Сутність екологічної експертизи та її об’єкти

Перелік питань

Методичні поради до вивчення теми

7.1.1.Сутність екологічної експертизи та її об’єкти.

7.1.2.Форми екологічної експертизи.

7.1.3.Оцінка впливу на навколишнє середовище.

7.1.4.Порядок проведення експертизи і джерела її фінансування.

Швидкий розвиток світової економічної системи в останні десяти­річчя та зростання обсягів залучення природних ресурсів у вироб­ництво товарів і послуг обумовлюють загострення проблем еколо­гічної безпеки діючих виробництв і тих, що створюються. У зв'я­зку з цим сьогодні існує нагальна необхідність здійснення контро­лю за рівнем якості навколишнього природного середовища.

Розробка реконструкції існуючих промислових об'єктів та нових проектів будівництва завжди потребує передбачення кі­лькох можливих варіантів подальшого розвитку та вибору най­більш прийнятного з них з огляду на технічні, соціально-еконо­мічні та інші аспекти. Великого значення при виборі оптималь­ного варіанта подальшого розвитку об'єкта в сучасних умовах набувають вимоги екологічної безпеки. З метою урахування екологічних факторів та запобігання можливим негативним екологічним наслідкам майбутньої діяльності промислового об'­єкта має здійснюватися екологічна експертиза інвестиційних проектів.

Експертиза (від лат. expertus - досвідчений) - це досліджен­ня певною особою (експертом) питань, які потребують спеціаль­них знань. Екологічна експертиза являє собою дослідження впливу певного об'єкта на стан навколиш­нього природного середовища та відповідності цього об'єкта но­рмативам екологічної безпеки.

Закон України «Про екологічну експертизу» визначає еко­логічну експертизу як «вид науково-практичної діяльності спе­ціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалу­зевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навко­лишнього природного середовища і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної ді­яльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколи­шнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної без­пеки». Таким чином, екологічна експертиза є попереджуваль­ним заходом, що дозволяє запобігти шкідливій діяльності з боку користувача природних ресурсів.

Актуальність екологічної експертизи в сучасних умовах визначається такими обставинами:

Ø по-перше, кінцевий результат антропогенного впливу на навколишнє середовище внаслідок реалізації певного інвестиційного проекту виявляєть­ся повною мірою не раніше ніж через 10-30 років після початку реалі­зації проекту, що обумовлює необхідність завчасного прогнозування характеру і масштабів можливих негативних екологічних наслідків, які супроводжують проект;

Ø по-друге, використання математичних моделей, які звичайно розробля­ються для аналізу великомасштабних інвестиційних проектів, не завжди може забезпечити отримання точних результатів впливу проекту на до­вкілля та здоров'я людей, що обумовлює необхідність застосування від­повідних експертних оцінок.

Основними завданнями екологічної експертизи є:

1) організація науково обґрунтованої, комплексної оцінки об'­єктів екологічної експертизи;

2) визначення ступеня екологічної безпеки, рівня екологічності запланованої чи здійснюваної діяльності, проведення ком­плексної еколого-економічної оцінки взаємодії екосистем з деструктивними антропогенними факторами;

3) досягнення відповідності об'єктів експертизи вимогам еко­логічного законодавства, будівельних норм і правил;

4) оцінка ефективності екологічної політики, повноти, обґрун­тованості і достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення раціонального вико­ристання та відтворення якості природних ресурсів;

5) підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків і рекомендацій екологічної експертизи.

Для виконання зазначених завдань екологічна експертиза має спиратися на такі принципи:

1) превентивності - екологічна експертиза повинна здійсню­ватися до прийняття рішення про необхідність реалізації об'­єкта експертизи і має запобігти негативним екологічним на­слідкам такого рішення;

2) відповідальності та законності - експертиза має гарантува­ти безпечне для життя та здоров'я людей навколишнє при­родне середовище і враховувати вимоги природоохоронного законодавства;

3) комплексності - оцінка наслідків впливу об'єкта експерти­зи на довкілля повинна охоплювати всі можливі прояви та­кого впливу та забезпечувати збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів;

4) наукової обґрунтованості та об'єктивності - методи про­ведення екологічної експертизи повинні ґрунтуватися на на­укових засадах, а експертні висновки - відображати реаль­ний вплив об'єкта експертизи на навколишнє середовище;

5) незалежності - експертиза має виконуватися групою неза­лежних експертів та виключати можливість впливу на ре­зультати експертизи з боку зацікавлених сторін;

6) гласності і врахування громадської думки - висновки еко­логічної експертизи підлягають обов'язковому оприлюднен­ню, остаточне рішення про реалізацію об'єкта експертизи має прийматися після обговорення громадськістю.

