МОДУЛЬ 2 2 страница

Ожиріння - поліетіологічне захворювання. Найбільш значущим етіологічним фактором є неправильне харчування. Кількісне і якісне перегодовування можна виявити в анамнезі майже у всіх дітей з надмірною масою тіла. Позитивний енергетичний баланс, що сприяє відкладенню надміру жиру, спричинюється не лише підвищеним поступленням енергії з їжею, але й зі зниженими енергозатратами дитячого організму. Значну роль у виникненні ожиріння відіграє гормональний дисбаланс.

У залежності від механізму розвитку ожиріння розрізняють його форми

§ конституційно-екзогенне

§ церебральне

§ ендокринне

§ змішане

Розрізняють 4 ступені ожиріння:

o І – 15 – 29 % надмірної маси тіла

o ІІ – 30 – 40 % надмірної маси тіла

o ІІІ – 50 – 100 % надмірної маси тіла

o ІV – понад 100 % надмірної маси тіла

Для нормального росту та розвитку дитини, забезпечення енергетичного балансу, збереження нормальної імунологічної реактивності, велике значення має загартовування, відповідні до віку фізичні навантаження, режим дня.

Загартовування дітей можна починати з перших днів життя з проведення повітряних ванн. Температура оточуючого повітря повинна бути не нижча від 20 – 22^оС. Тривалість першої ванни не повинна перевищувати 1 – 5 хвилин з поступовим збільшенням тривалості до 10 – 15 хвилин. У дітей першого року життя повітряні ванни проводять 2 – 3 рази на добу. Під час повітряних ванн дітям можна проводити масаж – застосовують погладжування, розтирання, розминання, легке постукування.

У літній період часу діти віком до 1 року можуть перебувати під розсіяними сонячними променями, починаючи від 1 – 2 хвилин до 5 – 10 хвилин, діти від 3 років - до 1 години.

Загартовування водою теж проводять від перших днів життя дитини (вмивання, гігієнічні ванни з наступним обливанням). Починаючи від 6 місяців застосовують обтирання. Послідовність обтирання наступна: верхні кінцівки від кисті до плеча, нижні кінцівки від стопи до стегна, груди, живіт, спина. Температура води для обтирання повинна складати 33 – 35^оС, потім її знижують на 1 – 2^оС кожні 2 – 3 дні до 28 – 30^оС. Закінчивши обтирання кожної ділянки тіла, її слід розтерти сухим рушником до легкого почервоніння.

Гімнастичні вправи бувають пасивні і активні. При пасивних усі рухи виконуються за допомогою дорослих. Активні рухи поступово вводять, починаючи від 4 місяців. Чим старша дитина, тим більше активних і менше пасивних рухів повинен містити комплекс гімнастичних вправ.

Режим – це ритм життя, раціональне чергування сну, неспання, годування, зміна видів діяльності та ін. Крім віку, індивідуальних особливостей кожної дитини, режим залежить і від зайнятості батьків, сезону, від того, чи відвідує дитина дитячі заклади (школа, садок). Чим менша дитина, тим частіше міняється її режим дня (таблиця)

Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років

Вік	Нічний сон	Денний сон	Неспання	Кількість годувань
Кількість годин на добу
1 місяць
3 місяці				6 – 7
6 місяців				5 – 6
9 місяців
1 рік		4,5	8,5	4 – 5
1,5 року		3,5	9,5
2 роки
3 роки		2,5	10,5
4 – 6 років
7 років		1 – 1,5	12,5

Схема протоколу обстеження дитини з висновком про фізичний розвиток дитини та імовірні причини порушень

1. Скарги, анамнез захворювання, життя.

2. Проведення антропометрії з занесенням даних у таблицю:

П о к а з н и к и	Фактичні дані	Належні дані
За емпіричними формулами	За центильними таблицями
Маса тіла (кг)
Зріст (см)
Обвід голови (см)
Обвід грудної клітки (см)
Обвід плеча (см)
Обвід стегна (см)
Обвід гомілки (см)
Індекс Чулицької
Індекс Ерісмана
Індекс маси тіла

3. Розрахунок належних показників за емпіричними формулами, оцінка фізичного розвитку за вентильними таблицями (з занесенням даних у таблицю)

4. Висновок:

ü Оцінка фізичного розвитку (середній, вищий чи нижчий від середнього для віку і статі)

ü Оцінка гармонійності фізичного розвитку

ü При наявності відхилень тих чи інших показників – вказати імовірні фактори, які могли вплинути на фізичний розвиток дитини

Тема 7. Психомоторний розвиток дітей .

