Інструменти світового ринку боргових цінних паперів

Форфейтування

Форфейтингова операція — купівля експортних вимог форфейтиром (банком або спеціалізованою фінансовою компанією) з виключенням права регресу (зворотної операції) на експортера (форфейтиста) у разі несплати.

Форфейтинг (від франц. «forfait» — відмова від прав) — це купівля боргу, вираженого у зворотному документі (переказний або простий вексель) у кредитора на незворотній основі.

Форфейтингові інструменти:

¨ вексель;

¨ інші цінні папери.

Форфейтинг застосовується у фінансових операціях для швид­кої реалізації довгострокових фінансових зобов’язань, в експортних операціях — для сприяння надходження готівки експортеру, який надав кредит зарубіжному покупцю.

Механізм здійснення операцій форфейтингу (рис. 5.4) передбачає, що експортер, виконавши свої зобов’язання за контрактом, прагне інкасувати розрахункові документи імпортера через їхній продаж для отримання готівкових коштів.

У практиці вітчизняних експортерів і банків форфейтинг тільки починає запроваджуватися, а тому деякі питання правового забезпечення ще недостатньо врегульовані.

Рис. 5.4 Форфейтингової операції

До інструментів зовнішнього фінансування відносяться небор­гові інструменти: субсидії ОДР (офіційної допомоги розвитку), приватні інвестиції та боргові інструменти: позики ОДР, боргові цінні папери, кредитні послуги, кредити (банківські, комерційні та експортні). Неборгові інструменти не приводять до збільшення заборгованості країни, боргові сприяють її зростанню. Боргові інструменти припускають прийняття на себе позичальником договірних зобов’язань по відношенню погашення основної суми та виплати процентів.

Види боргових цінних паперів:

¨ Облігації (довгострокові боргові папери):

— з фіксованою ставкою;

— з плаваючою ставкою.

¨ Короткострокові боргові папери:

— комерційні папери;

— євроноти;

— депозитні сертифікати;

— середньострокові боргові папери.

Дата добавления: 2014-12-07