Шелтон Г. М. 4 страница

На мал. представлені види двоколірної (мал. а, б, в) і багатоколірної (мал. г, д, е) гармонії. Із самого принципу побудови колірного кола виходить, що врівноваженими парами родинно-контрастних кольорів будуть всі ті пари, які лежать на кінцях хорд, паралельних діаметрам, що з'єднують головні кольори. Родинні кольори можуть бути врівноважені рівною кількістю присутнього в них одного з головних кольорів, тобто можуть бути однаковою мірою жовтуваті, зеленуваті, синюваті, червонуваті. Гармонізація родинних кольорів можлива лише за умови ослаблення насиченості головних або інших кольорів або зменшення їхньої активності шляхом затемнення. Наприклад, щоб родинні кольори (чисто жовтий і жовто-червоний) стали гармонічними, необхідно послабити насиченість чистого жовтого сумішшю білого кольору в такій кількості, скільки в жовто-червоному червоного кольори (див. мал.).

Ретельно підібрані родинні кольори дають більші можливості для рішень колірної композиції. Наприклад, зелений й зелено-синій - родинні кольори й добре сполучаються в композиції при різних розмірах колірних плям. Велика кількість плям першого кольору й мала кількість іншого є гарним рішенням. При використанні родинних кольорів у композиції костюма один з них або обоє використовуються звичайно приглушеними. Належна сила кольорів досягається через підбор родинних кольорів таким чином, щоб вони не були дуже яскравими. Жовті й жовто-зелені, зелені й зелено-сині, сині й пурпурні, пурпурні й червоні, червоні й жовтогарячий і т.п. - родинні кольори.

У тоновій композиції сильний вплив досягається через різну світлоту використовуваних фарб - введенням у контрасті світлого й темного тонів. Прикладом такого контрасту може служити сполучення ясно-зеленої блузки з темно-зеленою спідницею. Такий метод сполучення популярний. Він гарантує гарне сполучення не тільки окремих деталей костюма, але й усього ансамблю, забезпечуючи цілісність композиції.

Гармонія колірних тонів (по світлоті) може бути успішної в тому випадку, якщо кольору (кольоровість) порівнянні: коричневий, ясно-коричневий і колір засмаги - добре сполучаються. У дійсності кілька відтінків коричневого в одному костюмі звичайно краще, ніж один. Привабливо виглядає світло-блакитний колір у сполученні із середньо-синьою й темно-синьою квітками, якщо всі вони одного тону. Гармонія тонів одного кольору виглядає краще, ніж одноколірна композиція, тут також особливо важлива розміщення колірних плям. Гармонічні сполучення родинних кольорів неактивні (див. мал. а), спокійні, м'які, особливо якщо кольори слабко насичені й зближені за світлотою. Гармонія родинно-контрастних кольорів стосовно родинного більше активна, емоційна (див. мал. б).

Гармонічні контрастні кольори розташовані на кінцях діаметрів прийнятого нами колірного кола. Сполучення гармонічних контрастних кольорів особливо активно, оскільки кольори двічі врівноважені своїми протилежними якостями. Однак не всі контрастні кольори гармонічні. Наприклад, жовто-червонуваті й зелено-синюватий - негармонійні контрастні кольори (див. мал. в), тому що не врівноважені зі своїми протилежними якостями (кольорами).

Рішення костюма в контрастних або зближених тонах створюють певні емоційні настрої. У контрастних тонах створюється, як правило, костюм для екстер'єру (прогулянковий, для відпочинку, для подорожей та ін.).Костюм для інтер'єра (повсякденний, службово-діловий) доцільніше будувати на зближених колірних тонах. Колірний ефект у композиції костюма підсилюється при сполученні декількох кольорів. Елементарним прикладом цьому є ефект багатобарвного плаття пастельних тонів або розцвічення циганської спідниці, виконаної в сполученні жовтогарячих, жовто-зелених, зелених, синіх і червоних кольорів на чорному тлі.

