Багатотомний документ

1. Межгосударственные стандарты: каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю.; ред. Иванов В. Л.]. - Львов: НТЦ "Леонорм-Стандарт", 2005. - (Серия "Нормативная база предприятия"). Т. 1. - 2005. – 277 с.

Статті з книг, журналів, газет, матеріали конференцій та ін.

1. Дробышев О. Платежная система России / О. Дробышев // Финансы. – 2000. – № 3. – С.8-10.

2. Дорофєєва Г. А. Деякі аспекти управління державною власністю на регіональному рівні / Г. А. Дорофєєва., М. А. Камишанська // Науковий вісник Чернівецького торговельного-економічного інституту КНТЕУ: Зб.наук. пр. за матеріалами ХІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 9–10 квітня 2002 р. – Вип.ІІ. Економічні науки. У 2-х ч.: тезиси докл. – Чернівці: АНТ Лтд., 2002. – Ч.I. – С. 344–349.

Депоновані наукові праці

1. Разумовский В. А. Управление маркетинговими исследованиями в регионе / В. А. Разумовский, Д. А. Андреев. — М., 2002. — 210 с. — Деп. в ИНИОН Рос. акад. наук 15.02.02, № 139876.

Нормативні і законодавчі акти

1. Господарський кодекс України: за станом на 16 січня 2003р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. // Офіційний Вісник України. – 2003. – №11. – Ст. 462.

2. Про режим іноземного інвестування: Закон України: за станом на 19 березня 1996р. – Офіц. вид. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 6. –Ст. 337. Перекладні видання

1. Нікбахт Е., Гроппелі А. Фінанси / Пер. з англ. Овсієнка В., Мусієнка В. – К.: Вік, Глобус, 1992. – 383 с.

Іноземні видання

1. Development and the National Interest: U.S. Economic Assistance into the 21st Century. – A. Report by the Administrator, Ardency for International Development. – Second Printing.

2. ECE/TRADE/AC.3/R.10 – 1976.

3. ENEN, Jack. Venturing abroad: international business expansion via joint ventures / by Jack Enen, Jr. Blue Ridge Summit, PA: Liberty Hall Press, 1990. – 237 p.

4. Gyorg GONCL. Hlavne problemy politickej ekonomie monopolistickeho kapitalizmu. – Bratislava. – 1972. – 1981.

Електронні ресурси

1. Актуарий экологического страхования [Електроний ресурс]: / И.А. Александров, Г.А. Черниченко, А.В.Половян. – Режим доступу:

http://www.cemi.rssi.ru/mei/articles/ecoins5con.htm

2. Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим-2003") [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник. — 2003. — № 4. — С 43. — Режим доступу до журн.:

http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko.htm.

Кількість джерел у списку використаної літератури має становити не менше 25 найменувань.

3.8. Оформлення додатків

Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних сторінках, в порядку появи посилань на них у тексті. Додатки не мають номеру сторінки. У додатки виносять статистичну, фінансову та іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці й ілюстрації, розрахунки, подання яких у тексті роботи недоцільно, бо мають великий обсяг. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується вгорі праворуч слово «ДОДАТОК А» чи інша літера алфавіту, що допускається для позначення додатків. Нижче розташовується назва додатку.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є,Е,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Коли додаток лише один він позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, слід нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Б.3 – третій рисунок додатку Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатку А; формула (А.1) – перша формула додатку А.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатися незалежно від тих, які цитують в основній частині звіту, і мають бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань.

Якщо у роботі як додаток використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документа даного виду, його копію вміщують у звіті без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово «ДОДАТОК __» і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки.

РОЗДІЛ 4

ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

4.1. Підготовка роботи до захисту

Не пізніше, ніж за три тижні до першого дня захистів, роботу подають на попередній захист (дата передзахисту встановлюється кафедрою). Після попереднього захисту й усунення недоліків робота (з підписами, відзивом керівника, рецензіями, довідкою про впровадження результатів дослідження) за тиждень до першого дня захистів подається на кафедру,реєструється.

Студент до захисту не допускається, коли на момент попереднього захисту робота не завершена, про що засвідчує відзив керівника.

Курсова робота з рецензіями зовнішнього та внутрішнього рецензентів і довідкою про впровадження здається секретарю державної екзаменаційної комісії (ДЕК) у день захисту, але до початку першого захисту. Також для кожного члена ДЕК необхідно підготовити зшитий комплект з ілюстраціями, що складається із таблиць, рисунків, графіків, які ілюструють зміст курсової роботи і супроводжують доповідь. Таких комплектів повинно бути 5 - 6 примірників і один - у студента. Комплект ілюстрацій – це окремий документ, тому сторінки, таблиці і рисунки мають наскрізну нумерацію, але не номера з курсової роботи. Можна навести математичні моделі, або інші формули, які необхідні для ілюстрації доповіді. Титульний аркуш комплекту з ілюстраціями підписується студентом і керівником роботи. Приклад оформлення титульного аркушу іллюстраційного матеріалу наведено в ДОДАТКУ Н.

