Вимоги охорони праці до перевезення учнів на транспорті

План.

1. Вимоги до транспортного засобу та його обладнання, до кваліфікації водія, шляховий лист.

2. Склад груп дітей, яких перевозять на транспортному засобі: кількість дітей, кількість супроводжуючих дорослих.

3. Інструктування дітей та старших груп.

4. Правила безпеки під час перевезень: організація посадки та виходу дітей, правила поведінки під час руху, режим руху(швидкість, безперервний час руху).

5. Заборона перевезень в складних дорожніх умовах та дії водія, дорослих, дітей при виникненні аварійної ситуації.

1. Вимоги до транспортного засобу та його обладнання, до кваліфікації водія, шляховий лист

Під час організації туристських та екскурсійних перевезень учнів автопідприємство зобов'язане:

– підготувати технічно справний, у належному санітарному стані автобус, укомплектований аптечкою першої медичної допомоги, знаком аварійної зупинки, башмаками, вогнегасниками, інструментом, справним гучномовцем (на автобусах, де їх установлення передбачене заводом-виробником);

– провести інструктаж водіїв про правила перевезення дітей;

– якщо для перевезення в один пункт виділяють два й більше автобусів, призначити відповідального за техніку безпеки з числа кращих водіїв, що беруть участь у рейсі;

– видати водієві схему маршруту і графік руху. На схемі
маршруту зазначити номер і дату документа, яким затверджено
маршрут.

При перевезенні груп дітей на автобусі спереду і ззаду повинні бути встановлені знаки відповідно до пункту 28.8 Правил дорожнього руху.

Для перевезення учнів призначають досвідчених, дисциплінованих водіїв, які мають неперервний стаж роботи на автобусі не менше як три роки і яким в автопідприємстві видається спеціальний талон-допуск на право перевезення дітей.

2. Склад груп дітей, яких перевозять на транспортному засобі: кількість дітей, кількість супроводжуючих дорослих

Під час перевезення в автобусах кількість екскурсантів не повинна перевищувати кількості місць для сидіння.

Туристсько-екскурсійні організації зобов'язані перевозити дітей відповідно до списку, затвердженого організацією, що замовила туристсько-екскурсійну поїздку.

Керівники шкіл, профтехучилищ, позашкільних і оздоровчих закладів зобов'язані призначити відповідальних за супроводження дітей під час туристських та екскурсійних поїздок з числа вчителів, вихователів. До туристських поїздок допускати дітей, в яких немає протипоказань до далеких переїздів за станом здоров'я.

Заявки, що надходять від установ та організацій на разові перевезення дітей, приймають до виконання лише за умови обов'язкового супроводження групи дітей і учнів учителями або спеціально призначеними для цього дорослими особами, а дітей дошкільного віку – їхніми батьками.

У заявці зазначають кількість дітей, яких треба перевезти, напрям руху, тривалість перебування автобуса в замовника, стар­шого групи, прізвище якого записують у шляховий лист.

Заявки на разові перевезення приймають не пізніше як за три дні до призначеного строку виїзду.

3. Інструктування дітей та старших груп

При перевезенні учнів інструктаж водіїв про правила перевезень дітей проводить начальник автопідприємства, а коли його немає - заступник начальника автопідприємства по перевезенню або безпеці руху з відповідним записом у дорожньому листі та в журналі обліку проведення інструктажу водіїв про правила перевезення дітей.

Туристсько-екскурсійні організації зобов'язані через директора бюро подорожей та екскурсій забезпечити ретельну підготовку учнів до туристсько-екскурсійних поїздок. Особливу увагу при цьому приділяти підбору, підготовці та інструктажу екскурсоводів і керівників груп, що залучаються до роботи з дітьми.

Керівники шкіл, профтехучилищ, позашкільних і оздоровчих закладів зобов'язані забезпечити докладний інструктаж супроводжуючих з питань безпеки під час перевезення дітей, провести бесіди з учнями про туристську або екскурсійну поїздку, ознайомити їх з правилами поведінки і технікою безпеки в дорозі.

