Статистична методологія

Ознака – це якісна особливість одиниці сукупності. За характером відображення властивостей одиниць сукупності, які вивчаються, ознаки поділяються на дві групи – кількісні та якісні.

Рівень значення ознаки окремих елементів вимірюється за допомогою шкали – набору властивостей явища і відповідних їм значень. Теоретично існує багато типів шкал, але у статистиці виділяють три: метричну, номінальну та порядкову або рангову.

До основних категорій, якими оперує статистика, належить також статистичний показник. Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ та процесів в умовах якісного визначення, тобто це міра якісного і кількісного відображення певної властивості соціально-економічного явища чи процесу. Статистичний показник – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких воно належить (що, де, коли, яким чином підлягає вимірюванню).

Статистичні показники слід відрізняти від статистичних даних.

Статистичні дані – це окремі числові значення статистичних показників. Вони завжди визначені не тільки якісно, а й кількісно, і залежать від конкретних умов місця та часу.

Складність та багатогранність соціально-економічних явищ вимагає для їх усебічного, комплексного вивчення системи статистичних показників.

Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників. Вона відображає взаємозв’язки, що об’єктивно існують між явищами. Іншими словами, система показників відображає стан та розвиток масових соціально-економічних явищ з різних боків.

Така система пов’язана логікою дослідження і часто являє собою ієрархічну структуру, де показники вищих рівнів обчислюються на основі показників нижчих рівнів. Система статистичних показників охоплює всі боки життя суспільства на різних рівнях: країна, регіон (макрорівень), підприємство, фірма, сім’я тощо (мікрорівень).

Системам статистичних показників притаманні такі особливості:

· вони носять історичний характер (змінюються умови життя населення, суспільства, змінюються й системи статистичних показників);

· методологія розрахунку статистичних показників постійно вдосконалюється.

Свій предмет статистика вивчає за допомогою комплексу спеціальних, властивих лише статистиці, методів і засобів дослідження.

Статистична методологія – система спеціальних прийомів і методів статистики, спрямованих на вивчення кількісних закономірностей, що виявляються у структурі, динаміці та взаємозв’язках соціально-економічних явищ. Статистична методологія ґрунтується на загальнофілософських і загальнонаукових принципах, таких як діалектична логіка, порівняння, аналіз, синтез. Згідно з принципами діалектичної логіки статистика будь-яке суспільне явище розглядає не ізольовано, а у взаємозв’язку з іншими, виявляє фактори, які спричинюють варіацію значень ознак у межах сукупності, оцінює ефекти впливу факторів і щільність причинно-наслідкових зв’язків.

Суспільні явища динамічні, тому статистика вивчає їх у розвитку, оцінюючи тенденції та циклічні коливання, інтенсивність динаміки та структурних зрушень. Метод статистики ґрунтується на поєднанні аналізу й синтезу. З одного боку, статистика виділяє і окремо вивчає деякі частини явища, які відрізняються умовами і стадіями розвитку, а з іншого, за допомогою властивих лише їй способів узагальнює дані по всіх частинах, дає відображення явища в цілому.

Особливості статистичної методології пов’язані, по-перше, з точним вимірюванням і кількісним описуванням масових суспільних явищ, а по-друге, з використанням узагальнюючих показників для характеристики об’єктивних статистичних закономірностей.

До основних методів статистики відносять:

¨ Метод масових спостережень.

¨ Метод статистичних групувань:

Ø кластерний аналіз;

Ø факторний та компонентний аналіз;

Ø дискримінантна техніка аналізу.

¨ Методи аналізу за допомогою узагальнюючих показників:

Ø абсолютних і відносних показників;

Ø середніх величин та характеристик ряду розподілу (моди, медіани, показників варіації, показників форми розподілу);

Ø характеристик ряду динаміки.

¨ Індексний метод.

¨ Кореляційно-регресійний аналіз.

¨ Балансовий метод.

¨ Табличний і графічний методи та ін..

Статистичні методи пов’язані з математикою. Вони мають спільні методи обробки й оцінювання даних, але різні предмети пізнання. Математична статистика вивчає закономірності масових явищ в абстрактній формі, статистика як суспільна наука характеризує розміри й співвідношення суспільних явищ у конкретних умовах їх існування та розвитку.

У будь-якому статистичному дослідженні передбачається процедура, що складається із окремих етапів:

· розробка наукової гіпотези дослідження - постановка задачі, визначення мети, обмеження об’єкту дослідження, обґрунтування системи показників, що дозволяють описати його;

· статистичне спостереження - спланований, систематичний і науково організований збір даних щодо масових суспільних явищ і процесів, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою;

· зведення і групування статистичних даних - комплекс послідовних операцій, спрямованих на упорядкування первинного статистичного матеріалу;

· статистичний аналіз - передбачає використання методів узагальнюючих показників (абсолютних, відносних та середніх величин), рядів динаміки, варіаційного, індексного, дисперсійного, кореляційно - регресійного та інших методів аналізу, що детально вивчаються у даному курсі статистики.

Але статистичне (кількісне) вивчення масових суспільних явищ і процесів не можливе без знання їх суті, якості і законів розвитку. Тільки після виявлення реального змісту, внутрішніх якісних особливостей явища – якісного аналізу - можна ставити питання про їх вимірювання, кількісне вираження, тобто їх статистичне дослідження. Статистичний аналіз є необхідною ланкою в системі управління економікою та державою в цілому. Без вірогідної, всебічної та своєчасної інформації ефективні управлінські рішення неможливі.

Дата добавления: 2014-12-07