Оформлення списку використаних джерел. Курсова робота економічного напряму супроводжується значними обсягами цифрового матеріалу, який необхідно групувати в таблиці

Подання таблиць

Курсова робота економічного напряму супроводжується значними обсягами цифрового матеріалу, який необхідно групувати в таблиці. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 4.1 – перша таблиця четвертого розділу. Слово «Таблиця» та її номер розміщують над таблицею праворуч (курсивом). Назву таблиці друкують жирним шрифтом симетрично тексту. Вона повинна бути стислою і відбивати зміст таблиці. Наприклад:

Таблиця 2.1 Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства за 2010 р.

Стаття дебіторської заборгованості	Всього на кінець року, тис. грн.	В тому числі за термінами утворення
до 1міс.	від 1 до 3 міс.	від 3 до 6 міс.	від 6 м. до 1р.
2010 рік
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги а) чиста реалізаційна вартість .¼ .¼ .¼ .¼	.¼ .¼ .¼ .¼	.¼ .¼ .¼ .¼	.¼ .¼ .¼ .¼	.¼ .¼ .¼ .¼	.¼ .¼ .¼ .¼

¶

За даними таблиці 2.1 видно, що……………………………………

……………………………………………………………………………….

За змістом таблиці поділяються на неаналітичні та аналітичні. В неаналітичних таблицях наводять дані статистичного характеру, які ілюструють економічні явища. Аналітичні таблиці є результатом обробки й аналізу статистичних або цифрових показників, які, наприклад, отримані в результаті модельного експерименту. Після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: «таблиця дає змогу зробити висновок, що...», «з таблиці видно, що...» тощо.

Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, то її слід перенести на наступну. Слово «Таблиця» вказують один раз праворуч на початку, а над іншими її частинами, які розміщені на наступних сторінках, пишуть: «Продовження табл.» із зазначенням номера таблиці.

Продовження табл.2.1

б) первісна вартість в) резерв сумнівних боргів	-	-	-	-	-
…	…	…	…	…	…

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Заголовки граф у першому ярусі варто писати з прописної букви, наприкінці ні крапку, ні кому не ставлять. Якщо ярус складає єдину граматичну форму з попереднім ярусом, то з малої літери пишуть підзаголовки, що знаходяться нижче. Наприклад:

Рік	Виробництво
план	факт

Якщо ярус має самостійне значення, то з прописної букви пишуться і підзаголовки. Наприклад:

Рік	Обсяг продажів сталі в країни
Німеччина	Росія	США

Заголовки граф приводяться в називному відмінку в однині. Порядок проходження частин підзаголовка: визначення величини, її літерне позначення, кома, одиниця виміру. Наприклад:

Виторг V, тис. дол. США

Боковик - це крайня ліва графа, що містить відомості про горизонтальні рядки. Кожен боковик повинний мати заголовок, що пишеться в називному відмінку з прописної букви і без крапки на кінці. Повторювані величини обов'язково групуються. Наприклад:

До виправлення

Параметр

Експорт Донецької області, тис. дол. США Експорт Дніпропетровської області, тис. дол. США Експорт Запорізької області, тис. дол. США

Після виправлення

Параметр

Експорт, тис. дол. США Донецької області Дніпропетровської області Запорізької області

Оформлення у боковику слів «у тому числі» має два варіанти. Перший варіант - ці слова пишуться на окремому рядку з відступом вправо, якщо після них йде більш одного рядка. Наприклад:

Експорт України, тис. дол. США У тому числі: Донецької області Дніпропетровської області Запорізької області

Другий варіант оформлення боковика зі словами "у тому числі". Ці слова пишуться в підбор, якщо за ними йде всього один рядок. Наприклад:

Експорт України, тис. дол. США У тому числі: Донецької області

Усі дані, що приводяться в таблицях, повинні бути достовірні, однорідні і порівнянні, в основі їхнього угруповання повинні лежати істотні ознаки.

3.4. Оформлення приміток

Якщо є потреба пояснення окремих положень тексту, таблиці або ілюстрації, використовують примітки, які розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються.

