Викладення тексту курсової роботи

Обраної теми курсової роботи.

Підбір, вивчення, аналіз і узагальнення матеріалів

Порядок вибору теми курсової роботи.

Тема курсової роботи студента визначається номером теми списку «Теми курсових робіт», який відповідає реєстраційному номеру студента у відомості захисту курсової роботи.

У виняткових випадках студент може самостійно сформулювати та запропонувати тему, якщо її немає в переліку. В цьому випадку він повинен обов’язково узгодити її з викладачем – керівником, призначеним для кожної навчальної групи, та отримати на це його згоду.

Порядок підготовки до написання та захисту курсових робіт.

Перед початком виконання курсової роботи студент повинен уважно ознайомитися із положеннями цих методичних вказівок щодо виконання курсових робіт з дисципліни Кримінальне право України (Особлива частина).

Процес написання курсової роботи містить у собі ряд взаємопов’язаних між собою етапів:

1) складання плану роботи;

2) підбір, вивчення, аналіз і узагальнення матеріалів обраної теми;

3) викладення тексту роботи;

4) оформлення роботи.

Складання плану курсової роботи.

План курсової роботи повинен у себе включати: вступ; розділи (підрозділи); висновки; список використаних джерел.

При визначенні назви розділу плану необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.

Перед початком безпосереднього написання основного тексту роботи студент повинен ознайомитись з нормативними документами, навчальною, монографічною літературою та публікаціями в науково-практичних журналах, судовою практикою тощо. При цьому доцільно робити виписки з нормативних актів, книг, статей, інших джерел, помічаючи в чернетці ті сторінки та видання, що найбільш важливі при висвітленні відповідних питань теми курсової роботи.

При викладенні матеріалу студент повинен звернути увагу на:

1. виконання курсової роботи за складеним планом;

2. чіткість, ясність, логічність та послідовність викладення матеріалу;

3. самостійність у підході до матеріалу, що викладається;

4. правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела;

5. використання джерел, враховуючи можливі зміни чинного законодавства;

6. грамотність написання тексту.

Загальними вимогами до складання плану є наявність кількох розділів (два і більше), складна структура, побудова дослідження від загального до часткового і, головне, дотримання меж дослідження, визначених темою роботи. Частими помилками при складанні плану є те, що студенти формують план, у якому тільки один розділ охоплює тему роботи, а інші виходять за її межі. Також слід пам’ятати, що назви окремих розділів та підрозділів – це лише частини загальної теми роботи, тому вони повинні бути більш вузькими і не повторювати назву роботи.

План роботи в загальному вигляді формулюється в завданні курсової роботи.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, ступінь розробки теми у науці, мета та завдання дослідження. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку юридичної науки та практики, її соціальне значення.

Ступінь розробки теми формулюється на підставі наукових досліджень, проведених у науці кримінального права за темою роботи.

Мета повинна випливати з теми роботи. Відповідно до визначеної мети формулюються завдання, які деталізують та розкривають мету. Характер завдань випливає з назв розділів та підрозділів роботи. Їх зміст формулюють, використовуючи такі поняття: визначити…, встановити…, охарактеризувати…, розробити…, виявити…., сформулювати …, розкрити… тощо.

У основній частини роботи (теоретичній) слід викладати загальні положення, що стосуються даної теми. Рекомендується також, щоб усі розділи і підрозділи були, по можливості, за структурою і обсягом приблизно однакові.

Зміст курсової роботи обов’язково повинен відповідати визначеній темі.

Роботу над текстом доцільно розпочинати з першого розділу, в якому зазвичай висвітлюються найбільш загальні питання (часто теоретичного характеру) досліджуваної теми. Автор повинен слідкувати за тим, аби не виходити за межі розділу. При цьому слід послідовно, логічно викладати матеріал, не забуваючи при цьому зазначати використані джерела. Викладати матеріал у роботі слід у безособовій формі (наприклад, «ми вважаємо», «на наш погляд» та ін.).

Виклад тексту роботи повинен відповідати плану і не повинен зводитися до набору непов’язаних між собою окремих положень, фактів.

При виконанні роботи за темою обов’язковим є використання Конституції України, міжнародних договорів, законів України, Кримінального кодексу, Постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових актів за темою роботи. Необхідно також обов’язково опрацювати рішення та висновки Конституційного Суду України, що можуть стосуватись теми дослідження.