Відзначимо випадки триколірної гармонії. До двох гармонічних родинно-контрастних кольорів може бути доданий третій - головний колір, що їх ріднить, ослабленої насиченості, наприклад жовто-червоний, синьо-червоний і червоний розбелений (див. мал. г). До двох гармонічних родинно-контрастних кольорів можуть бути додані третій і четвертий родинно-контрастні, урівноважені з ними. Кольори виявляться попарно родинно-контрастними й попарно додатковими (див. мал. д). Такі сполучення високогармоничні й колористично багаті. До двох гармонічних родинних кольорів може бути доданий один додатковий. Так, гармонія утвориться, якщо родинні зеленувато-жовтий і листвяно-зелений (жовтувато-зелений) кольори доповнити червоно-синім кольором, тобто додатковим проміжному двох перших (див. мал. е).

Варто обмовитися, що залежно від змісту художнього твору, його функції, композиції й ритміко-пластичного ладу, а також залежно від площ колірних плям, світлоти й насиченості кольорів художник вправі творчо порушувати (зрозуміло, у відомій мірі) норми колірних гармоній.

Колірна композиція костюма, безумовно, становить інтерес, але цікаво, виразно побудувати композицію костюма в кольорі - завдання досить складне. Успішне рішення художником композиції в кольорі залежить від почуття кольору більш, ніж від будь-яких теоретичних правил: на сприйняття кольору сильно впливає лінія, маса, матеріал і т.п.

На додаток до відзначених колірних сполучень існує безліч монохромних сполучень. Монохромними називають такі кольори, які мають одну назву, але різну світлоту й насиченість. Виходячи з визначення ясно, що при створенні монохромних композицій колір змінюється тільки у двох напрямках: насиченості й світлоті, а найменування кольору залишається незмінним. Костюм у монохромному рішенні легше варіювати, видозмінювати людині, що не володіє спеціальними знаннями в області естетики костюма. При вмілому рішенні монохромних композицій може бути навіть створена ілюзія багатоколірності, але в такому ансамблі костюма взаємне сполучення предметів у кольорі буде заздалегідь обумовлено спільністю кольору, узятого за основу.

У створенні композиції костюма беруть участь такі кольори, як сірий, чорний, білий, беж, а також колір золота й срібла. Вони можуть мати сильний вплив, якщо взяті контрастні тони (по світлоті), наприклад стосовно тла. Чорний і білий окремо або в сполученні сприймаються яскраво, тому що вони контрастні до тла. Обоє - чорний і білий - виглядають шляхетно й виграшно. Ефектно сприймається сірий у сполученні із чорним і білим. Сила таких кольорів складається в різної світлоті. Уява, пам'ять і зорове сприйняття мають велике значення, коли ми маємо справу з колірною композицією.

При побудові композицій на сполученні хроматичних кольорів із чорним, білим і рідше сірим, є свої особливості. Чорний колір робить на хроматичні, особливо середні по світлоті й високонасичені червоні й зелені кольори, найсильніший вплив: ці хроматичні кольори світлішають, насиченість їх зростає, вони як би світяться. Зі збільшенням площі чорного кольору в композиції більш чітко проявляється цей ефект: білий колір, особливо хроматичний колір у білому обведені, повідомляють композиції своєрідний колорит; кольори стають повітряними, пастельними.

Отже, якщо при створенні костюма потрібно досягти колірного ефекту, використовуються колірні композиції, які щонайкраще підкреслюють даний вид костюма. Якщо колір не очолює в композиції, можуть бути використані більше спокійні й монотонні кольори.

Питання для перевірки знань з освоєння лекції:

1. Що називають колірною композицією?

2. Коли можлива гармонізація родинних кольорів?

3. Коли можна досягти сильного впливу у тоновій композиції?

4. Коли можлива гармонізація родинно - контрастних кольорів?

5. У порівнянні з родинними кольорами, як можна охарактеризувати родинно-контрастні кольорі?

6. Використовуючи колірне коло за Шугаєвим розкажіть, де розташовані гармонічні контрастні кольори.

7. Які випадки триколірної гармонії можуть бути у костюмі?

8. Які кольори мають назву – монохромні?

9. У яких напрямках змінюється колір при створенні монохромних композицій?

10. Які особливості мають хроматичні кольори при побудові композицій на сполученні із чорним, білим і сірим?