4. Правила безпеки під час перевезень: організація посадки та виходу дітей, правила поведінки під час руху, режим руху(швидкість, безперервний час руху)

Рух здійснюється тільки у світлий час доби зі швидкістю не більшою як 60 км/год, з увімкненим ближнім світлом фар.

Під час роботи з обслуговування дітей водій зобов'язаний виконувати вказівки екскурсовода або особи, призначеної для супроводження дітей, якщо ці вказівки не суперечать Правилам перевезень пасажирів, Правилам дорожнього руху і не пов'язані із зміною встановленого маршрутом руху.

Туристсько-екскурсійні організації зобов'язані при організації масових перевезень учнів автотранспортом заздалегідь інформувати про це органи ДАІ для посилення нагляду за рухом, а також через екскурсоводів і осіб, які супроводжують групи, забезпечувати належний порядок серед дітей під час руху, посадки і висадки з автобуса.

Керівники груп забезпечують належний порядок серед дітей під час руху, посадки і висадки з автобуса.

5. Заборона перевезень в складних дорожніх умовах та дії водія, дорослих, дітей при виникненні аварійної ситуації.

У разі несприятливих погодних і дорожніх умов, виникнення технічних несправностей, що загрожують безпеці руху, а також при погіршенні здоров'я водіїв необхідно припинити рух і повідомити про це автопідприємства за місцем роботи водіїв та знаходження автобусів. Автопідприємства мають вживати заходів щодо заміни автобуса або водіїв і забезпечити перевезення дітей.

19. Суть і складові системи пожежного захисту в закладах освіти.

План.

1. Організаційні заходи пожежного захисту.

2. Інженерно-технічні заходи пожежного захисту.

1. Організаційні заходи пожежного захисту.

Система пожежного захисту – це комплекс організаційних і технічних заходів та засобів, спрямованих на виявлення осередку займання, евакуацію людей та майна, обмеження розповсюдження пожежі та її гасіння.

На підприємствах з чисельністю працюючих більш 50 осіб створюються пожежно-технічні комісії, яки розробляють заходи щодо поліпшення пожежної безпеки, контролюють стан пожежної безпеки, здійснюють навчання, інструктажі з пожежної безпеки. В навчальних закладах звичайно ці функції виконує призначений наказом керівника відповідальний з пожежної безпеки.

Питання пожежної безпеки входять до програм навчання з охорони праці. Щорічно проводяться інструктажі з пожежної безпеки співробітників, які фіксуються у відповідних журналах. Навчання, перевірка знань учнів та вихованців з пожежної безпеки відбувається під час щорічного вступного інструктажу з БЖД, крім цього, питання пожежної безпеки можуть входити до інших видів інструктажів. На підприємствах, а також в навчальних закладах щорічно проводиться навчання з евакуації на випадок пожежі.

Навчання працюючих здійснюється згідно з Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України.

Усі працівники під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи повинні проходити інструктаж з пожежної безпеки. Види протипожежних інструктажів:

- вступний - з усіма працюючими, які щойно прийняті на роботу, а також з тими хто прибув на підприємство у відрядження, на практику і мають брати участь у виробничому процесі.

- первинний – безпосередньо на робочому місці до початку виробничої діяльності працівника – всі новоприйняті, переведені з інших підрозділів, у відрядження і мають брати участь у виробничому процесі; будівельники ремонтних організацій, студенти виробничої практики.

- повторний – з усіма працюючими не менш ніж один раз на рік.

- позаплановий – у разі введення в дію нових НД з питань ПБ; у разі зміни технологічного процесу; на вимогу інспекторів ДПН, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил ПБ, невміння діяти у випадку виникнення пожежі, користуватись первинними засобами пожежогасіння.

- цільовий – перед виконанням разових пожежонебезпечних робіт.

