КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Опис функціональної схеми стенда
Фізична модель насосного комплексу призначена для вивчення режимів роботи гідравлічних машин (насосів, турбін), принципу їх роботи, процесів, що відбуваються в трубопровідній гідромережі. Функціональна схема лабораторного стенда для дослідження режимів роботи НУ зображена на рис. 3.1. Вона включає перший НА1 і другий НА2 насосні агрегати, які можуть бути з'єднані як послідовно, так і паралельно; приводні двигуни АД1, АД2 однойменних НА; засувку Z27 на всмоктуванні та засувку Z14 на подачі НА1; засувку Z28 на всмоктуванні та засувку Z17 на подачі НА2; датчики тиску Дт1 – Дт5, що призначені для контролю напору в гідросистемі; датчики витрати Q1 і Q2. Зовнішній вигляд панелі керування фізичної моделі НК наведено на рис. 3.2. Насосна установка працює за принципом циркуляційної системи, де приймальною і вихідною ємністю є той самий резервуар з водою (об'ємом 1,08 м3). Фізична модель НК (рис. 3.1, 3.2) дозволяє досліджувати енергетичну ефективність роботи НУ, що працює на реальну гідравлічну мережу з протитиском при використанні наступних методів реґулювання продуктивності: засувкою, встановленою на виході насоса; зміною частоти обертання робочого колеса турбомеханізму та реґулюванням подачі активним реґулювальним пристроєм, встановленим у трубопровідній мережі.
Основні параметри турбомеханізмів і електродвигунів, які використано у лабораторному комплексі, наведені в табл. 3.1, 3.2. На рис. 3.3, 3.4 наведено паспортні характеристики насосів. Рисунок 3.2 – Зовнішній вигляд панелі керування стендом
Таблиця 3.1 – Технічні дані турбомеханізмів
Таблиця 3.2 – Технічні дані двигунів
Рисунок 3.3 – Паспортні характеристики відцентрового насоса типу MHI–202 Рисунок 3.4 – Паспортні характеристики відцентрового насоса типу MHI–402 Протитиск (статичний напір) у системі створюється за рахунок розширюючого бака, встановленого у найвищій точці системи. Для обмеження зворотного руху рідини та захисту насоса від гідроудару в нагнітальному трубопроводі НА2 установлено зворотний клапан ЗК. Для регулювання витрати рідини в системі шляхом дроселювання та дослідження явища гідроудару, фізичну модель НК оснащено засувкою Z6 з керованим електричним приводом. Керування електроприводом засувки здійснюється за допомогою блоку керування БКЗ, причому живлення ЕП може здійснюватися від перетворювача частоти ПЧ2 чи безпосередньо від електромережі. У силовому ланцюзі АД1 установлено трифазний перетворювач частоти ПЧ1 із номінальною вхідною напругою 380 В, технічні дані якого наведені у табл. 3.3. Контроль миттєвих значень струму, напруги та діючих значень споживаної потужності системи перетворювач частоти – асинхронний двигун (ПЧ1-АД1) здійснюється датчиками напруги ДН1–ДН3, струму ДС1–ДС2 та ватметром W1, відповідно. Контроль швидкості обертання АД1 здійснюється за допомогою тахоґенератора ТГ1, установленого на одному валу з АД1 (рис. 3.1) та тахометра n1 (рис. 3.2). У силовому ланцюзі АД2 також установлено трифазний перетворювач частоти ПЧ2, технічні дані якого наведені у табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Технічні дані перетворювачів частоти
Контроль миттєвих значень струму та напруги, діючих значень споживаної потужності системи ПЧ2–АД2 здійснюється за допомогою датчиків напруги ДН4–ДН6, струму ДС3–ДС4 та ватметра W2, відповідно. Контроль швидкості обертання приводного двигуна другого насоса відбувається за допомогою тахоґенератора ТГ2, який установлено на одному валу з АД2 (рис. 3.1) та тахометра n2 (рис. 3.2). Для дослідження альтернативних методів регулювання продуктивності НК на базі активних регулювальних пристроїв у трубопровідній мережі фізичної моделі НК увстановлено гідравлічну машину, що працює в турбінному режимі і підключається до робочого контуру гідромережі за допомогою засувок Z18 і Z19. На одному валу з турбінним аґреґатом установлено асинхронний генератор (АГ), що генерує енергію в електромережу через перетворювач частоти ПЧ3. Контроль струму, напруги і потужності АГ здійснюється амперметром А3, вольтметром U3 і ватметром W3 відповідно; контроль швидкості обертання вала турбіни відбувається за допомогою тахоґенератора ТГ3, який установлено на одному валу з АГ (рис. 3.1), та тахометра n2 (рис. 3.2). Для дослідження кавітаційних процесів у гідромережі НК передбачено два кавітаційні контури К1 та К2. Оскільки кавітаційні явища мають змінний характер і залежать від температури рідини, в НК існує можливість підігріву робочої рідини за допомогою нагрівача, що живиться від тиристорного регулятора напруги (ТРН). Технічні дані ТРН наведені в табл. 3.4. Таблиця 3.4 – Технічні дані ТРН
Сигнали з електронних датчиків тиску Дт1 – Дт5, витрати Q1, Q2, напруги ДН1 – ДН6, струму ДC1 – ДC4 та тахогенераторів ТГ1–ТГ3 надходять на плату аналогово-цифрового перетворення (АЦП). Технічні дані датчиків та ватметрів, що використовуються в комплексі, наведено в табл. 3.5–3.9. Усі вимірювальні канали струму і напруги мають гальванічну ізоляцію від силових ланцюгів. Плата датчиків струму побудована на основі датчиків струму фірми AllegroMіcroSystems типу ACS750LCA-050, виконаних на основі ефекту Хола. Блок датчиків напруги базується на підсилювачах з гальванічною розв’язкою типу HCPL 7800A.