Лекція №15

Тема:Костюм – індивідуальність – колір

Навчальні цілі: освоєння впливу кольору на підкреслення індивідуальності людини

Студент повинен:

знати

гармонічну залежність кольору одягу від кольору шкіри, волосся та очей людини а також від її фігури

підбирати колір костюму залежно від кольору шкіри, волосся та очей людини а також від її фігури

Кількість годин: 2

Література:

1. Пармон Ф.М. Композиция костюма. М.: Легпромбытиздат, 1985, с. 95 – 105

2. Рачинская Е.И., Сидоренко В.И. Моделирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные поосбия». – Ростов н/Д. Издательство «Феникс», 2002, с. 343 – 387

План лекції:

1. Підбір кольору костюму для різних типів людей

2. Емоційний вплив кольору

3. Залежність кольору костюму від кольору шкіри

4. Залежність кольору костюму від кольору волосся

5. Залежність кольору костюму від кольору очей

6. Залежність кольору костюму від форми фігури

Конспект лекції:

Кольори окремих елементів костюма повинні ретельно підбиратися у відповідності з усім костюмом і виявляти при цьому достоїнства індивідуальності. Перш ніж підібрати кольори, які найбільше йдуть людині, треба визначити його індивідуальне фарбування. Індивідуальне фарбування людини може бути теплої або холодної. Більшість блондинів (блондинок) мають бліду шкіру світлого кольору, наближеного до холодної гами, волосся ж - теплого відтінку. Звичайно блондинам пасують кольори холодних тонів, що повторюють колір очей й утворять приємний контраст із кольором волосся. Брюнети (брюнетки) здебільшого мають шкіру теплого відтінку й холодний тон волосся. Брюнеткам звичайно більше пасують теплі кольори, ані холодні.

Настрій, створюваний кольором, може бути різним. Так, синій у своєму чистому виді дає відчуття спокою, урівноваженості, закінченості; фіолетовий або пурпурний підкреслює достоїнство й вік; зелений - свіжий, живлющий колір молодості. Червоний серед теплих кольорів - найбільш сильний, це колір вогню, що робить дуже сильне враження. Жовтий колір змушує подумати про світло, літнє тепло й веселощі.

Людина, що бажає бути одягненим у відповідності зі своєю індивідуальністю, вибирає кольори, які гармоніюють із кольором його шкіри, волосся, очей. Є загальні правила на вибір кольорів для людей з бездоганною шкірою, але існує так багато колірних відтінків і відтінків шкіри, що вибір повинен робитися для кожного індивідуально. Правила ці можуть використовуватися як деякі рекомендації, але не як непорушний закон.

Людям зі шкірою темного відтінку можна знайти більше підходящих кольорів, ніж людям зі світлою шкірою. Обличчя зі шкірою червонуватого або жовтуватого відтінку буде здаватися світліше й приємніше, якщо носити одяг аналогічних кольорів більш темного тону. Майже кожний може носити одяг темного тону відповідного кольору. Жовтогарячий колір повної яскравості занадто сильний для нормального кольору шкіри. Чорний і білий кольори пасують людям майже з будь-яким кольором шкіри.

Колір волосся також важливий при визначенні кольору костюма. Світловолосим більше підходить білий колір, бежеві кольори їм менш підходять; темноволосим рекомендуються більше яскраві кольори.

При підборі кольору костюма колір очей в порівнянні з кольором шкіри й волосся не має великого значення через незначність їхньої площі. Колір очей може бути підкреслений одягом більш світлих або темних тонів того ж кольору (наприклад, жовтий для брюнетки або колір морської хвилі для блондинки). Невелика пляма яскравого кольору, що відповідає кольору очей, може вигідно підкреслити їх (наприклад, яскраво-синій колір на блакитноокій блондинці). Карі очі краще відбивають світлі кольори костюма. Очі сіро-блакитні відбивають кольори, що перебувають у костюмі близько від обличчя: синьо-фіолетовий, наприклад, відбиваючись в очах, зробить їх схожими на фіолетові; ці ж очі можуть бути зеленуватими, якщо носити зелену сукню.