Кожен працівник який виявив пожежу або її ознаки(задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:

ü негайно повідомити про це за телефоном до пожежної частини (при цьому слід чітко назвати адресу об'єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);

ü задіяти систему оповіщення людей про пожежу;

ü залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;

ü сповістити про пожежу керівника навчального закладу, установи і організації або працівника, що його заміщує;

ü організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів до гасіння пожежі наявними в установі засобами пожежогасіння.

Виходячи з аналізу загроз пожежовибухонебезпеки для покращення протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів України необхідними є такі організаційні заходи:

- вдосконалювати систему державного пожежного нагляду за станом пожежної безпеки на об'єктах незалежно від форми власності;

- забезпечити постійний контроль за організацією діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підвищення рівня протипожежного захисту населених пунктів у сільській місцевості;

- підвищити організаційний рівень забезпечення пожежної безпеки житлового сектору;

- удосконалити нормативно-правовове забезпечення пожежної безпеки житлового сектору;

- продовжити роботи з удосконалення навчання населення правилам пожежної безпеки та поводження під час виникнення пожеж;

- активно впроваджувати соціальне страхування, зокрема від вогневих ризиків.

2. Інженерно-технічні заходи пожежного захисту.

Пожежна небезпека будівель та споруд, а також здатність до поширення пожежі визначаються кількістю та властивостями матеріалів, що знаходяться в будівлі, а також пожежною небезпекою будівельних конструкцій, яка залежить від ступеня вогнестійкості та горючості матеріалів будівлі.

Одним із найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди є протипожежні відстані (розриви), представлені в таблиці 3, які, крім того, створюють сприятливі умови для забезпечення маневрування, встановлення, розгортання пожежної техніки та підрозділів пожежної охорони.

Для запобігання розповсюдженню пожежі та продуктів горіння з приміщень або пожежного відсіку з осередком пожежі в інші приміщення, створюють протипожежні перешкоди– це будівельні конструкції, інженерні споруда чи технічні засоби, що мають унормовану межу вогнестійкості і перешкоджають поширенню вогню.

Простішим видом зв'язку повідомлення про пожежу є телефонний зв'язок з виходом на центральний приймальний пункт міської пожежної охорони. Системи АПС і ОПС забезпечують повідомлення про пожежу, місце її виникнення і пуск в дію установок автоматичного пожежогасіння.

Системи пожежної сигналізації складаються з повідомлювачів, лінії зв'язку, приймальної станції, джерел живлення і виносних звукових сигналів. Для своєчасного повідомлення про пожежу в найближчу пожежну частину застосовуються кнопкові і автоматичні пожежні оповіщувачі.

Автоматичні пожежні оповіщувачі за принципом дії поділяються на п'ять груп: теплові, димові, світлові, ультразвукові і комбіновані.

Основними елементами устаткування водяного пожежогасіння на об'єктах є пожежні гідранти, пожежні крани, пожежні рукави, насоси та ін. Пожежні гідранти використовують для відбору води із зовнішнього водопроводу. Біля місця їх розташування повинні бути встановлені покажчики з нанесеними на них: літерним індексом "ПГ", цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідран­та, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).

Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів, застосовуються первинні засоби пожежогасіння. До них належать: вогнегасники, пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати), пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири тощо). їх застосовують для ліквідації невеликих загорянь до приведення в дію стаціонарних та пересувних засобів гасіння пожежі або до прибуття пожежної команди. Кожне приміщення, відділення, цех, транспортні засоби повинні бути забезпечені такими засобами у відповідності з нормами.

Серед первинних засобів пожежогасіння особливе місце займають вогнегасники. Залежно від вогнегасних речовин, що використовуються, вогнегасники ділять на пінні, газові та порошкові.

