Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перелік факторів ураження джерел природних НС, характер їх дії і проявлення 3 страница




У суб'єктів господарювання, у населених пунктах для здійснення заходів щодо запобігання виникненню пожежам та організації їх гасіння органами місцевого самоврядування за рішенням територіальних громад, а також керівниками суб'єктів господарювання можуть утворюватися пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони.

Пожежно-рятувальні підрозділи, що забезпечують добровільну пожежну охорону в суб'єктів господарювання, утворюються з числа їх працівників, а у населених пунктах - з числа громадян, які постійно проживають у зазначеному населеному пункті.

Порядок забезпечення добровільної пожежної охорони, права та обов'язки осіб, які є членами добровільної пожежної охорони, визначаються положенням про добровільну пожежну охорону, яке затверджується відповідно керівником суб'єкта господарювання, органом місцевого самоврядування, що її утворив, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Порядок функціонування добровільної пожежної охорони визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення добровільної пожежної охорони Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання можуть надавати в її користування будинки, споруди, спеціальні службові приміщення, засоби зв'язку, пожежну техніку та інше необхідне майно, яке є у комунальній власності, власності громадян (за їх згодою) населених пунктів та суб'єктів господарювання.

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення добровільної пожежної охорони може здійснюватися також за рахунок членських внесків, дотацій, прибутків від власної господарської діяльності, прибутків від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від страхових компаній, пожертвувань громадян і юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавством.

9. Державний нагляд (контроль) з питань техногенної безпеки.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) з питань:

виконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту;

діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сферах техногенної та пожежної безпеки, реалізує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономна Республіка Крим) значення, а також підрозділи, які здійснюють пожежно-технічне обслуговування підприємств, установ, організацій, інших об'єктів на основі договорів.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сферах техногенної та пожежної безпеки і його територіальних органів, входять структурні підрозділи:

органи державного пожежного нагляду;

органи державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки;

інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 72 цього Кодексу, а саме:

центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

суб'єктів господарювання;

аварійно-рятувальних служб.

Контроль за виконанням правил пожежної безпеки на об'єктах Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах організації спеціального зв'язку та захисту інформації, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів, Державної спеціальної служби транспорту центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту та інфраструктури, здійснюється їх службами пожежної безпеки.

У суб'єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють лише умови безпеки населення на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань пожежної та техногенної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Плановій перевірці органами державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки не підлягають суб'єкти господарювання з незначним та з середнім ступенем ризику від провадження господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я, які подали декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки (далі - декларація) до органу державного нагляду у сфері пожежної і техногенної безпеки.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, належать:

здійснення державного нагляду (контролю) у сферах техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 73;

здійснення контролю за додержанням вимог техногенної та пожежної безпеки під час проектування та будівництва приміщень, будівель і споруд суб'єктів господарювання виробничого призначення;

участь у розробленні державних правил з питань техногенної та пожежної безпеки;

погодження у порядку, визначеному законодавством, проектів національних і галузевих стандартів, норм, правил, технічних умов і регламентів та інших нормативно-технічних документів щодо забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

участь у проведенні експертизи у сфері цивільного захисту проектів будівництва стосовно додержання вимог щодо техногенної та пожежної безпеки;

участь у розробленні положень, інструкцій та інших нормативних актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, що діють на суб'єктах господарювання;

провадження відповідно до закону ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;

проведення перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки;

участь у розслідуванні причин виникнення надзвичайних ситуацій та невиконання запобіжних заходів;

забезпечення контролю за створенням, збереженням і цільовим використанням матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання;

у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки складення актів перевірок, приписів про усунення порушень, а також подання до суду інформації про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

звернення з поданням до суду про зупинення роботи з будівництва, реконструкції, розширення об'єктів, що проводяться з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

складення протоколів про притягнення до адміністративної відповідальності та притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб і громадян, винних у порушенні законів та інших нормативно-правових актів у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту;

перевірка стану планування та готовності до здійснення заходів щодо організованої евакуації населення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