Фігура також має вплив на вибір кольору. Повні дівчини, як і занадто худі, непропорційної статури або дуже маленького росту повинні приділяти особливу увагу вибору кольору. Теплі й світлі кольори зорово збільшують фігуру, холодні і темні - зменшують. Яскраві кольори, особливо теплі, підкреслюють розміри тіла. Так, повна дівчина в червоному здається ще більш повною. Неяскрава по зовнішності жінка буде виглядати яскравою плямою (замість того, щоб підкреслити свої особисті достоїнства), якщо вона надягне жовтогарячу сукню. Темні кольори поглинають світло, і форма здається стрункіше. Приглушені, малонасичені кольори більше підходять, чим яскраві, тим, чия фігура схильна до повноти. Якщо яскравий колір потрібний для колірного акценту або кращої колірної відповідності, він може бути використаний у дуже невеликій кількості біля обличчя, щоб не допустити гаданого збільшення розмірів тіла. Використовуючи різні сполучення кольорів в одязі, можна сховати окремі недоліки фігури.

Питання для перевірки знань з освоєння лекції:

1. Який емоційний стан створює синій колір?

2. Який емоційний стан створює червоний колір?

3. Який емоційний стан створює зелений колір?

4. Який емоційний стан створює жовтий колір?

5. Який емоційний стан створює фіолетовий колір?

6. Як повинні кольори костюму гармоніювати з кольором шкіри людини?

7. Як повинні кольори костюму гармоніювати з кольором очей людини?

8. Як повинні кольори костюму гармоніювати з фігурою людини?

Лекція №16

Тема:Фактура в композиції костюма

Навчальні цілі: сприйняття кольору при використанні матеріалів різноманітних фактур

Студент повинен:

знати

як сприймається колір при використанні у костюмі матеріалів різних фактур

підбирати фактури матеріалів для створення костюму

Кількість годин: 2

Література:

1. Пармон Ф.М. Композиция костюма. М.: Легпромбытиздат, 1985, с. 105 – 107

2. Рачинская Е.И., Сидоренко В.И. Моделирование и художественное оформление одежды/Серия «Учебники, учебные поосбия». – Ростов н/Д. Издательство «Феникс», 2002, с. 387 – 407

План лекції:

7. Фактура – властивість, що характеризує будову поверхні матеріалу

8. Сприйняття фактури

9. Ознаки певного образу у фактурі

10. Співвідношення у фактурі тканини та малюнку на неї

Конспект лекції:

Сприйняття того самого кольору в одязі сильно змінюється при використанні матеріалів різної фактури. Фактура - властивість, що характеризує будову поверхні матеріалу.

Розрізняють гладку, шорсткувату, блискучу, матову, ворсисту й іншу фактури матеріалів для одягу взуття й аксесуарів.

Фактура матеріалу залежить від щільності й величини мікроперекручувань поверхні. Елементи фактури можуть бути різними по величині: одні настільки малі, що зорово не розрізняються, інші сприймаються як самостійні елементи форми й кількість їх досить мало, так що всі вони ясно помітні. У другому випадку елементи фактури поверхні стають уже елементами членування (рельєфу) поверхні. Сприйняття фактури залежить від відстані до розглянутої поверхні. При збільшенні цієї відстані дрібні деталі (членування) перестають сприйматися як окремі елементи форми, а з'являються як елементи фактури поверхні.

Сприйняття фактури залежить від характеру висвітлення поверхні. Наприклад, шорсткість поверхні добре видна із близької відстані при сильному бічному світлі. Якщо збільшити кут висвітлення, така поверхня буде виглядати щодо гладкої. Використовуючи у виробі ту або іншу фактуру поверхні, потрібно враховувати далекість від спостерігача (в інтер'єрі або екстер'єрі), характер висвітлення (кут, яскравість, колір) і ін. Колір значно зм'якшується на поверхні ворсистого матеріалу й підсилюється на блискучих поверхнях.

Кожна фактура матеріалу несе в собі ознаки певного образа. При виборі матеріалу для проектованої моделі потрібно враховувати його масу. Так, важкі, матові, ворсові матеріали зорово збільшують форму.

Доцільно виділити якісне й кількісне сполучення фактур матеріалів в одній речі, шкіра штучна, замша, хутро, різні текстильні матеріали, гума й ін.). Той самий матеріал (наприклад, шкіра натуральна) може мати різну фактуру залежно від способу його обробки - гладку, блискучу, матову й ін. Фактура натурального матеріалу, наприклад шкіра, повинна в першу чергу виграшно підкреслювати природні достоїнства матеріалу. Штучним матеріалам надаються різні колірні й фактурні рішення способами друкування, тиснення й т.д. Одним зі шляхів відновлення, збагачення асортиментів одягу, взуття й галантерейних виробів є безперервний пошук нових матеріалів, фактур і малюнків.