Доповідь поряд з комплектом ілюстрацій має важливе значення для успішного захисту. Обсяг доповіді – 4-4,5 аркушів тексту, шрифт - 14, інтервал - 1,5, що відповідає 8-9 хвилинам доповіді (з середнім темпом розмови). Доповідь - це документ студента, який державній комісії не представляється, і може мати вигляд рукопису. Структура доповіді:

- актуальність і мета роботи;

- об’єкт і предмет дослідження;

- елементи наукової новизни і практична значущість;

- короткий огляд теоретичних досліджень;

- результати економічного аналізу;

- пропозиції щодо вдосконалення предмета дослідження;

- соціально-економічний та інший ефект від реалізації рекомендацій.

Доповідь супроводжується посиланнями на рисунки, таблиці, формули, які наведені в комплекті з ілюстраціями. Таким чином, головне завдання доповіді - стисло показати найважливіші результати курсової роботи і зуміти презентувати їх членам ДЕК.

4.2. Процедура публічного захисту курсової роботи

Захист курсової роботи відбувається на кафедрі на засіданні комісії з трьої викладачів. Захист курсової роботи носить характер наукової дискусії.

Члени комісії в усній формі можуть задавати будь-які питання з проблем, порушених у роботі, методів дослідження, уточнювати результати і процедуру експериментальної роботи і т.п.

На закритому засіданні членів комісії підводяться підсумки захисту і приймається рішення про її оцінку. Це рішення приймається більшістю голосів членів комісії, що беруть участь у засіданні. При рівному числі голосів голос курівника є вирішальним.

4.3. Найбільш поширені помилки при виконанні і захисті курсової роботи

Практика показала, що студенти допускають помилки, частина яких є типовими. Наприклад:

1) зміст курсової роботи не розкриває тему повністю чи її основної частини;

2) у теоретичній частині компілюється текст, а таблиці, рисунки наводяться без посилань на джерела, що були використані;

3) неправильно оформлюється цитування тексту;

4) оформлення списку використаних літературних джерел не відповідає стандарту;

5) недостатня кількість літературних джерел;

6) в аналітичній частині занадто детально наводиться виконання розрахунків;

7) у тексті наводяться громіздкі таблиці, хоча їх доцільно перенести в додатки;

8) недостатньо використовуються графічні наглядні засоби ілюстрації тексту;

9) теоретична і методологічна частини не відповідають аналітичній частині та змісту третього розділу, що містить рекомендації. Обов’язково треба дотримуватися послідовності написання курсової роботи та обґрунтування висновків (тема – мета – завдання – наукова новизна – висновки);

10) обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

РОЗДІЛ 5

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Підсумкова оцінка за виконану курсову роботу виробляється по бальній системі, виходячи з максимально можливої кількості – 100-бальною системою, яка включає оцінки „відмінно”, „добре”, „задовільно”, „незадовільно”. Кількість балів розподіляється за наступною шкалою:

Оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка за шкалою ЕСТS	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за 4-бальною шкалою
А	91 – 100	5 (відмінно)
В	80 – 90	4 (добре)
С	70 – 79	4 (добре)
D	60 – 69	3 (задовільно)
E	50 – 59	3 (задовільно)
FХ	0 – 49	2 (незадовільно)

Критерії оцінки курсової роботи:

- актуальність проблеми – 10 балів;

- логічність викладення матеріалу – 5 балів;

- обґрунтованість власної думки – 5 балів;

- знання понятійного матеріалу – 10 балів;

- наявність фактичних даних та посилань на зарубіжний досвід – 10 балів;

- наявність аналітичних даних та посилань на зарубіжний досвід – 10 балів;

- наявність прогнозних даних та посилань на зарубіжний досвід – 10 балів

- наявність висновків – 10 балів;

- оформлення літератури та сносків на літературу – 10 балів;

- оформлення тексту курсової роботи – 10 балів.

Максимальна кількість балів присвоюється, якщо студент у повному обсязі засвоїв програмний матеріал, грамотно та логічно його викладає, правильно обґрунтовує прийняті рішення, ознайомлений із рекомендованою літературою, виявляє творчий підхід при виконанні аналітичної частини роботи.

Кількість оціночних балів знижується на 10% у разі, якщо абітурієнт знає програмний матеріал, грамотно і за суттю його викладає, але припускає незначні неточності в трактовці понять та категорій або оформленні роботи. При цьому студент повинен володіти необхідними уміннями та навичками для виконання аналітичної частини роботи.

Кількість балів знижується на 30% за умови знання студентом лише основного програмного матеріалу, припускання ним неточностей, недостатньо чітких формулювань, непослідовності у вікладенні матеріалу. При цьому студент недостатньо володіє навичками виконання аналітичної частини роботи.

Кількість балів зменшується на 50%, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, припускає принципові помилки в трактовці понять та категорій, не володіє основними уміннями та навичками при виконанні аналітичної частини роботи і не може виконати всі основні вимоги до написання курсової роботи.

Бали взагалі не нараховуються, якщо компетентність з навчальної програми практично відсутня, студент не володіє уміннями та навичками при виконанні теоретичної та аналітичної частини роботи і не може виконати вимоги до написання курсової роботи.

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ повинна відображати рівень на якому була створенакурсова робота, та ступінь знань, які показав студент при її захисті.

Дата добавления: 2014-12-07