Види суспільно-політичних організацій

ВИДИ РУХІВ

СТРУКТУРА ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ

Громадські організації– добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об’єднання громадян; відстоюють інтереси певних груп населення – соціальні, професійні, соціально-демографічні або об’єднані спільністю тих, чи інших цілей (профспілки, молодіжні організації, культурно-освітні та інші добровільні товариства (творчі союзи, фонди, асоціації). Вони, як правило, мають фіксоване членство, статути.

Громадські органи– особливий вид громадських об’єднань, які створюються найчастіше при державних органах і виступають формою прояву громадської активності мас (Комітет захисту миру, Комітет ветеранів війни, Комітет солдатських матерів). Багато з них не мають фіксованого членства, статутних документів.

Політичні рухи –являють собою активну діяльність політичних сил, спрямовану на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства.

Суспільні рухи –об’єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей. Це – антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадських ініціатив, альтернативні.

Політичні рухи – різноманітні форми громадянської активності, спрямованої на досягнення певних суспільно-значимих цілей, через тиск на владні структури та мобілізацію масової підтримки на користь вироблених у рамках руху програм.

Політичні	Соціальні	“Нові соціальні рухи”
- Народний рух України; - Антифашистські; - Проти расової та національної дискримінації; - На захист прав і свобод людини.	- проти безробіття; - за підвищення життєвого рівня; - за належну охорону здоров’я; - за безкоштовну освіту	- антивоєнний; - екологічний; - неофеміністичний

Типологія суспільно-політичних рухів за Е.Гідденсом:

1) трансформаційні (спрямовані на радикальні зміни у суспільстві);

2) реформаційні (пов’язані із певними перетвореннями лише деяких аспектів життєдіяльності суспільства);

3) рухи порятунку (виступають за звільнення людей);

4) альтернативні (спрямовані на досягнення часткових індивідуальних цілей)

Стадії руху (за польським соціологом Є.Вятром):

- створення передумов руху (спонтанними діями знизу або організаційними заходами згори);

- стадія висловлення прагнень (опублікування чи виголошення заяв, програм);

- стадія агітації;

- стадія розвиненої політичної діяльності;

- стадія згасання політичного руху, коли мета руху досягнута, або коли вона виявилася нездійсненною.

Організації	Добровільні товариства	Творчі спілки
§ профспілкові; § інвалідів; § ветеранів; § жіночі; § дитячі; § наукові	§ культурно-просвітницькі; § фізкультурно-спортивні; § фонди; § асоціації	§ письменників; § композиторів; § театральні

Дата добавления: 2014-12-07