МОДУЛЬ 2 3 страница

С. 12 міс.

D. 18 міс.

Е. 20 міс.

38. Дитина добре повзає, опираючись на руки і коліна у віці:

А. 6 міс.

В. 7 міс.

С. 8 міс.

D. 9 міс.

Е. 10 міс.

39. Для новонародженої дитини характерний:

А. Гіпотонус згиначів

В. Гіпертонус згиначів

С. Гіпертонус розгиначів

D. Опістотонус

Е. Загальна м’язова гіпотонія

40. У новонародженої дитини рухи:

А. Координовані

В. Атетозоподібні

С. Цілеспрямовані

D. Плавні

Е. Без особливостей

41.Середній нормальний рівень DQ коливається у межах:

А. 120 – 130

В. 110 – 120

С. 90 – 110

D. 70 – 90

Е. 60 – 80

42. Діти потребують постійної опіки, якщо у них DQ:

А. < 120

В. < 100

С. < 90

D. < 70

Е. < 50

43. Госпіталізм – це:

А. Відставання у розвитку, спричинене дефіцитом спілкування

В. Відставання у розвитку, спричинене хромосомними захворюваннями

С. Відставання у розвитку, спричинене страхом дитини перед лікарнею

D. Відставання у розвитку, спричинене вродженою патологією

Е. Жодна з приведених відповідей не є вірною

44. Дитина починає слідкувати за предметом, що рухається горизонтально у віці:

А. 1 міс.

В. 2 міс.

С. 3 міс.

D. 4 міс.

Е. 5 міс.

45. Дитина починає шукати джерело звуку очима у віці:

А. 5 міс.

В. 4 міс.

С. 3 міс.

D. 2 міс.

Е. 1 міс.

46. Дитина починає шукати джерело звуку рухами голови у віці:

А. 1 міс.

В. 2 міс.

С. 3 міс.

D. 4 міс.

Е. 5 міс.

47. Дитина починає тягнутися до матері, коли хоче, щоб її взяли на руки у віці:

А. 1 міс.

В. 9 міс.

С. 4 міс.

D. 1 рік

Е. 6 міс.

48. Дитина робить перші спроби самостійно їсти ложечкою з горнятка у віці:

А. 11 – 12 міс.

В. 9 – 10 міс.

С. 7 – 8 міс.

D. 5 – 6 міс.

Е. 3 – 4 міс.

49. Дитина може щось показати вказівним пальцем у віці:

А. 12 міс.

В. 10 міс.

С. 8 міс.

D. 6 міс.

Е. 4 міс.

50. Стосовно анатомо-фізіологічних особливостей нервової системи у дітей правильними є усі твердження, крім:

А. Філогенетично більш старі відділи нервової системи диференційовані краще, ніж більш нові

В. Мієлінізація нервових волокон до народження дитини не є завершеною

С. Аналізатор рівноваги починає функціонувати ще внутрішньоутробно

D. Серед аналізаторів процес мієлінізації найшвидше проходить у шкірному

Е. У корі мієлінізація завершена до народження дитини

Еталон відповідей

1.	B	11.	A	21.	B	31.	E	41.	C
	C	12.	C	22.	E	32.	C	42.	E
3.	A	13.	C	23.	C	33.	D	43.	A
4.	C	14.	D	24.	B	34.	E	44.	B
5.	E	15.	D	25.	D	35.	A	45.	D
6.	C	16.	C	26.	C	36.	D	46.	C
7.	C	17.	D	27.	B	37.	C	47.	E
8.	D	18.	C	28.	A	38.	D	48.	A
9.	E	19.	D	29.	B	39.	B	49.	B
10.	B	20.	A	30.	A	40.	B	50.	E

5.3. Ситуаційні задачі

Задача 1.

Патронажна медсестра оглянула дівчинку віком 4 міс., яка народилася з масою тіла 3.400 кг і довжиною тіла 53 см. На час огляду маса – 6 кг, довжина тіла - 62 см, обвід голови – 41 см, обвід грудної клітки 41 см. Дівчинка активна, бавиться підвішеними іграшками, голосно сміється, добре утримує голову, лежачи на животі; не повзає, не сидить.