Таблиця. Нервово-психічний розвиток дітей першого року життя

(складено на основі шкали розвитку Griffits – GES)

Вік міс.	Моторика / статика	Координація	Слух / мова	Особистість / емоції
	У вертикально­му положенні кілька секунд утримує голову Тягне руку до рота, смокче її	Ненадовго фіксує погляд на предметі (іграшці, що видає звук)	Крім плачу, видає інші короткі звуки Прислухається до звуків Коротко усміхається	Заспокоюється, якщо взяти на руки Радо купається
	Тримає голову у положенні на животі	Слідкує за рухомим предметом, спершу при горизонтальному русі, пізніше – при вертикальному	Шукає джерело звуку очима Прислухається до музики	Усміхається тривало Видає звуки (агукає) у відповідь на звертання
	У положенні на животі піднімає не лише голову, але й груди Тримає іграшку у руці Розглядає свої руки, грається пальцями	Слідкує за предметом, що рухається по колу Тягнеться рукою до запропонованої іграшки	Шукає джерело звуку з рухами голови В агуканні з’являються 2 різні звуки	Слідкує за рухами особи Моторна та емоційна “буря” у відповідь на звертання
	Утримує голову при підніманні за руки у сидяче положення Постійно утримує Голову у вертикальному положенні	Бере рукою запропо­нований предмет	Повертає голову у напрямку звуку Лепече або перестає плакати, коли чує музику	Фіксує увагу на особі, що говорить Радіє, коли з ним граються
	Перевертається з одного боку на інший Утримує голову та плечі при підніманні за руки у сидяче положення	Може взяти іграшку зі столу Тягне іграшки до рота Може утримати в руках ложечку	Лепече при ніжному звертанні Насторожується при незвичних звуках	Тягнеться при намірі взяти його на руки Кидає одну іграшку, щоб взяти іншу
	Може перевертатись зі спини на живіт Тягнеться до власних ніг, грається ними При підтримці сидить	Маніпулює іграшками, розмахує ними Маніпулює ложечкою і горнятком	Реагує на своє ім’я	Сам тягнеться до матері, коли хоче, щоб його взяли на руки
	Самостійно сидить Пробує повзти вперед рухами тулуба	Слідкує за іграшкою, що падає Вдаряє одним предметом об інший Перекладає предмет з одної руки в іншу	Прислухається до розмови, пробує “приймати участь”	Може пити з горнятка, якщо йому його тримати Розрізняє близьких і чужих Кидає одну з двох іграшок, щоб отримати третю
	Стоїть при підтримці, переставляє одну ногу перед другою (хід) Маніпулює одночасно двома предметами	При захопленні предметів протиставляє перший палець іншим, ізольовано маніпулює великим і вказівним пальцями	Тривало повторює склади Прислухається до тихих звуків (напр., годинника)	Реагує на своє відображення у дзеркалі Допомагає тримати горнятко при питті
	Може повзати вперед і назад Піднімається на ноги і стоїть, якщо може за щось триматись Тривало сидить на підлозі і грається	Кидає предмети Намагається брати дрібні предмети вказівним і першим пальцями (часткове пінцетне захоплення)	Виразно говорить одне або два слова – “мама”, “тато” або ін,	Виражає свою симпатію
	Добре повзає, опираючись на руки і коліна Робить приставні кроки вбік, тримаючись за щось (меблі)	Може взяти дрібний предмет з гладкої поверхні (повне пінцетне захоплення) може щось показати вказівним пальцем	“Розмовляє” зі собою, коли залишається сам	Підтримує гру - плескає у долоні (тосі-тосі)
	При підтримці пробує ходити	Пробує самостійно їсти ложечкою з горнятка Приглядається до картинок	Виразно вимовляє 2 слова	Знаходить захований при ньому предмет Сам ховає іграшку (напр., у коробку)
	Вилазить на низьку сходинку	Може тримати олівець, робить спроби щось ним намалювати	Впізнає своє ім’я Виразно говорить 3 – 10 слів	Виконує прості дії на прохання (напр., “Дай мені горнятко”)

Оцінка психомоторного розвитку важлива, оскільки набуття дитиною тих чи інших моторних навичок чітко пов’язано з дозріванням нервової системи, зокрема з процесами мієлінізації. У розвитку дитини виділяють 3 основні етапи:

§ Талямопалідарний – від народження до 4 – 6 місяців. У цьому періоді для дитини характерні рудиментарні рефлекси, позо-тонічні рефлекси та хаотичні, спонтанні, атетозоподібні рухи.