Слово «Примітка» друкують з великої літери та з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Якщо приміток на одному аркуші (до таблиці, ілюстрації) кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку. Наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку, а потім з великої літери починають текст примітки.

3.5. Загальні правила подання формул і написання символів

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередні сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, що мають у складі знаки суми, добутку розміщують на окремих рядках і такі формули обов’язково нумеруються. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, можна вписувати всередині рядків тексту.

Номер формули або рівняння складається з номеру розділу і порядкового номеру формули або рівняння, відокремлених крапкою. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер проставляють на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули.

Формули - різновиди приведеної раніше основної формули допускається нумерувати арабською цифрою і малою літерою кирилиці, яка має бути написана разом з цифрою. Наприклад: (1.4а), (1.4б).

Оформлення посилань на номери формул у тексті відбувається наступним чином. При посиланнях на будь-яку формулу її номер ставлять точно в тій же графічній формі, що і після формули, тобто арабськими цифрами в круглих дужках. Наприклад: у формулі (3.7); з рівняння (5.1) випливає...

Якщо посилання на номер формули знаходиться всередині виразу, укладеного в круглі дужки, то них рекомендується заміняти квадратними дужками. Наприклад: Використовуючи вираз для оцінки ефективності експорту [див. формулу (14.3)], одержуємо...

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок можливо тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи його на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують «´».

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації. Формули, що йдуть одна за одною й не розподілені текстом, відокремлюють комою.

Символ - це умовна позначка, по-перше, математичних величин, по-друге, одиниць виміру величин і, по-третє, математичних знаків.

Як символи використовуються букви кирилиці або латиниці. Щоб уникнути збігу символів різних величин, застосовуються індекси.

Індексом можуть служити малі літери російського, латинського і грецького алфавітів, арабські і римські цифри, штрихи. Розташовуються індекси праворуч від символу вгорі або внизу. Однак верхні індекси використовуються вкрай рідко, тому що це місце розташування ступеня.

При використанні символів і індексів необхідно дотримуватись наступних вимог. Та ж сама величина в тексті всієї дипломної роботи повинна бути позначена однаково. Буквені індекси повинні відповідати початковим або найбільш характерним буквам найменування поняття або величини, на зв'язок з якими вказує індекс (наприклад: Кр — константа рівноваги). Індекс 0 (нуль) необхідно використовувати тільки у випадках, що вказують на початкові або вихідні показники.

Експлікація - це пояснення символів, що входять у формулу. Експлікація повинна відповідати наступним вимогам:

1. Розміщатися тільки після формули, від якої відокремлюється комою.

2. Починатися зі слова "де".

3. Символи треба розташовувати в порядку згадування у формулі. У формулах із дробами спочатку пояснюють чисельник, а потім - знаменник.

4. Повинна включати всі символи з формули або групи формул, після яких експлікація розташована.

Розділові знаки розставляються в експлікації в такий спосіб. Між символом у розшифровці ставлять тире. Усередині розшифровки одиниці вимірів відокремлюють від тексту комою. Після розшифровки перед наступним символом ставлять крапку з комою. Наприкінці останньої розшифровки ставлять крапку.

У спрощеному виді паритет купівельної спроможності можна відбити формулою: ¶ , (2.4) ¶ де - ціна за одиницю визначеного товару на внутрішньому ринку; - поточний валютний курс грошових одиниць двох країн, товари яких порівнюються; - ціна за одиницю того ж товару на зовнішньому ринку.  

Наприклад:

3.6. Правила посилань і цитування на використані джерела

Посилання в тексті курсової роботи на використані літературні джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, «...у роботах [4-7]...». Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному списку за переліком посилань і зазначенням номера.

Наприклад, цитата в тексті: «...частка якого не перевищує 50% статутного фонду, то величина останнього не може бути нижчою за суму, еквівалентну 5 млн.євро. [4]¹⁾».

Відповідний опис у переліку посилань (списку літературних джерел):

4. Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 204 с.

Відповідне подання виноски в колонтитулі сторінки:

¹⁾[4] Мілай А. О. Кредитно-розрахункові операції: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – с. 13.

