Тема 29. Культурно-виховна робота під час ведення бойових дій

Список використаної літератури

1. Волковський Н.Л. История информационных войн, в 2-х частях. – СПб.: Полігон, 2003.

2. Директива Міністра оборони України від 13 лютого 2006 року № Д-3 «Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки».

3. Директива Міністра оборони України від 29.12.2006 року № Д-57 «Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил України».

4. Директива Міністра оборони України від 17.04.2006 року № Д-22 «Про вдосконалення системи військово-патріотичного виховання у Збройних Силах України».

5. Директива Міністра оборони України від 17.04.2007 року № Д-25 «Про передплату періодичних друкованих видань у Збройних Силах України».

6. Конституція України. Основний закон. – К., 1997.

7. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Затверджена Указом Президента України від 12 січня 2004 року №28/2004 // Народна армія. – 2004. – 4 лютого.

8. Крысько В. Секреты психологической войны. – М.: Харвест, 1999.

9. Наказ Міністра оборони України від 5.05.99р. №142 “Про затвердження Концепції морально-психоло-гічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України”.

10. Статути Збройних Сил України. Київ: Варта, 2003.

11. Мусієнко О.І., Петрович В.І., Савінцев В.І., Стасюк В.В. Інформаційно-пропагандистське забезпечення особового складу. Навчальний посібник Частина 1,2.- К.: ВГІ НАОУ, 2003.

12. Осьодло В.І., Мусієнко О.І. Інформаційно-пропаган-дистське забезпечення міжнародних миротворчих операцій. ВГІ НАОУ, 2004.

План

1. Система культурно-виховної, просвітницької роботи з особовим складом, її сутність і зміст.

2. Планування й організація культурно-виховної, просвітницької роботи в частині.

Сучасний розвиток Української держави, процеси демократизації, утвердження духовності, гуманістичних цінностей, національної самосвідомості, патріотизму вимагають піднесення ролі культури і духовності народу.

В умовах реалізації Державної програми розвитку ЗС України на 2006 - 2011 роки питання культури, духовного розвитку також отримають особливу важливість. Це обумовлено необхідністю, по-перше, збагачення духовного світу військовослужбовців на основі залучення їх до духовних цінностей українського народу та його війська, кращих зразків української та мирової культури; по-друге, формування духовних інтересів, патріотичних переконань та установок діяльності воїна як захисника Батьківщини; по-третє, розвитку духовної єдності військових колективів через духовний розвиток, творчу реалізацію естетичних здібностей і потреб кожного військовослужбовця.

Про організацію культурно-виховної та просвітницької роботи (КВПР) у системі морально-психологічного забезпечення (МПЗ) бойової діяльності військ і піде мова на сьогоднішній лекції.

1. Система культурно-виховної, просвітницької роботи з особовим складом, її сутність і зміст

Реалізація положень Конституції України, Державної програми розвитку ЗС України на 2006 - 2011 роки, Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України вимагають посилення виховного впливу на особовий склад частин, формування у нього національної свідомості, культури, гуманістичних поглядів, високих морально-бойових якостей, морально-психологічної готовності до захисту Батьківщини.

Вирішенню цих завдань значною мірою сприяє культурно-виховна та просвітницька робота. Вона є однією зі складових МПЗ у ЗС України.

Культурно-виховна, просвітницька робота під час бойових умов – це діяльність, яка спрямована на організацію духовно-змістовного дозвілля та культурного обслуговування військ.

Основними її завданнями є: підтримка та відновлення моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізація на виконання бойових завдань; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Сутність і зміст культурно-виховної, просвітницької роботи визначені в низці керівних документів: “Концепції виховної роботи в ЗС та інших військових формуваннях України”, „Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України”, Директиві Міністра оборони Д-57 2006 року “Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил України” та ін.

У „Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України” визначені якості, формування яких забезпечується заходами культурно-виховної, просвітницької роботи, вказана її спрямованість на задоволення культурних (духовних) потреб військовослужбовців, надані шляхи досягнення цих завдань.