подання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування інформації про юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законодавства у сфері цивільного захисту;

розроблення нормативно-правових та інших нормативних актів відповідно до компетенції та забезпечення їх прийняття у встановленому законом порядку;

застосування санкцій за порушення вимог законодавства з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

розгляд відповідно до закону справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з порушенням установлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, і накладення адміністративних стягнень;

здійснення дізнання у справах про пожежі і порушення протипожежних правил, проведення технічних розслідувань обставин і причин виникнення надзвичайних ситуацій, загибелі та травмування населення, знищення і пошкодження майна;

перевірка наявності документів, що дають право на виконання вибухопожежонебезпечних робіт;

здійснення звукозапису, фото- і відеозйомки як допоміжних засобів документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

скликання в установленому порядку та проведення нарад з питань, що належать до їх компетенції;

отримання в установленому порядку від центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання інформації, необхідної для виконання покладених завдань;

залучення до комплексних перевірок представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фахівців науково-дослідних та проектних установ, інших органів державного нагляду за погодженням з їх керівниками у разі, якщо їх повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом;

здійснення інших повноважень, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки звертаються з поданням до суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3 Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень, встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки, можуть бути оскаржені в установлений законом строк до суду.

За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам внаслідок правомірного застосування санкцій, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, та його посадові особи відповідальності не несуть.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови:

з питань пожежної безпеки у разі:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд суб'єктів господарювання виробничого призначення;

випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

з питань техногенної безпеки у разі:

невиконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки;

відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб'єкта господарювання;

непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб'єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій;

непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об'єкта;

відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;

відсутності на виробництвах, де застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єктів господарювання, їх непридатності або відсутності на суб'єкті господарювання, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту;

відсутності об'єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам;

відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

відсутності або несправності на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення;

відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання,, що призначені для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій з попередження та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

відсутності на потенційно небезпечному об'єкті або об'єкті підвищеної небезпеки угоди про обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їх майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією;

порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами;

проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних та транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством порядок їх проведення або внаслідок проведення яких створюється загроза безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Підставами для подання центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, матеріалів до відповідних органів для вирішення питання щодо зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд суб'єктів господарювання виробничого призначення;

випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу імовірних надзвичайних ситуацій;

відсутність на виробництвах, де застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єктів господарювання, їх непридатність або відсутність на суб'єкті господарювання;

порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, що призначені для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних та транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством порядок їх проведення або внаслідок проведення яких створюється загроза безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється за рішенням суду.

10. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту.

Фінансування заходів у сфері цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших джерел.

Обсяги фінансування, що виділяються потенційно небезпечними об'єктами та об'єктами підвищеної небезпеки для проведення необхідних заходів цивільного захисту, повинні становити не менше ніж 0,5 відсотка валового доходу таких об'єктів.

Фінансове забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Фінансове забезпечення діяльності підрозділів з питань цивільного захисту, що функціонують у складі центральних органів виконавчої влади, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Фінансове забезпечення діяльності підрозділів з питань цивільного захисту суб'єктів господарювання здійснюється за рахунок коштів таких суб'єктів господарювання.

Фінансове забезпечення діяльності сил цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших джерел.

Фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників органів та підрозділів цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Обсяги фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників органів та підрозділів цивільного захисту визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Медико-психологічна реабілітація рятувальників інших аварійно-рятувальних служб, медичних працівників Державної служби медицини катастроф здійснюється відповідно за рахунок коштів, які виділяються на утримання таких служб з державного або місцевих бюджетів, або за рахунок коштів суб'єктів господарювання.

Фінансування медико-психологічної реабілітації постраждалих, а також громадян, які залучалися до проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій з Державного бюджету України в обсягах, які визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Фінансування заходів медико-психологічної реабілітації неповнолітніх осіб, постраждалих у надзвичайній ситуації місцевого або об'єктового рівня, а також у яких унаслідок надзвичайної ситуації загинув один із батьків або обоє батьків, здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших джерел. Для ефективного планування та забезпечення медико-психологічної реабілітації зазначених неповнолітніх осіб Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації щороку розробляють і забезпечують затвердження та виконання відповідних регіональних програм.

