази промислового циклу:

- рецесія, що містить у собі кризу й депресію;

- підйом, що включає очікування й бум.

Рецесія - фаза економічного циклу, коли падіння виробництва, між крапкою «буму» і крапкою «дно» спад виробництва.

Обсяг розширення верхня крапка «Бум»

виробництва, виробництва F зростаючий тренд

V

верхня крапка

В «Бум» E

рецесія С

D нижня крапка «Дно»

А «Дно»

зменшення

обсягів ріст обсягів

виробництва виробництва

час, t

цикл

Рис. 8.2 Схема сучасного ділового циклу

Підйом (розширення) виробництва - фаза, що перебуває між самою низкою й найвищою крапками циклу.

Берні й Мітчелл (англійські вчені) прийшли до висновку, що динаміка рядів випуску й зайнятості спричиняється економічним зростанням, що називається зростаючим трендом, а коливання ділової активності навколо тренда створюють економічні цикли.

Тренд - результат дії факторів, які спричиняють довгострокове економічне зростання (рівень заощаджень, приріст трудових ресурсів, технічні зрушення й т.п.), а цикл - як тимчасове відхилення від цієї тенденції.

Сучасні цикли відрізняються від циклів XIX-XX в.

1. Зараз майже відсутня депресія, а якщо падіння глибоке й затяжне, то фазу рецесії називають депресією.

2. Немає чіткої різниці між пожвавленням і підйомом, є тільки «дно» і «бум».

3. Визначається рівнодіюча тривалого економічного росту (тренд, коливання навколо якого створюють цикл).

4. Змінилися й економічні показники у фазах циклу.

Матеріальною основою економічного циклу є фізичне і моральне зношення устаткування (Карл Маркс).

Сучасна економіка пояснює економічний цикл механізмом мультиплікатора й акселератора.

Мультиплікатор – коефіцієнт, що відбиває відношення між інвестиціями й обсягом виробництва.

Акселератор – залежність капіталовкладень від зростання виробництва.

Великі цикли в економіці (40-60 років) за Н.Д. Кондратьєвим – матеріальна основа великих хвиль в економіці – заміна базових технологій і поколінь машин.

Розрізняють (рис. 8.3):

· Спадна хвиля – нагромадження маси науково-технічних досягнень.

· Висхідна хвиля – поширення нових технологій, зміна структури виробництва.

Таблиця 6.

	Висхідна		Спадна
	1789 – 1814	Індустріалізація	1814 – 1849
	Висхідна		Спадна
	1849 – 1873	Монополії	1873 – 1896
	1896 – 1920	Держ. Регулювання	1920 – 1948
	1948 – 1974	Транснац. Корпорації	1974 – 1998
	1998 – 2020	Інформаційні технології	2020 – 2050

Наслідки циклічності:

· Руйнування виробничих сил

· Творча функція (відмирання старих галузей, розчищення місця для нових технологій)

Дата добавления: 2014-11-29