§ Стріопалідарний – з 4 – 6 до 10 – 11 місяців) – цілеспрямовані рухи, що формуються на 1 – 2-ому році життя – захоплення предмета, повзання, біг. Удосконалення цих рухів триває роками.

§ Дозрівання кіркових функцій – автономізація і вдосконалення рухів пальців від пінцетного захоплення у віці 10 – 11 місяців до віртуозної тонкої моторики, що формується у малюванні, грі на інструментах та ін.

Оцінку нервово-психічного розвитку дитини здійснюють за наступними лініями:

§ Моторика – цілеспрямована, маніпулятивна діяльність дитини, статика – фіксація та утримання окремих частин тіла у певному положенні. У розвитку виділяють 4 етапи:

ü І етап – утримання голови у вертикальному положенні – на 2–3 місяці життя, у 3-місячному віці дитина повинна добре утримувати голову у положенні на животі.

ü ІІ етап – дитина може сидіти у 6 – 7-місячному віці. У цьому ж віці дитина починає повзати.

ü ІІІ етап – у 9 – 10-місячному віці дитина може стояти.

ü IV етап – наприкінці 1-ого року життя дитина починає самостійно ходити.

§ Координація рухів, сенсорні реакції – здатність до цілеспрямованих рухів, маніпулювання предметами, фіксації зору, формування реакцій на світло, дотик.

§ Слух / мова –реакція на звук, мову. Урозвитку мови дитини можна виділити підготовчий етап (агукання, лепет), розвиток сенсорної мови (дитина розуміє значення слова, тобто пов’язує з ним особу, предмет або дію), виникнення і розвиток моторної мови (дитина вимовляє слова, значення яких розуміє).

§ Особистість / емоції – розуміння та здатність виражати емоції, встановлення соціальних контактів, прив’язаності.

При оцінці психомоторного розвитку дітей першого півріччя звертають увагу на виникнення і формування слухових та зорових орієнтаційних реакцій, емоцій, рухів, підготовчі етапи моторної мови, навички при годуванні дитини. У віці 6 – 12 місяців оцінюють навички дій з предметами, формування абстрактного мислення.

На другому році життя ведучими показниками психомоторного розвитку є мова, гра, можливості маніпуляцій з предметами, емоційний розвиток, навички користування горщиком. У віці 2 – 3 роки важливими показниками є мова, гра, вміння приймати участь у забавах з ровесниками, рухова активність, зацікавленість усім невідомим. У 3 – 7 років звертають увагу на формування речень, словниковий запас, пізнавальну та креативну діяльність, вміння нав’язувати контакти з ровесниками, приймати участь у спільних забавах.

На нервово-психічний розвиток дитини у значній мірі впливає соціальне оточення. Починаючи від перших днів життя, до дитини слід багато говорити, називаючи предмети, особи, дії, відчуття і емоції (тобі весело – сумно, тобі подобається – не подобається та ін.). На перших місяцях життя більше значення мають інтонації, емоційне забарвлення мови мами (іншої особи) – ніжне звертання до дитини дає їй почуття безпеки, любові. Після 7 – 8 місяців спроби дитини повторювати склади або прості слова за дорослими сприяють розвитку її мови.

Важливе значення для розвитку дитини мають іграшки. У перші 6 місяців життя іграшки повинні бути яскравими, зручними для захоплення та утримання у ручці (брязкальця, кільця, дзвіночки). У 6 – 12 місяців іграшки повинні бути більш різноманітними – ляльки, звірі, кубики, нескладні пірамідки. На другому році життя іграшки ще більш різноманітні, особливе зацікавлення викликають м’ячі, кубики, піраміди, маніпулювання предметами стає більш складним. На третьому році життя гра стає більш складною і самостійною. Діти роблять спроби малювати, з’являється зацікавлення книжками. У 3 – 6 років з’являється рольові ігри, впровадження уявних персонажів і предметів. З 5 – 6-річного віку діти можуть грати в нескладні ігри за правилами, не порушуючи їх.

Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей .

Психомоторний розвиток дитини оцінюють за окремими лініями – моторика, емоції, навички (досягнення), слух – мова. Інтегральна оцінка психомоторного розвитку – коефіцієнт розвитку (QD) – визначають за календарним та психічним віком дитини. Календарний вік – реальний вік дитини (на першому році життя дитини визначається у тижнях, далі – у місяцях, роках). Психічний вік відображає рівень психічного розвитку (вік, якому відповідає рівень психічного розвитку), виявлений при обстеженні дитини. Загальний психічний розвиток є середнім арифметичним розвитку по головних лініях.

DQ визначають за шкалою Stanford-Binet Intelligence Scale (1972) та D. Wechsler (1965):

ВПР DQ = ^{_________________} х 100 КВ

ВПР – вік психічного розвитку, КВ – календарний вік

Таблиця. Шкала оцінки DQ

Величина QD	Рівень розвитку
> 130	Дуже високий
120 – 129	Високий
110 – 120	Нормальний високий
90 – 110	Середній нормальний рівень
80 – 89	Слабкий нормальний рівень
70 – 79	Межові випадки
< 69	Знижений рівень

Важливо пам’ятати, що не всі діти мають однакові темпи нервово-психічного розвитку за усіма лініями. Вперше виявлене відставання у появі окремих навиків, досягнень не є підставою для встановлення діагнозу. У такому випадку необхідно провести консультування матері, дати рекомендації щодо догляду з метою пришвидшення формування навичок. І лише при відсутності позитивної динаміки при повторному огляді слід призначати поглиблене обстеження, консультацію невролога.

Таблиця. Тактика лікаря при оцінці нервово-психічного розвитку дитини

Результати оцінки	Тактика
Показники розвитку відповідають віку	Подальше спостереження Рекомендації по догляду
Виявлено відставання появи навичок на 1 місяць у дитини першого року життя	Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття Повторний огляд через 1 місяць, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
Виявлено відставання появи навичок на 3 місяці у дитини другого року життя	Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття Повторний огляд через 1 – 3 місяці, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога
Виявлено відставання появи навичок на 6 місяців у дитини третього року життя	Рекомендаці по догляду з метою розвитку навичок, коригуючі заняття Повторний огляд через 2 – 6 місяців, якщо виявлене відставання утримується – консультація невролога

Таблиця. Рівні затримки нервово-психічного розвитку дітей

Рівень QD	Ознаки
Межові випадки 70 – 79	У дітей можуть бути проблеми з засвоєнням шкільної програми. Не завжди оволодівають нею, але можуть досягнути певного рівня професійної підготовки. Переважно адекватні у соціальному відношенні.
Незначно знижений 69 – 51	Більшість потребує навчання у спеціальних школах, де досягають задовільних результатів. Можуть жити самостійно, не потребують опіки.
Помірно знижений 50 – 36	Навчання у спеціальних школах спрямоване на оволодіння навичками самообслуговування і деякими загальними знаннями. Потребують опіки.
Знижений 35 – 20	Можуть оволодіти мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Потребують постійного нагляду, часто у відповідних закладах. Мовні навички обмежені.
< 20	Потребують постійного всебічного нагляду, не всі оволодівають мінімальним обсягом навичок самообслуговування. Мовні навички відсутні або мінімальні.

Схема протоколу оцінки нервово-психічного розвитку дитини

1. Опитування матері про перебіг вагітності, пологів, захворювання під час вагітності, шкідливі звички, умови праці, стресові ситуації. Характер вигодовування, режим дитини, оточуюче середовище, хто здійснює догляд за дитиною, перенесені захворювання. Розвиток дитини по місяцях, роках.

2. При огляді дитини звернути увагу на поведінку, настрій, відносини між матір’ю і дитиною, рухові навички, наявність гіпо- і гіперкінезії. При обстеженні для нав’язання контакту з дитиною використовують гру.

3. Оцінити розвиток дитини по окремих лініях.

4. Розрахувати інтегральний коефіцієнт розвитку DQ.

5. Дати заключення про нервово-психічний розвиток дитини, при наявності відхилень вказати на можливі фактори, що привели до зміни темпів розвитку.

6. Дати рекомендації матері по догляду за дитиною, зокрема щодо режиму дня, загартовування, іграшок. При наявності показів призначити консультацію невролога, дати рекомендації матері щодо коригуючих занять з дитиною з метою пришвидшення формування тих чи інших навичок.

5. Матеріали методичного забезпечення

1. Соціальні і біологічні аспекти фізичного розвитку дітей.

2. Фактори, які мають вплив на фізичний розвиток дитини.

3. Методи оцінки фізичного розвитку дітей.

4. Зміни маси, росту, обводу голови і грудної клітки у різні періоди дитинства.

5. Поняття про гармонійність фізичного розвитку.

6. Акселерація – медичні і соціальні аспекти.

7. Семіотика порушень зросту і маси тіла.

8. Загартовування, масаж, гімнастика у дітей різного віку.

9. Дозрівання нервової системи і психомоторний розвиток дитини.

10. Фактори, які мають вплив на психомоторний розвиток дитини.

11. Формування рухових навичок і координація рухів.

12. Психоемоційний розвиток дитини.

13. Становлення мови, зв’язок з розвитком слуху.

14. Критерії і методи оцінки психомоторного розвитку дітей.

15. Семіотика, ступені важкості порушення психомоторного розвитку.

16. Поняття про госпіталізм.

17. Роль іграшок у розвитку дитини.

5.2. Тестові завдання

1. Середня маса новонародженої дівчинки складає:

А. 2800 – 3000

В. 3000 – 3200

С. 3200 – 3400

D. 3100 – 3300

Е. 3300 - 3500

2. Середня маса новонародженого хлопчика складає:

А. 2800 – 3000

В. 3000 – 3200

С. 3200 – 3400

D. 3100 – 3300

Е. 3300 - 3500

3. Середня маса тіла дитини в 1 рік складає:

А. 10,5 кг

В. 9,5 кг

С. 8,5 кг

D. 7,5 кг

Е. 6,5 кг

4. Довжина тіла дитини протягом першого року життя у середньому збільшується на:

А. 15 см

В. 20 см

С. 25 см

D. 30 см

Е. 35 см

5. Обвід голови новонародженої дитини по відношенню до обводу грудної клітки:

А. На 2 см менший

В. на 4 см менший

С. Оба обводи однакові

D. На 4 м більший

Е. На 2 см більший

6. Втрата маси тіла у перші дні життя дитини вважається фізіологічною, якщо вона не перевищує:

А. 1 – 2 %

В. 2 – 5 %

С. 6 – 8 %

D. 10 – 12 %

Е. 10 – 15 %

7. При гіпотрофії І ступеня дефіцит маси тіла складає:

А. 5 – 10%

В. 10 – 15%

С. 10 – 20%

D. 20 – 30 %

Е. 25 – 30%

8. При гіпотрофії ІІ ступеня дефіцит маси тіла складає:

А. 10 – 15%

В. 10 – 20%

С. Понад 20%

D. 20 – 30 %

Е. Понад 30%

9. При гіпотрофії ІІІ ступеня дефіцит маси тіла складає:

А. 10 – 15%

В. 10 – 20%

С. Понад 20%

D. 20 – 30 %

Е. Понад 30%

10. При ІІ ступені гіпотрофії підшкірно-жировий шар зникає:

А. Цілковито

В. На животі, тулубі і кінцівках

С. На обличчі

D. На кінцівках

Е. На животі, тулубі і обличчі

11. Періоди витягування у дівчаток спостерігаються у віці:

А. 6 – 8 і 10 – 12 років

В. 8 – 10 і 13 – 16 років

С. 6 – 9 і 13 – 16 років

D. 6 – 8 і 12 – 14 років

Е. 8 – 10 і 14 – 16 років

12. Періоди витягування у хлопчиків спостерігаються у віці:

А. 6 – 8 і 10 – 12 років

В. 8 – 10 і 13 – 16 років

С. 6 – 9 і 13 – 16 років

D. 6 – 8 і 12 – 14 років

Е. 8 – 10 і 14 – 16 років

13. Внутрішньоутробна гіпотрофія це:

А. Низька маса тіла при народженні

В. Те ж, що і недоношеність

С. Низька маса тіла по відношенню до довжини тіла при народженні

D. Низька маса тіла по відношенню до терміну гестації

Е. Жодна з відповідей не вірна

14. Надмірна маса тіла у дітей першого року життя називається:

А. Гіпотрофія

В. Ейтрофія

С. Атрофія

D. Паратрофія

Е. Дистрофія

15. У 4-річному віці зріст дитини у середньому становить:

А. 80 см

В. 120 см

С. 110 см

D. 100 см

Е. 90 см

16. У 10-річному віці маса тіла дитини у середньому становить:

А. 20 кг

В. 25 кг

С. 30 кг

D. 35 кг

Е. 40 кг

17. При ожирінні ІІІ ступеня надмір маси тіла становить:

А. 10 – 15%

В. 20 – 30%

С. Понад 30%

D. 50 – 100 %

Е. Понад 100%

18. Вологе обтирання дитини починають з:

А. 1 міс.

В. 3 міс.