Фінансування робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суб'єкти господарювання приватної форми власності ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій на своїх об'єктах здійснюють за рахунок власних коштів.

Матеріально-технічне забезпечення

Центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання забезпечують підпорядковані їм підрозділи з питань цивільного захисту, сили цивільного захисту та інші організації, діяльність яких спрямована на виконання завдань і заходів з питань цивільного захисту, засобами цивільного захисту, іншим майном, службовими, навчальними, господарськими та підсобними приміщеннями, іншими об'єктами та спорудами (пожежними депо, сховищами для техніки, тренувальними залами, спортивними майданчиками), складськими площами в обсягах, необхідних для їх діяльності, а також надають у встановленому порядку земельні ділянки для їх розташування.

Земля, вода, інші природні ресурси, а також майно, що належать центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, центральним органам виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, є державною власністю та закріплюється за їх силами цивільного захисту, навчальними закладами та науковими установами, іншими підрозділами та об'єктами, які належать до сфери їх управління на праві оперативного управління.

Матеріальні резерви для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються з метою їх використання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Матеріальні резерви для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій створюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (оперативний матеріальний резерв), іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий матеріальний резерв), місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування (регіональний та місцевий матеріальні резерви) та суб'єктами господарювання (об'єктовий матеріальний резерв).

Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України.

11. Комплектування органів управління та сил цивільного захисту та їх соціальний та правовий захист.

 

Комплектування центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення, їх сил цивільного захисту, наукових установ та навчальних закладів, об'єктів, здійснюється державними службовцями, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, службовцями та працівниками робітничих професій відповідно до законодавства.

Перелік посад, що підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, та перелік посад для їх призначення затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Перелік посад, що підлягають заміщенню особами вищого начальницького складу служби цивільного захисту, та граничних спеціальних звань за цими посадами затверджується Президентом України.

Порядок призначення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на посади здійснюється відповідно до законодавства та положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю.

Комплектування інших органів управління та сил цивільного захисту здійснюється відповідно до законодавства.

Чисельність осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту входить до загальної чисельності центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яка встановлюється Кабінетом Міністрів України залежно від рівня загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

Комплектування Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту здійснюється на контрактній основі особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Окремі посади в органах і формуваннях Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідно до їх штатів комплектуються службовцями і працівниками робітничих професій.

12. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

Надання іноземним державам допомоги у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється на підставі запиту про допомогу у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від уповноваженого на це органу іноземної держави, яка потерпає від надзвичайної ситуації.

Рішення про надання допомоги у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій іноземним державам, від яких надійшов запит про таку допомогу, зокрема направлення аварійно-рятувальних підрозділів за межі території України, приймається Кабінетом Міністрів України.

У разі надходження від адміністративно-територіальної одиниці суміжної іноземної держави запиту про допомогу у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації право прийняття рішення про направлення підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та спеціальної техніки для надання допомоги надається керівнику центрального органу виконавчої владі, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Отримання Україною міжнародної допомоги для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснюється на підставі запиту про отримання такої допомоги або запропонованої допомоги з боку іноземних держав та міжнародних організацій.

Рішення про направлення запиту на отримання міжнародної допомоги для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації до міжнародних організацій або окремих іноземних держав приймається Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на території прикордонної області України, до ліквідації наслідків якої доцільне залучення аварійно-рятувальних сил суміжної адміністративно-територіальної одиниці іноземної держави, право на направлення запиту до уповноваженого органу адміністративно-територіальної одиниці суміжної іноземної держави на отримання допомоги для ліквідації наслідків такої надзвичайної ситуації надається керівнику центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Представництво України в міжнародних організаціях з питань цивільного захисту здійснюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншими центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, реалізацію державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов'язкового) відселення.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 425; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.075 сек.