Короткі теоретичні відомості. Насосні комплекси (НК) промислового та комунального водопостачання – складна та енергоємна система, що включає насосні агрегати з нерегульованим ЕП

Насосні комплекси (НК) промислового та комунального водопостачання – складна та енергоємна система, що включає насосні агрегати з нерегульованим ЕП, гідродинамічну мережу, споживача зі змінним графіком водоспоживання.

НК систем комунального і промислового водопостачання, систем водовідведення – це споживачі з груповою схемою роботи турбомашин, широкими діапазонами зміни подачі (напору), наявністю розгалуженої комунікаційної мережі, що характеризується власними гідродинамічними параметрами і технологічними законами керування.

Сучасні НК являють собою системи з низькою керованістю параметрів, у більшості яких відсутні пристрої керування електроприводом насоса чи запірно-реґулювальної арматури як у стаціонарних, так і в аварійних режимах, неефективного енергоспоживання, низьких ККД НУ, що призводить до передчасного виходу з ладу технологічного устаткування.

У практиці експлуатації НК регулювання режимів роботи насосних аґреґатів (НА) здійснюється різними способами, кожний з який характеризується своїми реґулювальними можливостями, енергетичними показниками і вартісними витратами.

Найбільш розповсюдженою і простою схемою реґулювання більшості НУ є керування дросельною засувкою, встановленою на напірному патрубку насоса чи в напірному колекторі НС, що характеризується наявністю непродуктивних витрат енергії (до 30–40 %), істотним зниженням ККД аґреґата, необхідністю дотримання темпу керування засувкою для усунення гідравлічних ударів у трубопроводі.

Енергетично більш вигідним є метод реґулювання параметрів зміною частоти обертання робочого колеса насоса, що дозволяє шляхом установлення перетворювача частоти при менших втратах потужності та досить високих ККД одержувати необхідні значення напору і подачі на виході НС. Однак використання частотно-реґульованого ЕП НУ є не завжди ефективним у зв’язку зі значною вартістю ПЧ, недовикористанням його за своїми реґулювальними можливостями при груповому характері навантаження, збільшенням втрат потужності в області швидкостей, наближених до номінальних режимів роботи [10, 11].

Поряд з описаними технічними рішеннями в багатьох експлуатаційних НС використовують комбіновані варіанти реґулювання параметрів [1, 2]: ступеневе реґулювання і дроселювання, зміну частоти обертання насоса і дроселювання та ін.

У роботах [11–13] доведено, що альтернативним економічним варіантом реґулювання продуктивності та напору на виході групових НУ при досить глибоких межах реґулювання технологічних параметрів може бути використання активних реґулювальних пристроїв у гідравлічній мережі та побудова систем активного реґулювання продуктивності (САРП), до яких входять гідротурбіна, електричний ґенератор і засоби реґулювання потужності турбіни (напрямний апарат чи перетворювач частоти). Економічного ефекту в таких схемних рішеннях досягають за рахунок меншої вартості САРП (у 3–5 разів порівняно з частотно-реґульованим ЕП НУ) і ефективного використання енергії гідропотоку (порівняно з дросельним реґулюванням) шляхом перетворення її та наступною рекуперацією в енергомережу (до 25–30 % потужності НА).

Дата добавления: 2014-11-29