Крім нормативно-правових актів, студенти обов’язково повинні опрацювати підручники з кримінального права, спеціальну наукову та монографічну літературу, курси лекції з предмету, матеріали опублікованої та неопублікованої юридичної (в тому числі і судової) практики та інші джерела, необхідні в силу специфіки дослідження теми роботи.

Особливу увагу при виконанні курсової роботи слід приділити використанню наукових праць інших авторів. Таке використання можливе лише за умови дотримання авторських прав, за допомогою належним чином оформленихпосилань. Посилання на використані джерела зазначаються в тексті роботи проставлянням порядкового номера посилання за списком використаних джерел. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Посилання робляться у квадратних дужках з позначенням порядкового номеру за списком використаних джерел. Якщо посилання здійснюється в цілому на джерело чи групу джерел, то в дужках зазначаються лише номери посилань, наприклад, «... у працях С.С. Алєксєєва, С.М. Братуся, Р.І. Кондратьєва та М.М. Марченка, [3, 4, 5, 6] зазначається, що...».

Коли необхідно послатися на конкретні сторінки використаних джерел, то слід зазначати і номери посилань, і номери сторінок у джерелах, наприклад, «...А.С. Довгерт та Р.О. Стефанчук [9, с. 86–88; 10, с. 21–27] стверджують про...».

У випадку, коли автор курсової роботи бажає в тексті запозичити думку іншого автора, він може вчинити це двома способами: за допомогою точної цитати, або передати думку іншого автора без точного цитування. В обох випадках посилання є обов`язковим. В обов'язковому порядку кожна цитата повинна супроводжуватися посиланням на джерело, оскільки при замовчуванні фактів використання чужого матеріалу курсова робота до захисту не допускається.

Практична частина роботи складається:

1) із матеріалів судової практики (копій вироків суду), які можна отримати у Єдиному державному реєстрі судових рішень (Державне підприємство «Інформаційні судові системи». Електронний ресурс – http://reyestr.court.gov.ua/), з обов’язковим посиланням на джерело. Кількість копій вироків повинна бути не менше п’яти.

При неможливості використання всесвітньої мережі «ІНТЕРНЕТ» матеріали судової практики можливо досліджувати в періодичних виданнях: «Вісник Верховного Суду України», «Іменем Закону», «Юридичний Вісник», «Юридична практика» тощо;

2) юридичного аналізу подій (діянь) встановлених вироком суду. Такий аналіз проводитися на підставі положень теоретичної частини курсової роботи, з обов’язковим розглядом підстав кримінальної відповідальності.

У висновках автор повинен підсумовувати викладений матеріал. Висновки повинні бути узгоджені із метою та завданнями роботи та випливати з розгляду розділів (підрозділів) теми з врахуванням єдності теоретичної та практичної частин курсової роботи.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складається безпосередньо за друкованим твором або за каталогами та бібліографічними покажчиками повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв. Джерела слід розміщувати у Списку у порядку посилань у тексті курсової роботи. Список використаних джерел повинен мати не менше 15 джерел. На кожне з наявних у списку джерел має бути в роботі хоча б одне посилання.

Після оформлення списку використаних джерел курсова робота повинна бути підписана автором на останній сторінці після списку використаного нормативного матеріалу та літератури. Обов’язково необхідно зазначити дату виконання курсової роботи (число, місяць та рік).

Термін здачі курсових робіт на кафедру.

Курсова робота подається (особисто або надсилаються поштою) до навчального підрозділу за 30 днів до початку навчально-екзаменаційної сесії. Старший викладач-методист (викладач-методист), закріплений за відповідним курсом, отримує курсові роботи, які надійшли від студентів та перевіряє правильність їх оформлення. Курсові роботи реєструються старшим викладачем-методистом (викладачем-методистом) у журналі обліку курсових робіт. Датою подання курсової роботи вважається день, коли студент заочної форми навчання надав роботу, про що зроблено запис в журналі обліку курсових робіт, а в разі надіслання роботи – дата відправки роботи відділенням зв’язку, яка вказується на поштовому штемпелі. Курсові роботи подаються старшим викладачем-методистом (викладачем-методистом) на кафедру для подальшої їх реєстрації та перевірки.

Захист курсової роботи здійснюється відповідно до затвердженого розкладу.

Дата добавления: 2014-12-07