· Оцінити фізичний розвиток дитини.

· Оцінити психо-моторний розвиток дитини.

Задача 2.

В клініку поступила дитина з вродженою вадою серця - тетрадою Фалло - віком 1 рік. Хлопчик млявий, малорухливий, сидить, стоїть з опорою, не ходить, іграшками бавиться по-різному але недовго, вимовляє окремі склади “ма”, “ба”, п’є з горнятка, яке тримає мама. Антропометричні дані: маса – 8 кг, довжина тіла - 70 см, обвід голови – 45 см, обвід грудної клітки 44 см.

· Оцінити фізичний розвиток дитини.

· Оцінити психо-моторний розвиток дитини.

Задача 3.

При диспансерному огляді 3-х річного здорового хлопчика його фізичний розвиток розцінено як гармонійний середній, а нервово-психічний - відповідає віку 3 – 3, 5 р.

· Навести ймовірні антропометричні показники цієї дитини.

· Описати показники нервово-психічного розвитку дитини даного віку.

Задача 4.

У відділення поступила новонароджена дівчинка віком 6 днів з підозрою на вроджену ваду серця. Дитина від І доношеної вагітності, вік мами – 21 р., перебіг вагітності без особливостей, пологи фізіологічні. При огляді: гіпертонус згиначів, смоктальний рефлекс активний, викликаються рефлекси Бабінського, повзання, опори, в положенні на животі голову повертає на бік, голову не утримує, при різкому постукуванні по пеленальному столику розводить руки в сторони, а потім кричить, не усміхається. Дитина народилася з масою тіла 3.200 кг, на час огляду важить 3.150 кг.

· Які з описаних показників нервово-психічного розвитку є патологічними?

· Пояснити різницю мас тіла дитини після народження і на 6-ий день життя.

Задача 5.

До педіатра звернулася 40-річна мама зі своїм двомісячним сином, який народився від ІІІ–ої доношеної вагітності (маса тіла при народженні 2.800 кг, довжина тіла 49 см). На час огляду маса – 3.800 кг, довжина тіла - 52 см, обвід голови – 41 см, обвід грудної клітки 35 см. Хлопчик малоактивний, в перервах між сном капризує, за рухомими предметами слідкує незавжди, до іграшок не тягнеться, голову не утримує. Виражений гіпертонус м’язів згиначів, руки зігнуті в кулачки.

· Оцінити фізичний розвиток дитини.

· Оцінити психо-моторний розвиток дитини.

АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4

НЕРВОВА СИСТЕМА У ДІТЕЙ

1. Актуальність теми

Проблеми дитячої неврології приваблюють сьогодні багатьох дослідників. Інтерес до неврології новонароджених і дітей грудного віку продиктований можливістю вивчити джерела багатьох захворювань, які починаються внутрішньоутробно, в період пологів або в перші місяці життя, і попередити їх важкі наслідки. Будь-який лікар повинен вміти розпізнати найбільш розповсюджені захворювання нервової системи (н/с) у дітей – менінгіти, енцефаліти, епілепсія, пухлини головного мозку. Знання основ неврології необхідні для диференційної діагностики коматозних станів, розпізнавання внутрішньочерепних крововиливів при травмах нервової системи.

У дітей спостерігається різноманітність багатьох симптомів ураження н/с. В деяких випадках виявляються неврологічні синдроми, які дуже рідко або взагалі не спостерігаються у дорослих. Обстеження н/с у дітей потребує спеціальних знань і необхідних навиків. Відсутність мови в ранньому віці, невміння точно передати свої відчуття, вираженість загальних реакцій обумовлюють важкість і специфіку неврологічного обстеження дитини.

2. Конкретні цілі:

§ Знати анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей різного віку.

§ Вміти вибрати з анамнезу дані, що відображають наявність у дитини ураження центральної та периферійної нервової системи.