У Директиві Міністра оборони України № Д-57 2006 року вказано, що повинно бути покладено в основу культурно-виховної, просвітницької роботи, як здійснюється планування заходів цієї роботи та форми культурно-виховної, просвітницької роботи й їх застосування.

Керівні документи вимагають підходити до культурно-виховної, просвітницької роботи як до певної системи. Як відомо, система включає у себе елементи, що утворюють цілісність та єдність

До таких елементів насамперед відноситься мета культурно-виховної, просвітницької роботи. Згідно з „Концепцією морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) в ЗС України” мета культурно-виховної, просвітницької роботи полягає у підтриманні та відновленні моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізації на виконання бойових завдань; задоволенні духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Другий елемент системи культурно-виховної, просвітницької роботи – її завдання. Це, по-перше, забезпечення військової служби через формування позитивної мотивації виконання бойових завдань. По-друге, це здійснення правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного виховання із зверненням особливої уваги до виховання почуття патріотизму. По-третє, це – забезпечення дозвілля військовослужбовців, задоволення духовних потреб. Тут повинно бути задіяні культурне забезпечення особового складу (мова їде про художню самодіяльність, зв’язки з творчої інтелігенцією, культурно-шефську роботу), створення умов для задоволення духовних потреб особового складу, у тому числі і релігійних.

Виконання завдань передбачає проведення певних конкретних заходів. На перший план необхідно поставити заходи, які забезпечують виконання бойових завдань. Основна мета проведення цих заходів полягає у формуванні позитивної мотивації виконання бойових завдань. До таких заходів відносяться:

- показ військово-навчальних кінофільмів у відповідності з майбутніми бойовими завданнями;

- випуск радіо,- фотогазет із висвітленням ходу бойової діяльності;

- допомога керівникам груп гуманітарної підготовки шляхом підбору матеріалів;

- пропаганда військово-правових знань через організацію лекторіїв;

- вшанування кращих військовослужбовців під час проведення вечорів шанування.

До заходів із організації дозвілля і відпочинку особового складу відносяться:

- організація виступів колективів художньої самодіяльності;

- кіно -, радіо -, телеобслуговування;

- проведення вечорів відпочинку військовослужбовців;

- організація виступів діячів культури і мистецтва.

Відповідальність за проведення усієї цієї роботи покладено на відповідні посадові особи, як суб’єкти культурно-виховної, просвітницької роботи. Згідно з керівними документами, загальне керівництво і в цій сфері належить командиру. Він повинен створювати умови для проведення культурно-виховної, просвітницької роботи, аналізувати її стан та ефективність.

Другий суб’єкт здійснення культурно-виховної, просвітницької роботи – органи з виховної та соціально-психологічної роботи. Вони є безпосереднім організатором цієї роботи і відповідають за планування, методичне забезпечення, якість та ефективність проведення культурно-виховної, просвітницької роботи. На органи з виховної та соціально-психологічної роботи також покладена організація дозвілля військовослужбовців, їх культурне обслуговування.

Головною особою, яка відповідає за організацію культурно-виховної, просвітницької роботи, є заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи. Наприклад, згідно із Статутом внутрішньої служби (Ст. 115), заступник командира роти з виховної та соціально-психологічної роботи відповідає за “організацію культурно-виховної роботи, дозвілля військовослужбовців”. Він зобов’язаний організовувати та проводити культурно-масову роботу з особовим складом, керувати художньою самодіяльністю роти.

Об’єкт культурно-виховної, просвітницької роботи – це військовослужбовці усіх категорії. Звичайно, в цій роботі необхідно враховувати особливості тої чи іншої категорії військовослужбовців, з якою вона проводиться.

Результат культурно-виховної, просвітницької роботи – це підтримання та відновлення таких моральних, психічних та фізичних якостей особового складу, які дозволяють йому продовжувати виконувати бойові завдання, задовольняти духовні (культурні) потреби військовослужбовців.

Закінчуючи розгляд першого навчального питання, ми можемо зробити висновок, що тільки за умов якісної організації і проведення заходів культурно-виховної, просвітницької роботи, як певної системи, можливо виконання важливих функції, що покладені на цей напрямок МПЗ.

Дата добавления: 2014-12-07