Об'єктами екологічної експертизи можуть бути:

1) проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів;

2) передпроектні, проектні матеріали на будівництво нових і розвиток діючих промислових підприємств та інших госпо­дарських об'єктів;

3) програми та схеми розвитку і розміщення продуктивних сил, галузей народного господарства і промисловості, проекти ге­неральних планів населених пунктів, схеми районного пла­нування;

4) документація по впровадженню нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може при­звести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

5) екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах;

6) діючі об'єкти та комплекси, що чинять значний негативний
вплив на стан навколишнього природного середовища.

Суб'єктами екологічної експертизи є три сторони: замовник, підрядник та споживач висновків експертизи.

Замовниками екологічної експертизи можуть бути як владні державні структури, уповноважені призначати обов'язкову еко­логічну експертизу, так і підприємства, громадські організації, банківські установи, науково-дослідні інститути тощо, які ви­ступають добровільними ініціаторами проведення такого дослі­дження.

Роль підрядників, тобто фактичних виконавців завдання з екологічної експертизи, як правило, належить окремим фахівцям-експертам, робочим групам фахівців, цілим науково-дослі­дним інститутам. Найчастіше екологічна експертиза виконується комісією, що складається з групи фахівців, підібраних і при­значених компетентним органом.

Споживачем результатів екологічної експертизи звичайно виступає підприємство або організація, що є власником об'єкта - предмета експертизи. Проте таким споживачем може стати і банківська установа, інвестор, що приймає рішення про доціль­ність надання грошових коштів для реалізації певного інвести­ційного проекту, і державні органи влади, що вивчають потен­ційні екологічні наслідки проекту.

В Україні суб'єктами екологічної експертизи є:

1) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії. Такими органами є Міністерство екології та природних ресурсів України, Український науковий центр охорони вод, Український науковий центр екології моря, Міжвідомчий екологічний центр тощо;

2) інші державні органи, місцеві ради і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;

3) громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування;

4) інші установи, організації та підприємства, у тому числі іноземні юри­дичні і фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експе­ртизи;

5) окремі громадяни в порядку, передбаченому Законом України «Про екологічну експертизу» та іншими актами законодавства.

7.1.2.Форми екологічної експертизи

Екологічна експертиза може здійснюватися в різних формах,
основні з яких наведені на рис.7.1.

Рис. 7.1. Форми екологічної експертизи

Існування численних форм екологічної експертизи обумовлюється різноманітністю цілей, які ставляться при виконанні експертного дослідження, специ­фікою об'єктів експертизи, часом її проведення, категорією споживачів результатів експертизи тощо. Розглянемо основні фор­ми екологічної експертизи детальніше.

За видами екологічна експертиза поділяється на державну, відомчу, громадську та наукову.

Державна екологічна експертиза призначається уповноваже­ним органом держави в галузі охорони навколишнього природ­ного середовища. Її висновки мають силу надвідомчого докумен­та, що є обов'язковим до виконання, і враховуються нарівні з іншими видами державних експертиз при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єктів екологічної експертизи.

Державна екологічна експертиза організується і проводить­ся еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими уста­новами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої вла­ди.

Відомча екологічна експертиза проводиться за наказом від­повідного відомства. Її результати зберігають чинність усере­дині відповідної відомчої структури, якщо вони не суперечать висновкам державної екологічної експертизи.

Державна та відомча екологічні експертизи мають обов'яз­ковий характер, на відміну від громадської та наукової експер­тиз, які проводяться на добровільних засадах.

Громадська екологічна експертиза організується з ініціати­ви громадських об'єднань і проводиться недержавними струк­турами. Вона може здійснюватися одночасно з державною еко­логічною експертизою шляхом створення тимчасових або по­стійних еколого-експертних колективів громадських організа­цій чи інших громадських формувань. З метою інформування населення та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян ініціатори громадської екологічної експертизи оголошують че­рез засоби масової інформації заяву про проведення громадсь­кої екологічної експертизи, у якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення. Висновки такої експертизи мають рекомендаційний характер і можуть враховуватися при прийнятті остаточного рішення державної експертизи.