Виходячи з аналізу загроз пожежовибухонебезпеки для покращення протипожежного захисту об’єктів та населених пунктів України необхідними є такі інженерно-технічні заходи:

- проводити оздоровлення промислових підприємств шляхом виведення з експлуатації морально та фізично застарілих технологій і обладнання, реконструкції та технічного переоснащення вибухо-, пожежонебезпечних підприємств і об'єктів на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

- створити ефективні системи технологічного контролю і діагностики виникнення пожеж та впроваджувати автоматичні засоби сигналізації та пожежогасіння;

- якісно та кількісно оновлювати пожежно-технічне озброєння підрозділів пожежної охорони.

20. Вимоги охорони праці до організації та проведення масових заходів в навчальних закладах.

План.

1. Вимоги до приміщення в якому буде відбуватися масовий захід.

2. Вимоги до проведення масових заходів.

1. Вимоги до приміщення в якому буде відбуватися масовий захід

Приміщення, в яких проводяться масові заходи, повинні мати не менше двох евакуаційних виходів, які слід постійно утримувати в справному стані.

Культурно-масові заходи мають проводитися:

• у. будівлях І і II ступенів вогнестійкості – в приміщеннях будь-якого поверху;

• у будівлях III-V ступенів вогнестійкості – тільки в приміщеннях першого поверху, при цьому захисні конструкції всередині приміщень мають бути оштукатурені або оброблені вогнезахисною сумішшю. Проведення культурно-масових заходів у підвальних і цокольних приміщеннях не дозволяється. Поверхи в приміщеннях, де проводяться культурно-масові заходи, повинні мати не менше двох розосереджених евакуаційних виходів.

Кількість місць у приміщеннях встановлюється з розрахунку 0,75 м² на особу, а при проведенні танців, ігор і подібних заходів – з розрахунку 1,5 м² на одну особу (без урахування площі сцени). Заповнення приміщень людьми понад установлені норми не допускається.

Ширина поздовжніх і поперечних проходів у приміщеннях для проведення культурно-масових заходів має бути не менше одного метра, а проходів, які ведуть до виходів, – не менше ширини самих виходів. Усі проходи і виходи мають розміщатися таким чином, щоб не створювати зустрічних або перехресних потоків людей. Скорочувати ширину проходів між рядами і встановлювати у проходах додаткові місця не дозволяється.

У приміщеннях для культурно-масових заходів килими та килимові покриття, а також ряди стільців при кількості місць понад 200 слід міцно прикріпити до підлоги (при кількістю місць до 200 кріплення стільців до підлоги не обов'язкове за умови з'єднання їх у рядах між собою).

Виходи з приміщень мають бути позначені світловими покажчиками з написом «Вихід» білого кольору на зеленому тлі, підключеними до мережі аварійного або евакуаційного освітлення будівлі. За наявності людей у приміщеннях світлові покажчики мають бути у ввімкненому стані.

Проведення занять, репетицій, спектаклів і концертів, а також демонстрація кінофільмів в актових і подібних їм залах закладів, установ, організацій дозволяється лише відповідно до НАПБ В.01.047-95/930.

У приміщеннях, що використовуються для проведення культурно-масових заходів, не дозволяється:

• використовувати віконниці на вікна для затемнення приміщень;

• обклеювати стіни і вікна шпалерами і папером;

• застосовувати горючі матеріали, не оброблені вогнезахисними сумішами, для акустичної обробки стін і стель;

• зберігати бензин, гас та інші легкозаймисті і горючі рідини;

• зберігати майно, інвентар та інші предмети, речовини і матеріали під сценою чи помостами, а також у підвалах, розміщених під приміщеннями;

• застосовувати предмети оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (пінопласту, поролону, полівінілу тощо);

• застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), використовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, які можуть викликати загорання;

• установлювати стільці, крісла тощо, конструкції яких виконано з пластмас і легкозаймистих матеріалів, а також ставити приставні стільці у проходах залу;

• установлювати на дверях евакуаційних виходів замки та інші запори, що важко відкриваються;

• установлювати на вікнах глухі грати.

