Питання № 135

Питання № 132.

Питання № 130.

Закон достатньої підстави формулюється так:

1) не можуть бути разом істинними два протилежні судження;

2) не можуть бути разом хибними два суперечливих судження;

3) будь-яка думка може бути істинною тільки тоді, коли вона обґрунтована;

4) бувають думки, які не можуть бути логічно обґрунтованими.

Питання № 131.

Закон достатньої підстави забезпечує:

1) несуперечливість нашого мислення;

2) послідовність нашого мислення;

3) обґрунтованість і доказовість нашого мислення;

4) тотожність думки самій собі.

Умовиводом називається форма мислення:

1) в якій дещо стверджується або заперечується;

2) в якій з одного або кількох суджень виводиться нове судження;

3) в якій відображаються найбільш загальні, суттєві ознаки предметі;

4) в якій є три терміни.

Питання № 133.

Засновок умовиводу це:

1) судження, із яких виводиться нове судження;

2) нове судження;

3) Загально-стверджувальне судження;

4) Загально-заперечуване судження.

Питання № 134.

Висновок умовиводу це:

1) судження, із яких виводиться нове судження;

2) судження існування;

3) судження, виведене із засновків;

4) судження, в якому міститься суб'єкт висновку.

Засновки, з яких роблять висновки мають бути:

1) завжди істинними;

2) інколи істинними, а інколи хибними;

3) якщо один хибний, то інший повинен бути істинним;

4) якщо один істинний, то інший хибний.

Питання № 136.

Безпосереднім називається умовивід:

1) в якому висновок робиться з декількох засновків;

2) в якому висновок робиться необґрунтовано;

3) в якому висновок робиться із одного засновку;

4) в якому висновок робиться із хибних засновків.

Питання № 137.

Опосередкованим називається умовивід:

1) в якому висновок робиться із декількох засновків;

2) в якому висновок робиться із одного засновку;

3) в якому висновок є істинним;

4) в якому висновок є хибним.

Питання № 138.

Перетворення – це логічна операція, унаслідок якої:

1) з вихідного судження утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості;

2) суб'єкт вихідного судження стає предикатом, а предикат суб'єктом;

3) в ході якої одночасно здійснюється перетворення і обернення.

4) в ході якої не здійснюється перетворення і обернення.

Питання № 139.

Обернення – це логічна операція, унаслідок якої:

1) з вихідного судження утворюють нове рівнозначне судження, але протилежної якості;

2) в ході якої одночасно здійснюється перетворення і обернення;

3) в ході якою здійснюється тільки перетворення;

4) в ході якої суб'єкт і предикат міняються місцями.

Питання № 140.

Протиставлення предикату – це логічна операція в результаті якої:

1) суб'єкт і предикат міняються місцями;

2) змінюється тільки якість вихідного судження;

3) змінюється тільки кількість вихідного судження;

4) одночасно здійснюється і перетворення і обернення судження.

Питання № 141.

Загальностверджувальні судження перетворюються в судження:

1) І;

2) О;

3) Е;

4) А.

Дата добавления: 2014-11-29