Користування службовими жилими приміщеннями

На підставі спеціального ордера між наймодавцем (житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності – відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем – громадянином, на ім’я якого виданий ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення.

З моменту підписання договору громадянин, який стає наймачем службового жилого приміщення, набуває права та бере на себе обов’язки, визначені житловим законодавством.

Наймач службового жилого приміщення має право:

H з дозволу наймодавця вселяти в займане ним жиле приміщення своїх членів сім’ї (свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб), які прописані і проживають у населеному пункті за місцем знаходження підприємства, установи, організації, які надають жиле приміщення. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно;

H на збереження жилого приміщення під час тимчасової відсутності його і членів його сім’ї на підставах і в межах строків, установлених житловим законодавством (стаття 71 Житлового кодексу). Жила площа, право користування якою зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім’ї, не вважається зайвою жилою площею;

H вимагати від наймодавця виконання умов найму жилого приміщення;

H в будь-який час розірвати договір найму та звільнити жиле приміщення, попередивши про це наймодавця за місяць до звільнення приміщення.

Наймач службового жилого приміщення зобов’язаний:

H для одержання в найом жилого приміщення подати заяву. До заяви додати необхідні документи;

H при укладанні договору найму жилого приміщення подати паспорти усіх членів сім’ї, на яких надається житло, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання;

H бережно ставитися до жилої площі, на якій він проживає, додержуватись правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території та правил добросусідства;

H щомісяця вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію та інші послуги) та плату за користування жилим приміщенням;

H здійснювати за свій рахунок ремонт або заміну санітарно-технічного або іншого обладнання, якщо воно ще не відслужило нормативного строку, але стало непридатним з вини мешканців;

H самовільно не провадити переобладнання та перепланування жилого приміщення;

H при виїзді разом з усією сім’єю на інше місце проживання звільнити і здати наймодавцеві займане жиле приміщення та його обладнання в належному стані за актом. При цьому забороняється знімати встановлене обладнання і пристрої, при знятті яких можуть бути пошкодженні окремі конструкції жилого приміщення. Не виконані наймачем роботи з поточного ремонту, а також пошкодження, що виникли з його вини, фіксуються в акті здачі жилого приміщення. У цьому разі вартість такого ремонту та витрати по усуненню вказаних пошкоджень відшкодовуються наймачем. Акт здачі жилого приміщення складається і підписується представниками організації, на балансі якої перебуває житлове приміщення, та наймачем і подається наймодавцю.

Відповідно до пункту 33 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними, наймач службового жилого приміщення і члени його сім’ї користуються також іншими правами і несуть інші обов’язки, передбачені житловим законодавством та договором найму жилого приміщення, за винятками, викладеними нижче. Зокрема наймачі і члени їх сімей не мають права:

H бронювати жиле приміщення;

H приватизувати жиле приміщення;

H обмінювати його;

H змінювати договір найму на підставах, передбачених статтями 103-106 Житлового кодексу.

Крім того:

H у випадку знесення будинку;

H переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий;

H якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом.

H у випадку, якщо внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться, – їм не надається у постійне користування інше благоустроєне житло, що не є службовим, тобто може бути надане лише інше службове жиле приміщення.

Дата добавления: 2014-12-07