Підлоги приміщень мають бути рівними, без порогів, східців, щілин і вибоїн. У разі різниці рівнів суміжних приміщень у проходах мають влаштовуватися пологі пандуси.

Усі горючі декорації, сценічне оформлення, а також драпірування, які застосовуються на вікнах і дверях, мають піддаватися обробці вогнезахисними сумішами із складанням акта у двох примірниках, один з яких передається замовнику, а другий зберігається в організації, яка проводила просочення.

Під час проведення новорічного вечора ялинка має встановлюватися на стійкій основі (підставка, діжка з піском) з таким розрахунком, щоб не утруднювався вихід з приміщення. Ялинка має стояти на відстані не менше як один метр від стін і стелі.

Ілюмінацію ялинки повинен проводити лише досвідчений електрик з дотриманням вимог ПУЕ. Ілюмінацію ялинки слід здійснювати через знижувальний трансформатор гірляндами з послідовним підключенням електроламп напругою до 12 В. Лампочки в гірляндах повинні бути потужністю не більше як 25 Вт. При цьому електропроводи, які живлять лампочки ялинкового освітлення, мають бути гнучкими, з мідними жилами. Електропроводи повинні мати справну ізоляцію і вмикатися до електромережі за допомогою штепсельних з'єднань.

У разі несправності ялинкового освітлення (сильне нагрівання проводів, мигтіння лампочок, іскріння тощо) ілюмінація має бути негайно вимкнена і не вмикатися до з'ясування та усунення несправностей.

Участь у святі ялинки дітей і дорослих, вдягнених у костюми з вати, паперу, марлі та подібних легкозаймистих матеріалів, що не просочені вогнезахисною сумішшю, не дозволяється.

Під час оформлення ялинки не дозволяється:

• використовувати для прикрашання целулоїдні та інші легкозаймисті іграшки і прикраси;

• застосовувати для ілюмінації ялинки свічки, бенгальські вогні, феєрверки тощо;

• обкладати підставку і прикрашати віти ватою та іграшками з неї, які не просочені вогнезахисною сумішшю.

2. Вимоги до проведення масових заходів.

Відповідальними за забезпечення пожежної безпеки під час проведення культурно-масових заходів (вечорів, спектаклів, концертів, кіносеансів, новорічних ялинок тощо) є керівники закладів, установ, організацій. Керівники закладів та установ зобов'язані проводити перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій і конструкцій перед проведенням кожного культурно-масового заходу.

Перед початком культурно-масових заходів керівник установи, закладу, організації призначає відповідальних осіб за пожежну безпеку, які повинні ретельно перевірити всі приміщення, евакуаційні шляхи і виходи на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, а також переконатися у наявності і справному стані засобів пожежогасіння, зв'язку і пожежної автоматики. Усі виявлені недоліки мають бути усунені до початку культурно-масового заходу.

За 15 днів до проведення святкувань новорічної ялинки керівник закладу, установи, організації повинен повідомити пожежну охорону про дату і місце їх проведення. Без дозволу місцевої пожежної охорони розміщення новорічної ялинки не дозволяється.

На час проведення культурно-масових заходів у навчальних закладах і установах необхідно забезпечити чергування працівників установи чи закладу та учнів старших класів.

Під час проведення культурно-масовоґо заходу з дітьми мають невідступно бути черговий викладач, класні керівники чи вихователі. Ці особи повинні бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки і порядок евакуації дітей у разі виникнення пожежі і зобов'язані забезпечити дотримання вимог пожежної безпеки під час проведення культурно-масового заходу.

Черговий персонал перед початком святкувань новорічної ялинки зобов'язаний ретельно оглянути всі приміщення, запасні виходи і особисто впевнитися у їх пожежобезпечному стані.

У випадку потреби проведення спеціальних вогневих ефектів відповідальний постановник видовища повинен опрацювати протипожежні заходи за узгодженням з органами державного пожежного нагляду.

Дата добавления: 2014-11-29