Природокористування та способи її оцінки

Соціально-економічна ефективність

Інші джерела.

Власні кошти підприємств.

У загальній структурі витрат на охорону навколишнього природного середовища найбільшу питому вагу мають власні кошти підприємств.

Поточні витрати - це витрати на підтримання основних фондів у належному стані (зарплата працівників, матеріали, та ін.).

Важливим джерелом фінансування природоохоронної діяль­ності є зарубіжна технічна допомога. Сьогодні в Україні мініс­терства, відомства, органи місцевого самоврядування, підпри­ємства отримують різноманітну технічну допомогу у формі гра­нтів та пільгових кредитів.

Обґрунтування та оцінка природоохоронних заходів є основою економічного методу управління охороною навколишнього природного середовища. Оцінка ефективності природоохоронних заходів здійснюється за соціальними, екологічними, економічними, соціально-економічними, еколого-економічними результатами.

До природних заходів належать усі види господарської діяльності, що спрямовані на зменшення і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Комплекс природоохоронних заходів і екологічних програм має перш за все відповідати інтересам охорони довкілля і здоров’я людини та забезпечувати максимальний загальноекономічний ефект, складовими якого є екологічний і соціально-економічний рівні природоохоронної діяльності.

Загальна ефективність природоохоронних заходів проявляється:

Ø у сфері матеріального виробництва – приростом обсягу прибутку або зменшенням собівартості продукції;

Ø у невиробничій сфері – економією витрат на виконання робіт і надання послуг;

Ø у сфері особистого споживання – скороченням витрат особистих коштів населення, спричинених забрудненням навколишнього середовища.

Загальна (абсолютна) ефективність природоохоронних витрат визначається як відношення річного економічного ефекту від природоохоронних заходів до витрат на їх здійснення. Цей показник використовується при обґрунтуванні першочерговості напрямів капітальних вкладень природоохоронного управління в територіальному або галузевому масштабі і визначається за формулою 8.4:

Еабс = Ер/С + ЕнК (8.4)

де	Ер	- повний економічний ефект;
	С	- річні експлуатаційні витрати середовища захисного призначення, що викликали цей ефект;
	Ен	- нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень середовищезахисного призначення
	К	- капітальні вкладення в будівництво об’єктів середовищезахисного призначення.

Чистий економічний ефект визначається як різниця між економічним результатом (з розрахунку на рік) природоохоронного заходу і витратами на його здійснення і визначається за формулою 8.5.

Ер = Р – З = Р – (С + ЕнК) (8.5)

де

Р

- економічний результат середовище захисних заходів.

Цей показник використовується для обґрунтування проектних рішень природоохоронних комплексів або об’єктів, коли порівнювані варіанти неоднакові за своїми соціальними та економічними результатами, а засоби (капіталовкладення) обмежені. В цьому випадку вибирають той варіант, який забезпечує максимальний чистий економічний ефект.

Соціально-економічні результати ґрунтуються на економії або запобіганні втратам природних ресурсів, живої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання і передбачають:

a. підвищення комфортності проживання населення;

b. поліпшення фізичного стану людини і зниження захворюваності, збільшення тривалості життя;

c. поліпшення умов праці;

d. створення сприятливих умов розвитку освіти, культури, соціальне, комунальне, житлове забезпечення, підвищення рівня свідомості людини;

e. приріст виробництва основних видів продукції на душу населення;

f. досягнення оптимальних темпів приросту національного доходу, темпів зростання продуктивності праці;

g. збільшення виробництва екологічно чистої продукції;

h. зниження собівартості виробництва продукції;

i. збільшення технічного рівня, удосконалення техніки і технології виробництва;

j. підвищення матеріального добробуту населення.

Дата добавления: 2014-11-29