Кам’яні конструкції

Лекція 6

План

1. Матеріали для кам’яних конструкцій.

2. Будівельний розчин.

3. Напружено-деформований стан кладки при осьовому стисканні.

4. Міцність кладки, фактори, що впливають на міцність.

5. Центрально стиснуті елементи.

6. Позацентрово стиснуті елементи.

1. Матеріалами для кам'яних та армокам’яних конструкцій служать різні камені та будівельний розчин. Номенклатура кам'яних матеріалів включає як штучні, так і природні матеріали.

До природних каменівважких порід відносяться вапняк, піщаник, граніт. Їх використовують для влаштування фундаментів і облицювання. До легких природних каменів відносяться вапняк-черепашник, туф, тощо. Вони поширені в південних районах нашої країни і служать для зведення стін.

До штучних каменів відносяться: цегла (рис.19) різних видів, камені керамічні порожнисті, камені з важкого та легкого бетону (суцільні і порожнисті).

Рис.19. Цегла та камені різних видів

Кам'яні матеріали, що застосовуються для кладки, повинні мати необхідну міцність, морозо - і водостійкість. Основною характеристикою кам'яних матеріалів і бетонів є їх міцність, яка визначається марками та класами. Марка каменю встановлюється по величині тимчасового опору стисненню в МПа, а для цегли ще й згину (рис.20,21).

а) б)

Рис.20. Випробування на стиск: а- підготовлені зразки; б- загальний вигляд.

Рис.21. Випробування цегли на згин.

Морозостійкість каменів, як і бетонів, в значній мірі визначає їх довговічність. Вона характеризується марками, що позначають кількість циклів заморожування і відтавання в насиченому водою стані, який камені витримують без наявних пошкоджень і зниження міцності.

2. Розчин для кладки - це вірно підібрана суміш в’яжучого, дрібного заповнювача, води та спеціальних домішок (у необхідних випадках) з подальшим її твердінням після укладання.

Дата добавления: 2014-12-07