Розуміння політики в історії політичної думки

Легітимність політичної влади.

Ознаки, структура та функції політичної влади.

Джерела, види, суб’єкти та об’єкти влади.

Проблема визначення влади. Політологічні концепції влади.

Суб’єкти та об’єкти політики.

Генезис, концепції, види та структура політики.

Поняття терміну “політика”.

ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА

Походження поняття “політика” пов’язують із одноіменною працею Аристотеля, в якій він розглядав основи організації та діяльності держави, політичної влади. Його спроба є свідченням досить давнього походження цього феномена.

Термін “політика” походить від давньогрецького слова polis (місто-держава), politeia (конституція), politike (мистецтво управління), politicas (державний діяч), polites (громадянин).

Як відносно самостійна сфера суспільного життя, політика виникла водночас із соціальною, етнічною та релігійною диференціацією суспільства. Постала нагальна потреба в соціальній силі, здатній забезпечити реалізацію особистих, групових, суспільних інтересів, регулювання відносин між людьми для збереження цілісності суспільства. Тому політика заявила про себе як мистецтво суспільного існування, необхідний чинник збереження цілісності диференційованого суспільства.

Теоретичні підходи до розуміння політики:

- директивний підхід (політика – це боротьба за владу і мистецтво володарювання);

- функціональний підхід (політика – це розподіл обов’язків і повноважень у цілісному суспільному організмі за умови їх узгодження);

- комунікативний підхід (політика – це специфічний засіб взаємодії, за допомогою якого з’ясовується мета спільноти, загальні інтереси суб’єктів взаємодії, розробляються спільні й обов’язкові правила поведінки).

Період стародавнього світу:

- у давнину, коли державу ще не відділяли від суспільства, призначення політики бачили у тому, щоб забезпечити життя суспільства як єдиного цілого. Саме слово “політика” походить від слова “поліс”, яке розглядалось Аристотелем як цивілізована форма суспільства. Політику розуміли як велику, публічну етику.

Період нового часу:

- Томас Гоббс бачив завдання держави в тому, щоб у суспільстві був мир, інтереси якого забезпечувались загальною згодою. Без держави - носія загального інтересу люди можуть загинути у війні всіх проти всіх.

- За Гегелем саме держава втілює в собі розум на відміну від громадянського суспільства, яке здатне підкорятися тільки на рівні глузду;

- Г.Еллінек сприймав державу як союзну єдність (осідлих людей), що володіє владою;

- Л.Дюгі визначав державу через суспільство, що просякнуте владою, диференціацією між правлячими та тими, ким керують;

- Т.Парсонс бачив призначення політики у забезпеченні досягнення загальних результатів;

- Н.Макіавеллі інтерпретував політику як панування, діяльність по зміцненню панування і придушенню противників суб’єкту панування;

- сукупність думок і суджень, що воюють між собою та теорій, що відносяться до основних принципів уряду чи різних адміністративних систем, які сперечаються між собою за “портфелі заради найбільшого блага нації” (В.Консідеран - наступник Ш.Фур’є);

Дата добавления: 2014-12-07