Існують загальні правила цитування, які відносяться до найбільш точного викладу ідей автора. Наприклад, текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться із збереженням особливостей авторського написання. Таким чином, не допустимо перекручення думок автора. При необхідності скорочення авторського тексту припустимий пропуск слів, речень, які замінюються трьома крапками. Можливе непряме цитування в формі переказу тексту, яке повинне максимально точно відбивати думки автора і супроводжуватися відповідним посиланням на джерело. У випадку, коли студент має особливе ставлення стосовно ідей автора, якого цитує, то він може після окремих слів, речень, цитати у круглих дужках проставляти знаки (оклику або запитання), що вказують на його відношення. Допускається робити зауваження в круглих дужках, в якому відбивається відношення до матеріалу, що цитується. Наприклад, виділити курсивом у цитаті декілька слів і в дужках написати (курсив наш – А.Б.), або (підкреслено мною – А.Б.).

У посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. Наприклад, у посиланні слід писати: «... у розділі 4...», «...дивись 2.1...», «...на рис.1.3...» або «...на рисунку 1.3...», «...у таблиці 3.2...», «...(див.3.2)...», «...за формулою (3.1)...», «... у рівняннях (2.1)-(2.5)...», «...у додатку Б...».

Бібліографічний апарат курсової роботи складається з бібліографічного списку (списку використаних джерел) і бібліографічних посилань, які оформлюються відповідно до чинних стандартів таких, як: ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила», ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура правила оформлення», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», ДСТУ 6095:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікації», ДСТУ 7093:2009 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами».

Повнота бібліографічного списку і посилань указує на ступінь ознайомлення автора курсової роботи з наявною літературою щодо проблеми дослідження. Список використаних джерел — елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Список використаних джерел слід розміщувати: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні наукових робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Принцип розташування в списку бібліографічних описів джерел - "слово за словом". Записи рекомендується розташовувати:

1) при збігу перших слів - за алфавітом других і т.д.;

2) при декількох роботах одного автора - за алфавітом заголовків;

3) при авторах-однофамільцях - по ідентифікуючих ознаках (молодший, старший, батько, син - від старших до молодшого);

4) при декількох роботах автора, написаних їм у співавторстві з іншими, - за алфавітом прізвищ співавторів.

При алфавітному способі розташування бібліографічних описів джерел їхній список звичайно нумерують. Зв'язок бібліографічних записів з основним текстом установлюється за допомогою прізвища автора і року видання.

Нижче приведені приклади бібліографічного опису різних видів.

Книга одного, двох і трьох авторів

1. Дробозина А. В. Финансы. Денежное обращение. Кредит / А.В. Дробозина – М.: ЮНИТИ, 2000. – 479 с.

2. Жнякін Б. О. Економіка підприємства: Навч.посіб. / Б.О. Жнякін, В.В. Краснова. – Донецьк: ДонНУ, 2002. –180 с.

3. Суторміна В. М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч. посібник / В.М.Суторміна, Н.С. Рязанова; В.М.Федосова. – К.: Либідь, 1993. – 247 с.

Книги чотирьох авторів

1. Економічний ризик: ігрові моделі: навч.посібник / [В. В. Вітлінський, П.І. Верчено, А. В. Сігал, Я. С. Наконечний]. – К.: Наукова думка, 1991. - 228 с.

2. Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвицький В. В., Кисляченко М. Ф., Лобастов І. В., Нечипорук А. А.]. – К.: НДІ «Украгропромпродуктивність»,2006. – 106с. – (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).

Книги п’ятьох і більше авторів

1. Международные стратегии экономического развития / [Пахомов Ю. Н., Филипенко А. С., Лукьяненко Д. Г. и др.]; под ред. Ю. В. Макогона. –Донецк: ДонНУ, – 2002. – 239 с.

Видання без автора

1. Внешнеэкономические связи: [сб. нормат. материалов / науч. ред. Макогон Ю.В. и др. ]. – М.: Международные отношения. –1991. – Т.1. – 262 с.

Дата добавления: 2014-12-07