Злочини проти громадської безпеки

План

План

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки незаконної порубки лісу.

1.1. Об’єкт та предмет складу злочину.

1.2. Об’єктивна сторона.

2. Суб’єктивні ознаки незаконної порубки лісу.

2.1. Суб’єктивна сторона.

2.2. Суб’єкт складу злочину.

3. Розмежування незаконної порубки лісу від суміжних злочинів.

Висновки.

Незаконне полювання (ст. 248 ККУ)

Вступ.

1. Об’єктивні ознаки незаконного полювання.

1.1. Об’єкт та предмет незаконного полювання.

1.2. Об’єктивна сторона складу злочину.

2. Суб’єктивні ознаки незаконного полювання.

2.1. Суб’єктивна сторона складу злочину.

2.2. Суб’єкт незаконного полювання.

3. Кваліфікуючі ознаки незаконного полювання.

4. Розмежування незаконного полювання від суміжних злочинів.

Висновки.

Література:

1. Богомягков Ю.С. Уголовно-правовая охрана животного мира: Лекция. – Тюмень, 1990. – 47 с.

2. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства. – К., 2002. – 636 с.

3. Данилюк С.А. Расследование дел о незаконной охоте: Учеб. пособие. – М.:ВНИИ МВД СССР, 1990. – 65 с.

4. Истомин А. О квалификации деяний, повлекших уничтожение или повреждение лесов // Уголовное право. – 2005. – № 2. – С. 33-36.

5. Корнякова Т. Об’єкт посягання і система злочинів у сфері навколишнього природного середовища // Право України. – 2009. – № 2. – С. 121-133.

6. Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.

7. Матвійчук В. Час і місце вчинення злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища, за КК 1960 та 2001 років // Юридична Україна. – 2006. – № 9. – С. 78-81.

8. Матвійчук В. Дослідження безпосереднього об’єкта злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 87-91.

9. Матвійчук В. Час і місце вчинення злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища, за КК 1960 та 2001 років // Юридична Україна. – 2006. – № 9. – С. 78-81.

10. Матвійчук В.К. Дослідження засобів учинення злочинів проти довкілля за КК 1960 та 2001 рр. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. – №8. – С. 58-63.

11. Матвійчук В.К. Суб’єктивні ознаки злочинів, що посягають на навколишнє природне середовище: проблеми теорії та практики: Монографія. – Донецьк., – 104 с.

12. Матвейчук В.К. Квалификация незаконной охоты: Учеб. пособие. – К.: РИО МВД Украины, 1992. – 52 с.

13. Мышко Ф.Г. Меры принуждения в сфере охраны природы // Закон и право. – 2002. – № 9. – С. 62-67

14. Навроцький В. Злочини проти природи: Лекції для студентів юрид. фак. – Львів, 1997. – 56 с.

15. Поліщук Г. Кримінально-правова характеристика злочинів проти довкілля // Право України. – 2003. – № 3. – С. 80-84.

16. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 р. №17 Про судову практику в справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах / За заг. ред. В.Т. Маляренка; Упоряд. П.П. Пилипчук. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 408 с.

17. Про мисливське господарство та полювання: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 18. – Ст. 132.

18. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. (Зі змінами і доповненнями). – Екологічне законодавство України: Збірник нормативних актів, судової та арбітражної практики: В 2-х кн. - Кн. 1 / Упорядники Є.С. Бердніков, Л.О. Бондар, І.І. Каракаш, Т.Р. Короткий. За ред. доктора юрид. наук, професора, члена-кореспондента АПН України Погрібного О.О. та канд. юрид. наук, доцента Каракаш І.І. – Одеса: Латстар, 2001. – 644 с.

19. Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.

20. Про Червону книгу України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // Голос України. – 2002. – 14 березня.

21. Сасов О.В. Кримінально-правова охорона лісу: історія, сьогодення, перспективи // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 5. – С. 84-90.

22. Скворцова О. Проблемы определения родового объекта преступлений в сфере защиты растений и охраны растительного мира // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 4. – С. 111-112.

23. Скворцова О.В. Предмет незаконной порубки леса // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – № 3. – С. 183-192.

При підготовці до написання курсової роботи за даною тематикою слід пам’ятати, що законодавець, об’єднавши вказану категорію складів злочинів єдиним розділом, виходить із спільності їх родового об'єкта, яким є суспільні відносини, що складаються з приводу забезпечення безпеки громадян від джерел підвищеної небезпеки, а саме: злочинних організацій, терористичних груп та інших злочинних об’єднань, зброї, предметів, що становлять підвищену небезпеку для оточення, вогню тощо.

Надалі слід визначити безпосередній об'єкт заявленого складу злочину, яким можуть виступати конкретні суспільні відносини, що складаються у певній сфері громадської безпеки. Безпосередній об’єкт є одним з критеріїв поділу злочинів проти громадської безпеки на види. Крім основного безпосереднього об’єкта, шкода може завдаватися ще й додатковому об'єкту, про що обов’язково слід нагадати у курсовій роботі.

В окремих випадках, виходячи з диспозиції відповідної статті Кримінального кодексу України, крім описання об’єкта складу злочину, необхідно описати предмет, якщо такий є складовим елементом конкретного складу злочину. Необхідно запам’ятати, що саме предмет злочину є тим елементом, який допомагає відмежувати злочин проти громадської безпеки від злочинів проти власності, як це наприклад, у викраденні, привласненні, вимаганні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодінні ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем. Або ж відрізнити злочини проти громадської безпеки поміж собою. Наприклад, злочини, відповідальність за які передбачена статтями 263 та 265-1 Кримінального кодексу України.

Завершити описання об’єктивних ознак слід аналізом об’єктивної сторони, приділивши окрему увагу її структурним елементам. Зокрема, надаючи характеристику суспільно небезпечного діяння, в деяких складах необхідно акцентувати увагу на всі передбачені законом й можливі форми його вчинення. Розкриваючи діяння та наслідки, якщо такі передбачені кримінальним законом, потрібно використовувати відповідні Постанови Пленуму Верховного Суду.

Надалі необхідно перейти до описання суб’єктивних ознак. Аналізуючи суб’єктивну сторону, слід пам’ятати, що вона для злочинів проти громадської безпеки характеризується як умисною так і необережною формою вини. Для окремих складів злочину додатково необхідно з’ясувати наявність спеціального мотиву чи мети.

Суб'єктами злочинів проти громадської безпеки можуть бути особи, які досягли 16-річного віку. В деяких складах злочинів законодавцем передбачено знижений вік кримінальної відповідальності.

Після описання основних ознак складу злочину необхідно проаналізувати кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки (якщо такі передбачені в законі), а також, у разі зазначення в Кримінальному кодексі, розкрити спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за окремі види злочинів.

Якщо за планом роботи передбачено розкриття відмінностей заявленого складу злочину від суміжних злочинів, то перш за все, необхідно визначитися чим саме вирізняється даний склад злочину від подібних злочинів проти громадської безпеки, а також провести розмежування від злочинів проти власності, проти безпеки людства та, в разі потреби, від інших злочинів.

Завершити роботу над курсовою слід написанням висновків.

Створення злочинної організації (ст. 255 КК)

Дата добавления: 2014-12-07