КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Ідеологія етатизму
Напротивагу анархізму існує позиція, яка отримала назву етатизм (фр. Etat – держава) – це засилля держави в економічному, соціальному, політичному й духовному житті суспільства. Найбільш яскравими представниками етатизму можна вважати Платона, Аристотеля, Макіавеллі, Гегеля, які розглядали державу як “благо”. Термін “етатизм” виник у Франції у 80-х роках ХІХ ст.. і означав політичну доктрину, яка вимагала поширення повноважень держави на всі сфери життя. Теоретично етатизм обґрунтовує необхідність активного втручання держави в усі сфери суспільного життя, виходячи із сприйняття держави як всезагальної цінності, вищого результату й мети суспільного розвитку. Практично етатизм проявляється в централізації, концентрації і бюрократизації політичної влади, поширенні організаційно-контрольних функцій держави за межі оптимального співвідношення держави і суспільства. Процес етатизації суспільного життя веде до послаблення громадянського суспільства, його впливу на державу, що, в свою чергу, негативно відбивається на самій державі, спричиняючи її занепад. Етатизація суспільного життя найбільшою мірою відбувається за недемократичних, особливо тоталітарних, політичних режимів. За тоталітаризму централізація влади, утиск прав і свобод громадян, свавілля й волюнтаризм правлячої верхівки набувають крайніх форм. Деякі риси етатизму зберігаються і в демократичному суспільстві, але тут він охоплює, головним чином, сферу економіки і контролюється політичними інститутами громадянського суспільства.
ВЗАЄМОВПЛИВ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕОЛОГІЙ
Різні ідейно-політичні доктрини не можуть існувати у чистому вигляді. Вони взаємодіють у реальних ідеологічних і політичних процесах, впливають одна на одну, у процесі боротьби запозичують певні ідеї навіть своїх колишніх супротивників.
Так, у ХХ ст.. відбулося істотне зближення лібералізму і соціал-демократизму. Ліберали визнали необхідність втручання держави в економіку й соціальні відносини, оскільки це дає можливості уникати гострих кризових явищ в економіці західних країн. В ідеологію лібералізму увійшли соціал-демократичні ідеї соціальної захищеності і справедливості, які передбачають перерозподіл доходів від багатих на користь малозабезпечених верств населення. Ліберали визнали, що держава мусить бути не лише правовою, а й соціальною, метою якої є добробут усіх громадян. Водночас соціалісти поступово відмовилися від неприйняття приватної власності і ринкової конкуренції, що зблизило їх із лібералізмом і консерватизмом. Відбулося також зближення консерватизму й лібералізму. Виступаючи проти комунізму і соціалізму, консерватори змушені зважати на об’єктивну тенденцію до соціалізації. Комуністи не тільки відмовилися від насильницького захоплення влади, а й визнали допустимість у суспільстві приватної власності, ринкових відносин. Комунізм, незважаючи на його нинішню ідейну кризу та крах головних носіїв – комуністичних режимів колишніх соціалістичних країн, залишається впливовою політичною течією, у тому числі в цих же країнах. Привабливість комуністичного вчення полягає передусім у його головній ідеї – ідеї соціальної рівності, яка залишається актуальною протягом всієї історії людства. За своєю природою капіталізм, особливо періоду первинного нагромадження капіталу і вільної конкуренції, є жорстоким суспільством, яке ставить людей в умови боротьби за виживання. Своїми соціальними надбаннями капіталістичні країни завдячують не тільки прогресу виробництва і, отже, збільшенню споживання, а й реальному прикладові соціалізму, який його значно переважав у рівні соціального забезпечення і соціальних гарантій існування людей.
Не випадковими ідейно-політичними доктринами є фашизм і анархізм. Фактично анархізм є крайньою формою протесту проти державного примусу. Концепції правової держави та громадянського суспільства також спрямовані на обмеження свавілля держави. Фашизм є результатом затяжної суспільної кризи, свідомого приниження національної гідності німецького народу після поразки Німеччини у першій світовій війні. Об’єктивною основою зближення всіх ідеологій є закономірності суспільного розвитку. ЛІТЕРАТУРА
1. Аваков А.В. Судьбы либерализма.-М., 2000. 2. Бакунин М.А. Анархия и порядок //Сочинения.-М., 2000. 3. Берк Э. Размышления о революции во Франции.-М., 1993. 4. Галкин А.А. О фашизме – его сущности, корнях, признаках и формах //Политические исследования.-1995.-№ 2. 5. Галкин А.А. Консерватизм в прошлом и настоящем: О социальных корнях консервативной волны.-М., 1987. 6. Гарбузов В.Н. Консерватизм: понятие и типология (историографический обзор) //Политические исследования.-1995.-№ 4. 7. Голобуцкий О., Кулик В. Консерватизм – ідеологія порядку, стабільності і добробуту.-К., 1995. 8. Григоров С.Г. Преодоление заданности (размышления о консерватизме) //Политические исследования.-1995.-№ 2. 9. Капустин Б.Г. Три рассуждения о либерализме и либерализмах //Политические исследования.-1994.-№ 3. 10. Кропоткин П.А. Записки революционера.-М., 1990. 11. Кропоткин П.А. Хлеб и воля: Современная наука и анархия.-М., 1990. 12. Липсет С.М. Третьего пути не существует (перспективы левых движений)//Политические исследования.-1991.-№ 5-6. 13. Масленников Н. Международная социал-демократия: Политика и ценности //Свободная мысль.-1992.-№ 6. 14. Матц У. Идеология как детерминанта политики в эпоху модернизма //Политические исследования.-1992.-№ 1-2. 15. Местр Жозеф де. Рассуждения о Франции.-М., 1997. 16. Милз П. Что такое фашизм?// Политические исследования.-1995.-№ 2. 17. Пантин И.К. К логике теоретического становления современного социализма //Политические исследования.-1996.-№ 4. 18. Пронякин Д.И. Анархизм: исторические претензии и уроки истории.-Л., 1990. 19. Соболь О.Н., Ермоленко А.Н. «Неоконсервативная революция»: лозунги и реальность.-К., 1990. 20. Современная социал-демократия: Словарь-справочник /Под общ. ред. А.А.Галкина.-М., 1990. 21. Современное общественное развитие: консервативное видение.-М., 1995. 22. Шапиро И. Введение в типологию либерализма //Политические исследования.-1994.-№ 3. 23. Якушик В.М. Социал-реформизм в современном мире: идеология и политика.-К., 1990. 24. Ястржембовский С.В. Социал-демократия в современном мире.-М., 1991.
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 898; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |