Особливості статистики як самостійної суспільної науки

План вивчення теми

Тема 1. Методологічні засади статистики

Модуль 1. ТЕОРІЯ СТАТИСТИКИ

Індивідуальне навчально-розрахункове завдання.

МОДУЛЬ 2. ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ СТАТИСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.2. Тематичний план навчальної дисципліни "Статистика"

Назва модуля, змістового модуля, теми

Модуль 1. Теорія статистики

Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації

Тема 1. Методологічні засади статистики

Тема 2. Статистичне спостереження

Тема 3. Зведення і групування статистичних даних

Тема 4. Подання статистичних даних: таблиці та графіки

Змістовий модуль 2. Агрегування інформації та аналіз закономірностей розподілу

Тема 5. Узагальнюючі статистичні показники

Тема 6. Методи аналізу рядів розподілу

Змістовий модуль 3. Аналіз закономірностей динаміки

Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки

Тема 8. Виявлення і вимірювання тенденцій розвитку

Тема 9. Індексний метод

Змістовий модуль 4. Методи аналізу взаємозв’язків та проведення вибіркових спостережень

Тема 10. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків явищ

Тема 11. Вибірковий метод спостереження

Модуль 2. Використання методів статистичного дослідження

Індивідуальне навчально-розрахункове завдання

Підсумковий контроль:іспит

Змістовий модуль 1. Методи збирання та оброблення інформації

1.1. Особливості статистики як самостійної суспільної науки. Завдання і предмет статистики

1.2. Основні категорії статистики

1.3. Статистична методологія

Після вивчення теми студенти повинні:

· знати: в чому полягають особливості статистики як самостійної суспільної науки; сутність її основних категорій і понять, основних етапів статистичного дослідження;

· уміти: обґрунтовано використовувати на практиці основні категорії та поняття статистичної науки.

Бібліографічний список: [1 - 5; 8; 11; 13; 15; 18 – 22; 23; 24 ]

Слово “ статистика ” має латинське походження (від status – стан речей). Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Статистичний облік існував уже в глибокій давнині. Так, відомо, що за п’ять тисяч років до нашої ери проводилися переписи населення у Китаї, здійснювалося порівняння військового потенціалу різних країн, відбувався облік майна громадян у Древньому Римі.

Точність і вірогідність господарського обліку були невисокі. У повсякденному житті люди користувались порівняльними схемами “більше – менше” і лише в крайньому разі – кількісними вимірниками. Епоха Відродження дала світу Луку Пачолі, який у 1494 році заклав основи бухгалтерського обліку в своїй фундаментальній енциклопедичній праці “Сума арифметики, геометрії, учення про пропорції і відношення”.

Перш ніж стати наукою в її сучасному розумінні, статистика пройшла багатовікову історію розвитку.

Розвиток статистичної науки, зростання кола практичної статистичної роботи, її активна участь у механізмі управління економікою призвели до зміни змісту самого поняття “статистика”. У наш час цей термін застосовується у трьох значеннях:

по-перше, під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, яка має за мету збір, обробку, аналіз та публікацію масових даних про найрізноманітніші явища суспільного життя;

по-друге, статистикою називають цифровий матеріал, який потрібен для характеристики якоїсь галузі суспільних явищ або територіального розподілу якогось показника;

по-третє, статистика – це галузь знання, особлива наукова дисципліна та відповідно навчальний предмет у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.

Дата добавления: 2014-12-07