Таблиця 3.5 – Технічні дані датчиків струму та напруги
Таблиця 3.6 – Технічні дані датчиків швидкості
Таблиця 3.7 – Технічні дані ватметрів
Як лічильник рідини в лабораторному комплексі використано ультразвуковий двоканальний лічильник рідини Ергомера – 125.Б, призначений для роботи в автоматизованих системах вимірювання, контролю та керування, який забезпечує безперервне перетворювання вимірюваних величин – температури, витрати, тиску в уніфіковані струмові та імпульсні сигнали, в цифровий сигнал по протоколу обміну RS-232 або RS-485. Лічильник забезпечує вимірювання маси і масової витрати води, забезпечує індикацію фізичних величин та службової інформації. Основні параметри витратоміра: – мінімальна витрата Qмін……………………0,46 м3/год – максимальна витрата Qмакс………..…...…...23 м3/год – температура вимірюваної величини...…….1…150°С Як датчики тиску у фізичній моделі НК використовуються датчики тиску HoneywellST2000 та JumodTRANSp02. Датчик тиску HoneywellST2000 використовується для вимірювання абсолютного й відносного тиску рідин. Такий електронний датчик тиску є мікропроцесорним вимірювальним пристроєм, який функціонально складається з чотирьох п’єзорезисторів, що з’єднані мостовою схемою. Датчик тиску JumodTRANSp02 призначений для вимірювання відносного й абсолютного тиску газів, парів та рідин. Перетворювач тиску JumodTRANSp02 працює за п’єзорезистивним або тонкоплівковим тензометричним принципом. Вихідний сигнал датчика тиску – постійний струм, значення якого прямо пропорційне вхідному тиску. Основні параметри датчиків тиску Honeywell та Jumo наведено в табл. 3.8.
Таблиця 3.8 – Основні параметри датчику тиску HoneywellST2000
З’єднання датчиків з ЕОМ відбувається за допомогою перетворювача
Таблиця 3.9 – Характеристика контактів рознімання 011В-37Р
Рисунок 3.5 – Зовнішній вигляд цифрового роз’єму 011В-37Р
Таблиця 3.10 – Параметри ЦАП модуля Е14-440
Таблиця 3.11 – Технічні характеристики АЦП модуля Е14-440
Як запірно-регулююча арматура Z6 в НК використовується клинова засувка з діаметром клина 50 мм, призначена для закриття і відкриття трубопроводу з чистою водою при тиску до 16 бар. Як привод засувки використовується черв’ячний мотор-редуктор С03218.WMHB1A.75E фірми DavidBrown з передаточним числом 8.59. Мотор-редуктор оснащено трифазним асинхронним двигуном потужністю 0,75 кВт. Частота обертання вихідного валу складає 337 об/хв. Для контролю та індикації положення регулюючої електроприводної засувки використовується пристрій фірми ОВЕН ПКП1И-Щ1.RS, котрий здійснює функції дистанційного керування та захисту електропривода. Схема підключення пристрою керування ОВЕН до ЕП та його зовнішній вигляд наведено на рис. 3.6, 3.7, відповідно. Рисунок 3.6 – Схема підключення двигуна засувки
Технічні дані двигуна та мотор-редуктора DavidBrown наведено
Таблиця 3.12 – Технічні дані двигуна мотор-редуктора
Рисунок 3.7 – Зовнішній вигляд передньої панелі пристрою керування та захисту ОВЕН ПКП1 електропривода засувки
Таблиця 3.13 – Технічні дані мотор-редуктора
У фізичній моделі НК гідромережа виконана з поліпропіленових труб, технічні дані яких наведено в табл. 3.14. Таблиця 3.14 – Технічні дані труби
Технічні параметри трубопровідної арматури (засувок, шарових кранів, зворотного клапану), яка використовується в НК наведено в табл. 3.15.
Таблиця 3.15 – Технічні дані трубопровідної арматури
Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 1088; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |