Поле зору

Це ще одна з найважливіших функцій ока. Під полем зору розуміють той простір, який сприймає око при непорушному погляді. Ця функція, разом з гостротою зору, забезпечує людині нормальну орієнтацію в просторі і є результатом функціонування паличок сітківки.

Периферійні межі поля зору визначають за допомогою різнома­нітних периметрів (Ферстера, проекційного, сферопериметру, комп’ю­терного периметру) в 8 меридіанах (через кожні 45 град.), використовуючи тест-об`єкти білого, зеленого, червоного або синього кольору, в залежності від мети дослідження.

В нормі найширші межі поля зору на білий колір: зверху 45-55 град., знизу – 65 град., з внутрішнього боку – 55 град., з зовнішнього – 90 град. Дещо вужче поле зору на синій колір, ще вужче - на червоний, і найбільш вузьке - на зелений. Кольоро­ву периметрію застосовують, як правило, при підозрі на захворювання зорового нерву, при яких поле зору на кольори порушується дуже рано.

Оцінюючи межі поля зору, необхідно враховувати особливості будови лицевого черепу пацієнта та його вік: у дітей дошкільного віку поле зору в нормі на 10% вужче, ніж у дорослих.

Для дослідження центральних відділів поля зору, в межах 30-40 град. від точки фіксації, застосовують кампіметрію, за допомогою якої виявляють як фізіологічні скотоми (сліпа пляма, ангіоскотоми), так і патологічні скотоми в центральній і парацентральній частині поля зору. Метод кампіметрії не застосовують для визначення периферійних меж поля зору!!! В нормі сліпа пляма (проекція диску зорового нерву) має вид вертикального овалу, розташованого в темпоральній частині поля зору (на відстані 12-15 кутових градусів від точки фіксації; розмірами приблизно 5 кутових градусів по горизонталі та 10 кутових градусів по вертикалі).

Порушення поля зору спостерігаються при багатьох захворюваннях зорової та центральної нервової системи, причому при деяких захворюваннях вони мають специфічний характер, що дозволяє пра­вильно встановити клінічний діагноз.

Розрізняють такі види порушень поля зору: концентричне звуження, локальне звуження, скотоми (локальне випадіння поля зору в нормальних межах поля зору), геміанопсії (випадіння половини поля зору). Є різні види скотом (абсолютні, відносні; позитивні, негативні) і геміанопсій (бітемпоральні, біназальні; гомонімні: право- та лівобічні; верхні та нижні).

За характером порушення поля зору, знаючи анатомію провідних нервових шляхів, легко встановити топічний діагноз при захворюванні хіазми, зорових трактів, центрального нейрону зорового шляху.

Дата добавления: 2014-11-29