С. 6 міс.

D. 1 року

Е. 4 років

19. Обвід голови і грудної клітки дитини вирівнюються у віці:

А. 1 міс.

В. 2 міс.

С. 3 міс.

D. 4 міс.

Е. 4 роки

20. Гармонійним фізичний розвиток вважається тоді, коли:

А. Маса тіла і обвід грудної клітки відповідають зросту

В. Маса тіла і зріст відпровідають вікові

С. Зріст і обвід грудей відповідають вікові

D. Обвід грудей відповідає зросту

Е. Жодне з тверджень не правильне

21. Ретардація – це:

А. Пришвидшення темпів фізичного розвитку і статевого дозрівання

В. Сповільнення темпів фізичного розвитку і статевого дозрівання

С. Пришвидшення темпів фізичного розвитку і сповільнення статевого дозрівання

D. Сповільнення темпів фізичного розвитку і пришвидшення статевого дозрівання

Е. Сповільнення темпів фізичного розвитку

22. При гіпофізарному нанізмі спостерігаються:

А. Недостатня маса тіла, знижений інтелект

В. Короткі, деформовані кінцівки, збережений інтелект

С. Надмірна маса тіла, знижений інтелект

D. Збережені пропорції тіла, інтелект знижений

Е. Збережені пропорції тіла та інтелект

23. Для тиреогенного нанізму характерні:

А. Недостатня маса тіла, знижений інтелект

В. Короткі, деформовані кінцівки, збережений інтелект

С. Надмірна маса тіла, знижений інтелект

D. Збережені пропорції тіла, інтелект знижений

Е. Збережені пропорції тіла та інтелект

24. Для обрахунку індексу Чулицької необхідно визначити наступні антропометричні показники:

А. Масу тіла, зріст

В. Обводи плеча, стегна, гомілки

С. Масу тіла, обвід грудей

D. Обвід грудей, зріст

Е. Обвід грудей, стегна, гомілки

25. Для обрахунку індексу Ерісмана необхідно визначити наступні антропометричні показники:

А. Масу тіла, зріст

В. Обводи плеча, стегна, гомілки

С. Масу тіла, обвід грудей

D. Обвід грудей, зріст

Е. Обвід грудей, стегна, гомілки

26. Дитина починає тягнутись ручкою до запропонованого предмета у віці:

А. 5 міс.

В. 4 міс.

С. 3 міс.

D. 2 міс.

Е. 1 міс.

27. Дитина тривало усміхається та починає агукати у віці:

А. 1 міс

В. 2 міс.

С. 3 міс.

D. 4 міс.

Е. 5 міс.

28. Дитина може маніпулювати одночасно двома предметами:

А. 8 міс.

В. 7 міс.

С. 6 міс.

D. 5 міс.

Е. 4 міс.

29. Може перекладати предмет з одної ручки в іншу:

А. 8 міс.

В. 7 міс.

С. 6 міс.

D. 5 міс.

Е. 4 міс.

30. Дитина шукає джерело звуку очима і рухами голови у віці:

А. 2 і 3 міс.

В. 3 і 4 міс.

С. 3 і 5 міс.

D. 4 і 5 міс.

Е. 1 і 2 міс.

31. Дитина починає вставати на ноги у:

А. 5 міс.

В. 6 міс.

С. 7 міс.

D. 8 міс.

Е. 9 міс.

32. Словниковий запас дитини в 1 рік становить:

А. 5 – 6 слів

В. 20 – 30 слів

С. 8 – 10 слів

D. 80 – 100 слів

Е. 40 – 60 слів

33. Словниковий запас дитини у 2 роки становить:

А. 50 – 60 слів

В. 50 – 100 слів

С. 800 – 1000 слів

D. 200 – 400 слів

Е. 90 – 100 слів

34. Часткове та повне пінцетне захоплення предметів виникає у віці:

А. 5 і 6 міс.

В. 6 і 7 міс.

С. 7 і 8 міс.

D. 8 і 9 міс.

Е. 9 і 10 міс.

35. Дитина може перевернутись зі спини на живіт у:

А. 6 міс.

В. 7 міс.

С. 8 міс.

D. 9 міс.

Е. 10 міс.

36. Дитина починає реагувати на своє ім’я у віці:

А. 3 міс.

В. 4 міс.

С. 5 міс.

D. 6 міс.

Е. 7 міс.

37. Дитина може вилізти на невелику сходинку увіці:

А. 8 міс.

В. 10 міс.

Дата добавления: 2014-11-29