Колір і фактура тканини повинні гармоніювати. Різні фактури по-різному передають колір. Є фактури, що поглиблюють колір, роблять його більше насиченим, інтенсивним. Такі ворсисті тканини - плюш, оксамит, а також деякі види вовни. Фактура цих тканин робить колір більше насиченим завдяки багаторазовому відбиттю світла від кожної ворсинки й багаторазовому його поглинанню. Сама темна тканина - чорний оксамит.

Шовкові тканини бувають матовими й блискучими, вони по-різному відбивають світло. Матові шовки в складках роблять м'яку гру світлотіні, не даючи сильних рефлексів. А шовку із блискучою гладкою поверхнею (креп-сатин, атлас) дають сильні відблиски. Фактура їх наближається до так званих дзеркальних поверхонь.

Рефлексуючими відтінками й м'якою світлотінню багаті прозорі тканини. З них краще робити моделі м'якої форми, не завужуючи.

Об’єм фігури перебуває у великій залежності від товщини й фактури тканини. Пухкі, з ворсом або типу букле повнять. І справа не в їхній товщині. Поглинаючи світло, пухка поверхня позбавляє обсяг фігури світлотіньової гри, що допомагає їй виглядати більше легкої, чіткої й витонченої. Але саме сумне, що саме ці м'які, затишні на вид тканини саме ближче всього до образу жіночності.

Повним жінкам треба з такою ж вибірковістю й обережністю підходити й до тканин занадто тонким, гладким, блискучим. Особливо небезпечний тонкий трикотаж з атласним виробленням. Тут і матеріал, і активна гра світла на опуклостях створюють враження більшої повноти. Але ви ніколи не помилитеся, якщо зупинитеся на тканинах матових, у міру легких і досить пластичних. Це вовняні крепи, щільні шовки, джерсі, трикотаж більше стійкого переплетення. І ще один момент: тканина повинна спокійно облягати фігуру.

У сприйнятті форми важливе значення має малюнок (орнамент) на поверхні матеріалу. Залежно від величини малюнка, світлотної відносини тла й малюнка, ступеня заповнення поверхні малюнком, характеру розташування та сама форма сприймається по-різному. Фактура й малюнок являють собою активні засоби художньої виразності. Ефект фактури й малюнка використовується насамперед для того, щоб передати природні якості матеріалу, розкрити його естетичну своєрідність. Якщо фактура або малюнок матеріалу дуже виразні, то їхній вплив на глядача може бути сильніше, ніж вплив самої форми виробу. Разом з тим надмірний вплив, помітність фактури або малюнка можуть бути неприємні. Фактура й малюнок матеріалу повинні підбиратися з урахуванням призначення, розмірів виробу й середовища, у якій воно буде функціонувати.

Питання для перевірки знань з освоєння лекції:

1. Як фактури тканин розрізняють на вигляд?

2. Від чого залежить сприйняття фактури?

3. Що має значення у фактурі матеріалу при сприйнятті форми?

4. Яким чином колір та фактура тканин повинні гармоніювати?

5. Які особливості фактури ворсової тканини?

6. Які особливості фактури гладкої тканини?

7. Які різновиди малюнка на тканинах Ви знаєте?

Ш 44 Ортотрофия: Основы правильного питания /Пер. с англ. и предисл. Л. Владимирского.— М.: Мол. гвардия, 1992. — 351 [1] с, ил.— (Академия здоровья).

ISBN 5-235-01825-7

Эта книга одинаково занимательна и полезна. Автор — выдающийся представитель движения за Натуральную Гигиену. Сторонники этого учения борются за чистоту внутренней среды самого человека, против лекарственного и химического отравления. К многочисленным приверженцам и ученикам Г. Шелтона относился и широко известный у нас П. Брэгг. В книге вы найдете рекомендации по правильному питанию и здоровому образу жизни вообще. На русском языке издается впервые. Книга рассчитана как на массового читателя, так и на специалистов.

Предисловие, перевод Л. Владимирского

Дата добавления: 2014-12-07