Наукова екологічна експертиза проводиться з ініціативи наукових установ або вищих навчальних закладів. Вона також може бути проведена з ініціативи окремої установи або науко­вих колективів. Її висновки мають інформаційний характер.

За об'єктами екологічна експертиза поділяється на еколого-санітарну, еколого-нормативну та еколого-правову.

Завданням еколого-санітарної експертизи є виявлення причинно-наслідкового зв'язку між станом здоров'я населення, його змінами та шкідливим впливом навколишнього середовища, спричиненого антропогенною діяльністю. Запровадження еко­лого-санітарної експертизи має принципове значення при вирішенні питання щодо відшкодування збитків, завданих здоро­в'ю громадян внаслідок несприятливого впливу довкілля.

Еколого-нормативна експертиза має на меті дослідити від­повідність вимогам екологічної безпеки існуючих нормативів якості навколишнього природного середовища і тих, що пропо­нуються до впровадження: гранично допустимих концентрацій; гранично допустимих обсягів викидів, скидів, розміщення тве­рдих відходів; гранично допустимих рівнів радіаційного впли­ву, шумового, вібраційного забруднення, впливу електромагні­тних полів. У процесі такої експертизи виявляється ефектив­ність нормативних показників якості довкілля з точки зору здоров'я людини, охорони її генетичного фонду.

Об'єктами еколого- правової експертизи є закони, укази, уря­дові постанови та розпорядження, нормативні акти міністерств і відомств, правові документи місцевих органів самоврядуван­ня. Еколого-правова експертиза дає змогу встановити, наскільки відповідають природоохоронним вимогам нормативні доку­менти різних рівнів управління та сфер діяльності.

За часом проведення екологічна експертиза поділяється на первинну, вторинну та повторну.

Первинна екологічна експертиза проводиться з метою з'я­сування відповідності об'єкта експертизи (певного інвестицій­ного проекту, підприємства, товару тощо) встановленим норма­тивам екологічної безпеки. Первинна експертиза дає загальне уявлення про ступінь екологічної безпеки або небезпеки кон­кретного об'єкта і передбачає:

Ø ідентифікацію вимог законодавства і регламенту;

Ø ідентифікацію екологічних аспектів діяльності об'єкта екс­пертизи, які мають чи можуть мати значний вплив на на­вколишнє середовище і пов'язані з юридичною відповідаль­ністю;

Ø оцінювання ефективності роботи і зіставлення з відповідни­ми внутрішніми критеріями, стандартами інших організа­цій, регламентами, зводами правил, принципами та керів­ними положеннями;

Ø вивчення існуючих технічних правил і процедур управлін­ня навколишнім середовищем;

Ø ідентифікацію іншої політики і процедур у сфері матеріаль­но-технічного постачання і укладання договорів;

Ø аналіз даних про результати розслідування випадків невід­повідності, що мали місце в минулому;

Ø виявлення сприятливих можливостей для отримання кон­курентних переваг;

Ø вивчення точок зору зацікавлених сторін;

Ø дослідження функцій і діяльності в межах інших систем організації, які можуть сприяти чи стримувати поліпшення екологічних характеристик.

Вторинна екологічна експертиза проводиться в разі необ­хідності після первинної експертизи і має на меті більш докла­дно дослідити окремі аспекти діяльності об'єкта експертизи та їх вплив на навколишнє природне середовище. Вторинна експе­ртиза є вузькоспеціалізованою і базується на даних первинної експертизи. Вона призначається тоді, коли даних первинної експертизи недостатньо для прийняття обґрунтованого рішен­ня щодо впливу об'єкта на довкілля.

Вторинна екологічна експертиза може проводитися також у разі негативного рішення первинної експертизи після усунення виявлених нею недоліків. У цьому разі вторинна експертиза називається повторною (додатковою) екологічною експертизою.

Розглянуті форми екологічної експертизи є взаємопов'яза­ними. Поєднання цих форм при проведенні екологічної експер­тизи забезпечує отримання достовірних результатів впливу об'­єктів експертизи на навколишнє природне середовище.

Дата добавления: 2014-11-29