Питання № 112

Питання № 110.

Питання № 104.

Дихотомічний поділ поняття це:

1) поділ поняття за якоюсь основою на супідрядні види;

2) розподіл предметів на класи за якоюсь ознакою;

3) поділ поняття за двома основами на супідрядні види;

4) поділ поняття на два протилежні поняття.

Питання № 105.

Дефінієндум це:

1) негативне поняття;

2) позитивне поняття;

3) конкретне поняття;

4) визначувальне поняття.

Питання № 106.

Дефінієнс це:

1) поняття, яке визначається;

2) негативне поняття;

3) пусте поняття;

4) визначальне поняття.

Питання № 107.

Судження це:

1) форма мислення, в якій що-небудь стверджується або заперечується про предмети та явища;

2) форма мислення, в якій відображаються найбільш загальні, суттєві ознаки предметів;

3) форма мислення, в якій відображаються певні відносини між думками.

4) думка, яка має складну структуру.

Питання № 108.

Суб'єкт це:

1) просте поняття;

2) предмет мислення;

3) поняття, яке розкриває деякі риси предметів;

4) безвідносне поняття.

Питання № 109.

Судження з виділяючим суб'єктом це:

1) судження без предиката;

2) судження екзистенціальне;

3) судження складне;

4) судження, в якому йдеться про те, що ознака, виражена предикатом, належить тільки даному предмету.

Судження з виділяючим предикатом це:

1) судження без суб'єкта;

2) судження, в якому що-небудь стверджується або заперечується;

3) судження, в якому йдеться про те, що предмету думки властивий тільки даний предикат;

4) судження, в якому йдеться про те, що ознака, виражена предикатом, належить тільки даному предмету.

Питання № 111.

Судження дійсності це:

1) судження, яке відображає те, що є в дійсності;

2) складне судження;

3) судження про те, може бути;

4) проблематичне судження.

Судження можливості це:

1) судження, яке має три терміни;

2) судження екзистенціальне;

3) судження, яке відображає неминучість існування якогось предмета;

4) судження про те, що може здійснитися.

Питання № 113.

Проблематичне(імовірне) судження це:

1) судження з відношенням;

2) в якому ознака стверджується або заперечується щодо предмета думки лише здогадно.

3) судження, яке відображає неминучість існування якого-небудь предмета;

4) судження, в якому відображається факт існування або не існування якого-небудь предмета.

Питання № 114.

Достовірне судження це:

1) судження, в якому з певною визначеністю виражається належність або неналежність ознаки предмету;

2) судження проблем аттичне;

3) судження, в якому виражається здогадка про належність або неналежність ознаки предмету;

4) судження, в якому, яке відображає щось як вже існуюче.

Питання № 115.

Під законом логіки розуміють:

1) найбільш загальний зв'язок між предметами і явищами;

2) певний нормативний акт;

3) закон Божий;

4) внутрішній, необхідний, суттєвий зв'язок між думками.

Питання № 116.

Формально-логічні закони це:

1) закони розвитку природи;

2) закони розвитку суспільства;

3) закони правильної побудови і зв'язку думки;

4) закони пізнавальної діяльності.

Питання № 117.

Об'єктивність законів логіки полягає в тому, що:

1) вони не створені людським розумом(діють незалежно від усвідомлення їх людиною);

2) вони створюються людським розумом в процесі теоретичної діяльності.

3) вони діють в природі;

4) вони діють у суспільстві і пізнавальній діяльності.

Питання № 118.

Загальнолюдський характер законів логіки полягає в тому що:

1) вони можуть використовуватися кожною людиною;

2) вони використовуються тільки освіченою людиною;

3) вони використовуються тільки в науковій діяльності;

4) вони єдині для усіх людей і діють у будь-якому мисленому акті, на усіх рівнях мислення.

Питання № 119.

Закон тотожності вимагає:

1) в процесі міркування мислити усі ознаки предмета;

2) мислити тільки ті ознаки, які потрібні для вирішення наукової проблеми;

3) в процесі міркування про якийсь предмет необхідно мислити саме цей предмет і не можна його підміняти іншим предметом думки;

4) висловлюватися окремо про кожен предмет, що мислиться в обсязі поняття.

Питання № 120.

В процесі висловлювання поняття мають уживатися тільки:

1) в одному й тому ж значенні;

2) в різних значеннях;

3) інколи в різних, а інколи в нерівних значеннях;

4) тільки в протилежних значеннях.

Дата добавления: 2014-11-29