Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сучасні погляди на предмет психології




Внаслідок пошуку наприкінці XIX — початку XX ст. психо­логами різних країн світу відповідей на питання про предмет психології виникли такі напрями психології, як психологія сві­домості, психоаналіз, біхевіоризм, гештальтпсихологія, рефлек­сологія тощо. У XX столітті набуло актуальності виділення психологічної проблематики у вивченні, з одного боку поведінки, ді­яльності, а з іншого — вищої нервової діяльності (ВНД). Змішу­вання психологічного аспекту вивчення людини із фізіологічним та поведінковим — основна загроза втрати психологією свого власного предмету, а в результаті і статусу самостійної науки.

Важливо чітко розмежовувати фізіологічний і психологічний аспекти вивчення людини.

Загальноприйнятим для вітчизняної психології в цьому пи­танні є підхід, розроблений С. Л. Рубінштейном [49]. Відповідно до останнього рефлекторна діяльність мозку — це одночасно дія­льність і нервова (фізіологічна), і психічна. Це одна і та ж діяль­ність, що розглядається у різних відношеннях.

По-перше, як нервова діяльність з її основними процесами та законами (збудження, гальмування; концентрація, іррадіація), по-друге, як психічна діяльність сприймання, спостереження, за­пам'ятовування тощо.

Для фізіології дійсність — це сукупність подразників, для психології — це об'єкти пізнання і дії.

Психіка — продукт нервової діяльності, який має власні зако­ни функціонування і розвитку, що не розглядаються у фізіології. Так і фізіологічні закони, підпорядковані законам хімії, є ефек­том дії хімічних закономірностей. 1 саме цей ефект стає предме­том фізіології.

Психіка — це ідеальний (нематеріальний) продукт живої істо­ти, яка існує реально, проявляючись у людини в її діяльності, по­ведінці та смислових пошуках.

Усі психічні явища причинно зумовлені (детерміновані), при­чому мають не лише матеріальну, але й ідеальну причини, вияв­лення яких складають окрему і непросту задачу. Психіка — це особлива форма віддзеркалення людиною світу, самої себе, себе в цьому світі.

Людина володіє своїм тілом, мозком. Тому психічні явища не можна відокремити від матерії, тіла. Психіка, як суб'єктивний образ об'єктивного зовнішнього впливу та внутрішніх пережи­вань, завжди належить людині і одночасно залежить від її досві­ду, знань, віку, індивідуальних особливостей психофізіологічного стану на даний момент.

Чітко окреслити предмет психології допомагає визначення С. Л. Рубінштейном змісту структури психологічної теорії, що включає наступні складові:

1) Центральний компонент — психічне, як діяльність або про­цес. Під психічним розуміють психічний процес або діяльність, що задовольняє певну потребу людини й спрямований на певну мету.

2) Не лише «психічна», розумова діяльність, але й практична, за допомогою якої люди змінюють природу і перебудовують суспі­льство. Психічний зміст практичної діяльності — мотивація і ре­гуляція, що забезпечують відповідність дій об'єктивним умовам.

3) Психічний образ у зв'язку з психічною діяльністю.

4) Шлях формування психічних властивостей людини через зв'язок їх з діяльністю [49, 14 ]

Отже, психологіянаука про факти, закономірності, меха­нізми психіки, як створюваного у мозку образу дійсності на осно­ві і за допомогою якого здійснюється контроль і регуляція діяль­ності, що має у людини особистісний характер.

5. Підготовка практичних психологів.

Підготовка практичних психологів здійснюється навчальними закладами — університетами та інститутами, на базі яких пра­цюють відповідні факультети та кафедри

Науково-дослідні інститути та наукові лабораторії здійснюють експериментально-дослідницьку розробку проблем у галузі пси­хології. Набула поширення така форма підготовки практичних психологів як перекваліфікація на базі вищої освіти (як правило педагогічної), що дозволило працевлаштувати тисячі педагогів, що втратили попередню роботу.

При університетах працюють факультети перепідготовки та підвищення кваліфікації практичних психологів. Поширенню психологічних знань сприяють періодичні видання, перелік яких за останній період значно розширився.

У дорадянський час в Росії видавалися такі журнали:

• Вопросы философии и психологии (1889—1918);

• Вестник психологии, криминальной антропологии и гипно­тизма (1904—1918).

Журнали з психологічною тематикою радянського періоду — це: —Вопросы изучения и воспитания личности (1920—1932); —Педология (1928—1932); —Психология (1928—1932);

—Вопросы психологии (виходить з 1955 по теперішній час); —Психологический журнал (виходить з 1980 по теперішній час); -—Вестник МГУ. Психология (виходить з 1977 по теперішній час); —Высшее образование в России.

Обмін інформацією між практичними психологами здійсню­ється сьогодні через низку періодичних видань України:

«Рідна школа», «Дошкільне виховання», «Початкова школа», «Психологія» (спочатку науково-методичний, а тепер науковий збі­рник), «Психологія і педагогіка», «Практична психологія та соціа­льна робота», «Обдарована дитина», «Вища освіта в Україні».

З метою оптимізації обміну методичною, правовою та іншою інформацією створюється Єдина інформаційна система психоло­гічної служби (через Інтернет).

Проведення конференцій, семінарів, круглих столів, нарад не лише є ефективними формами обміну інформацією між практи­куючими психологами, але й забезпечує зв'язок психологічної практики з науковою психологією.

Запитання для самоконтролю

1. Чим обумовлена потреба у комплексному вивченні людини?

2. Дайте визначення поняття «людинознавство».

3. Як слід розуміти поняття «людський фактор»?

4. Назвіть наукові напрямки, які вивчають людину.

5. Перерахуйте особливості розвитку вчення про людину у 20 столітті.

6. Розкрийте структуру людинознавства?

7. Назвіть науки про людину як вид.

8. Перерахуйте науки про людину як особистість.

9. Назвіть науки про людину як суб'єкт діяльності.

10. Визначте місце психології у системі людинознавства.

11. Чим пояснюється потреба в єдиній теорії людинознав­ства?

12. У чому відмінності фізіологічного та психологічного ас­пектів вивчення людини?

13. У чому полягає проблема предмету психології?

14. Які періодичні видання з психологічною тематикою Укра­їни Вам відомі?

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 564; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.