Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) у механізмі правового регулювання

Види суб'єктів права, учасників правовідносин

У вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі є за­гальновизнаним, що суб'єктами права можуть бути фізичні і юридичні особи.

До фізичних осіб (індивідуальні суб'єкти) належать всі громадяни (при монархічній формі правління — піддані), іноземці і особи без громадянства. У сучасному розумінні «фізична особа» як суб'єкт права ототожнюється, по суті, з людиною, що має правоздатність та дієздатність. Фізична особа, зазначав ще Г. Шершеневич, «це суб'єкт права, який співпадає з людиною».

До юридичних осіб (колективні суб'єкти) учасників пра­вових відносин, належать підприємства та організації. Вони:

а) мають відокремлене майно;

б) відповідають цим майном за своїми зобов'язаннями;

в) можуть від свого імені набува­ти і здійснювати майнові та особисті немайнові права;

г) мають самостійний баланс чи кошторис;

д) можуть нести обов'яз­ки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Згідно з цивільним законодавством України, юридичними особами можуть бути комерційні організації, що мають на меті одержання прибутку, і некомерційні об'єднання, які є непри­бутковими і не розподіляють прибуток між їх учасниками.

Юридичні особи (колективні суб'єкти) — комерційні організації можуть створюватися у формі господарських товариств, кооперативів, різних державних організацій. Юридичні особи — некомерційні організації можуть ство­рюватися у формі громадських чи релігійних об'єднань, а також у інших формах, передбачених законом.

Слід мати на увазі, що не будь-який колектив людей може виступати взагалі суб'єктом права. Наприклад, навчальна група, курси, кафедри, виробничі бригади та інші спільноти не мають цієї якості. Суб'єктами права є лише стійкі, постійні утворення, які характеризуються єдністю волі і мети, а та­кож певною внутрішньою організацією. Це не випадкові і не тимчасові об'єднання громадян чи яких-небудь структур.

Правосуб'єктність являє собою сукупність правоздатності та дієздатності. Це поняття відображає ті ситуації, коли правоздатність і дієздатність нероздільні у часі, органічно об'єднані, наприклад, у організацій чи дорослих осіб, коли вони одночасно і правоздатні, і дієздатні. Не існує право­здатних, але недієздатних колективних суб'єктів.

Багато із прав, що належать громадянам, не можуть пе­редаватися, їх не може здійснити за недієздатну інша особа (наприклад, укласти шлюб, одержати освіту тощо). На відміну від майнових прав їх повинен реалізовувати сам носій права.

Правосуб'єктність — об'єднувальна категорія. На думку деяких вчених, вона включає в себе чотири елемента:

5) правоздатність;

6) дієздатність;

7) деліктоздатність, тобто здат­ність відповідати за цивільні правопорушення (делікти);

8) осуд­ність — умова кримінальної відповідальності.

У цілому правосуб'єктність є однією з обов'язкових юри­дичних передумов правовідносин. Правосуб'єктність — це можливість чи здатність особи бути суб'єктом права з усіма відповідними наслідками.

Дата добавления: 2014-11-29