§ Вміти досліджувати і оцінювати стан нервової системи у дітей різного віку.

§ Інтерпретувати найбільш інформативні ознаки ураження нервової системи при об’єктивному і лабораторному дослідженні хворого.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

Назва попередніх дисциплін	Отримані навички
Нормальна анатомія	Особливості будови нервової системи у дітей
Медична біологія та біологічна фізика	Періодизація онтогенезу Поняття про розподіл ознаки у варіаційних рядах, розподіл ознаки у сукупності
Гістологія та ембріологія	Етапи закладки, антенатального формування та особливості гістологічної будови нервової системи у дітей
Нормальна фізіологія	Закономірності дозрівання та особливості функцій нервової системи дитячого організму Функції черепномозкових нервів
Пропедевтика терапії	Вміння збирати анамнез, у тому числі генеалогічний, соціальний Проведення неврологічного обстеження

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента

(зміст теми)

Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.

Нервова система плоду починає розвиватися на ранніх етапах ембріонального життя, продовжується розвиток і в перші роки після народження.

· з ектодерми в дорсальному відділі зародка утворюється нервова пластинка → нервовий жолоб → нервова трубка;

· на 1-2 тиж. з’являється потовщення нервової трубки в оральному відділі;

· на 3-5 тиж. в головному відділі трубки утворюються первинні мозкові міхурі: кінцевий (prosencephalon), середній (mesencephalon), ромбовидний (rhombencephalon) мозок, з яких надалі розвиваються;

· 3 міс.: визначаються основні частини ЦНС: великі півкулі, стовбур, мозкові шлуночки, спинний мозок;

· 5 міс.: диференціюються основні борозни кори великих півкуль, проте кора ще недостатньо розвинута;

· маса мозку новонародженої (н/н) дитини становить 400 г – 1/8 маси тіла. У 9 міс. подвоюється маса мозку, в 3 р. – потроюється, в 5 р. - маса мозку становить 1/14 маси тіла, тоді як у дорослого - 1/40

· довгі борозни виражені добре, але вони невисокі і неглибокі. Дрібні борозни і звивини поступово з’являються протягом перших років життя. Найбільше змін у кількості звивин, їх форми, топографії відбувається протягом перших 5-6 років і тільки до 15-16 років формуються такі взаємовідношення як у дорослих;

· у н/н мозкова тканина мало диференційована, погано диференціюється сіра і біла речовина, потилична доля кори великих півкуль відносно більших розмірів;

· у н/н мозочок розвинений слабо, довгастий мозок розташований більш горизонтально;

· у н/н спинний мозок відносно довший і доходить до ІІІ поперекового хребця, далі ріст спинного мозку відстає від росту хребта, тому нижній кінець його зміщується вверх; ріст триває до 20 років; це більш завершена морфологічно структура ніж головний мозок, тому досконаліша в функціональному відношенні;

· периферична н/с недостатньо мієлінізована, мієлінізація черепних нервів здійснюється протягом перших 3-4 міс. і закінчується до 1 р. 3 міс.; мієлінізація спінальних нервів триває до 2-3 років;

· кровопостачання головного мозку добре, але відтік крові знижений, тому є умови для акумуляції токсичних речовин і тому в ранньому віці переважають токсичні форми інфекційних захворювань;

· у дітей підвищена проникливість гематоенцефалічного бар’єру

Інтенсивне формування н/с під час внутрішньоутробного (в/утр) періоду, синхронність розвитку окремих її елементів можуть легко порушуватися під впливом:

§ вірусних захворювань матері

§ недостатності матково-плацентарного кровообігу

§ іонізуючої радіації

§ вібрації

§ тератогенних речовин.

Порушення в І триместрі зумовлюють дефекти змикання нервової трубки, порушення росту і диференціації мозкових гемісфер, шлуночків.

Порушення в ІІІ триместрі, в перинатальному періоді стають причинами порушення мієлінізації структур н/с зменшення росту дендритів.

Дата добавления: 2014-11-29