Зміни органу зору при гіпертонічній хворобі

РОЗДІЛ 11. ОРГАН ЗОРУ І ЗАГАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ ОРГАНІЗМУ

Чимало захворювань супроводжуються розвитком специфічних змін очного дна (пухлини мозку, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, захворювання нирок, крові тощо). Інколи зміни з боку органу зору є першими ознаками загального захворювання, тому дані про стан органу зору мають велике значення в діагностиці хвороб, визначенні стадії захворювання та прогнозу. Вміння правильно інтерпретувати офтальмологічні симптоми часто необхідне в роботі лікаря загального профілю.

Жоден лікар не може виставити клінічний діагноз гіпертонічної хвороби без даних про стан очного дна. Частота змін очного дна у хворих на гіпертонію - 50-95%. Така різниця зумовлена труднощами їх інтерпретації, тому їх завжди треба пов'язувати з загальним станом організму.

Одна з ранніх функціональних ознак гіпертонічного ураження сітківки – зниження темнової адаптації. Пізніше можуть виникати звуження поля зору, збільшення сліпої плями, поява скотом. Стійке зниження зору є наслідком ускладнень. При періодичному спазмі судин спостерігається тимчасове затуманювання зору. Зміни очного дна при гіпертонічній хворобі класифікують таким чином:

1. Гіпертонічна ангіопатія:

- звуження артерій (у 30% хворих);

- зменшення артеріовенозного співвідношення (в нормі 2:3);

- порушення нормального розгалуження артерій (розгалужуються під прямим або тупим кутом, тоді як в нормі розгалуження відбувається під гострим кутом);

- симптом Гвіста (штопороподібна звитість парамакулярних венул – у 10-20%);

- симптоми артеріо-венозного перехрестя Салюса (у 50-75% хворих).

Салюс І – характеризується звуженням прогалу вени під артерією; Салюс II – наряду зі звуженням вени перед перехрестям, спостерігається її зміщення в бік в вигляді дуги (симптом дуги); Салюс III – вену під артерією і на деякій відстані від неї не видно – вена в місці перехрестя здається перерваною. Слід зазначити, що симптом перехрестя може зустрічатися і у зовсім здорових осіб.

2. Гіпертонічна ретинопатія включає явища ангіопатії + крововиливи в сітківку (поліморфні: у вигляді рисок, смуг, язиків полум’я) і можливі ретинальні ексудати.

Наявність геморагій на очному дні свідчить про загрозу крововиливів в головний мозок. Геморагії в склисте тіло, в результаті швартування, можуть викликати тракційне відшарування сітківки.

Назва "ретинальні ексудати" умовна, оскільки вони являють собою не ексудат, а локальну дегенерацію шару нервових волокон, зумовлену порушенням трофіки – це інфаркт ділянки нервових волокон сітківки. Їх поява – серйозний симптом, який вказує на некротичні процеси в артеріолах нирок; прогноз для життя без лікування поганий. Швидке зниження артеріального тиску може привести до їх зворотного розвитку.

3. Гіпертонічна нейроретинопатія включає явища двох попередніх стадій, а також набряк сітківки та диску зорового нерву. Нерідко вона є першою ознакою переходу гіпертонічної хвороби в злоякісну форму. Крім неї такими ж ознаками є ретинальні «ексудати», крововиливи в сітківку та склисте тіло.

Лікування: нормалізація загального стану, вазодилятатори, нормалізація окислювально-відновних процесів; при набрякові – діуретики. Для профілактики нових крововиливів – ангіопротектори.

Дата добавления: 2014-11-29