Крововиливи в сітківку

Крововиливи в склисте тіло

Найчастішими причинами їх виникнення є гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, травми, ангіоматози сітківки, геморагічний діатез, лейкози.

Крововилив в склисте тіло (гемофтальм) може бути частковим і тотальним.

При частковому гемофтальмі хворі скаржаться на значну раптову втрату зору. При дослідженні в прохідному світлі на фоні рожевого рефлексу з очного дна видно темні плаваючі згустки крові. При тотальному гемофтальмі спостерігається повна втрата предметного зору (залишається світловідчуття), відсутній рефлекс з очного дна.

Частковий гемофтальм може повністю розсмоктатися, а зір відновитися до попереднього рівня. При тотальному гемофтальмі у виході, як правило, формується тотальне тракційне відшарування сітківки і сліпота. Процес може також закінчитися атрофією очного яблука.

Гемофтальм може ускладнитись відшаруванням сітківки та судинної оболонки ока, вітреоретинальною проліферацією, вторинною глаукомою.

Невідкладна допомога при гемофтальмі полягає в призначенні ліжкового режиму з трохи піднятим головним кінцем, впродовж 2-3 діб (це знижує імовірність повторної кровотечі і сприяє осіданню крові в нижній частині ока), ангіопротекторів (діцинон, аскорутін). Згодом призначають дексазон (зменшує рубцювання), ферменти (стрептодеказа, лідаза, папаїн, фібрінолізін, колалізін тощо). При тотальному гемофтальмі, через 1 міс. після його виникнення, показана вітректомія з заміною склистого тіла. Це єдиний радикальний метод лікування, який дозволяє уникнути сліпоти при тотальному гемофтальмі.

Вони є не окремою хворобою, а симптомом того чи іншого захворювання, яке може приводити до появи крововиливів у сітківку (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, травми, хвороби нирок, лейкози, геморагічний діатез, ангіоматози сітківки, тромбоз центральної вени сітківки та її гілок, СНІД, внутрішньоочні пухлини та ін.). Ступінь зниження зору при крововиливах в сітківку залежить від їх величини, кількості, локалізації. Навіть невеликі крововиливи в макулярну зону приводять до більшої втрати зору, ніж великі виливи периферійної локалізації. Форма крововиливів може бути різноманітна: округла, у вигляді точок, невеликих та великих плям, рисок, язиків полум'я та ін. В ряді випадків за формою крововиливів можна запідозрити ту чи іншу етіологію процесу. Так, для цукрового діабету характерні мілкі круглі крововиливи в центральній частині очного дна, для гіпертонічної хвороби – рископодібні або у вигляді язиків полум'я, для СНІДу – плями Рота (білий центр і червоний периферійний обідок навкруги). Може бути різноманітною і глибина залягань крововиливів: преретинальні (як правило, великих розмірів, з горизонтальним рівнем), ретинальні (плями, риски, язики полум'я та ін), субретинальні (у вигляді темних плям під сітківкою – їх необхідно диференціювати з меланобластомою хоріоідеї).

Крововиливи в сітківку розсмоктуються повільно. В результаті формуються дистрофічні вогнища, можуть також виникнути шварти сітківки, які, в свою чергу, можуть привести до тракційного відшарування сітківки.

Якого-небудь окремого лікування крововиливів у сітківку не існує. В першу чергу, лікують основне захворювання. Для покращання розсмоктування крововиливів призначають ангіопротектори, ферменти; при загрозі формування шварт проводять лазеркоагуляцію сітківки.

Дата добавления: 2014-11-29