Самостійне вивчення. Питання для самоперевірки

План

Лекція

Тема: Житлове право

Питання для самоперевірки

1. Поняття і сфера застосування договору найму,його види?

2. Предмет та інші обов’язкові умови договору найму. Піднайм?

3. Поліпшення наймачем речі,переданої в найм?

4. Припинення договору найму?

Література

1. Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О.В. Дзери. -— К., 1998.

2. Иванов А.А. Договор финансовой арендьі (лизинга): Учебно-практ. пособ. — М., 2001.

3. Кисіль С. Лізинг як специфічний вид цивільно-правових зобов'язань // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — №4. - С.21-27; №5. - С.22-30; №6. - С.12-15.

4. Кисіль С. Проблемні аспекти лізингових угод // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — №7. — С.9-13.

5. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. — К., 1999.

6. Макашов Л. Плата за аренду недвижимого имущества // Право України. - 1997. - №3. - С.59-62.

7. Мальїшенко К. Проблеми зффективности договора лизинга в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1998. — №5. - С.21.

8. Мороз М. Припинення і розірвання договору оренди майна державних підприємств // Вісник Академії правових наук України. — 1999. - №3. - С.94-103.

9. Половко С. Проблеми правового регулювання оренди державного майна // Право України. — 1998. — №3. — С.51.

10. Руденко М. Девять отличий арендьі и лизинга // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1999. — №3. — С.32-35.

11. Руденко М. Существенньїе условия договора финансового лизинга // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1999. — №11. - С.16-21.

12 Рябко Л. Правовая природа договора лизинга // Право України. - 2000. - №1. - С.70-73.

13. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: 2-е вид. — К.,

2003.

14. Саниахметова Н.А. Юридический справочник предпринима-теля: 5-е изд. — Харьков, 2003. — С.393-465.

15. Стативка А. О договоре лизинга // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1999. — №2. — С.9.

16. Утка В. Аренда предприятия как имущественного комплек-са // Хозяйство и право. - 1999. - №2. - С.74-77.

17. Цивільний кодекс України: Коментар. — Харків, 2003.

1. Конституційне право громадян на житло.

2. Житлове законодавство.

3. Житловий фонд України,його склад і призначення.

1. Виключення з житлового фонду.

2. Управління житловим фондом.

1.2.3. Житлове законодавство — це сукупність нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини щодо реалізації конституційного права на житло та пов'язані з ними відносини щодо управління житловим фондом, забезпечення його збереження, експлуатації і ремонту.

Загальні правила найму (оренди) житла передбачені у гл.59 ЦК. Основним спеціальним нормативно-правовим актом житлового законодавства є ЖК.

Житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України.

Існує кілька видів житлового фонду:

— державний;

— громадський;

— фонд житлово-будівельних та житлових кооперативів;

— приватний.

Надання жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду регулюють Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. №470.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням також і за місцем проживання.

Кожна сім'я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім'ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті місцевої ради за місцем проживання. Для взяття на квартирний облік необхідна потреба в поліпшенні житлових умов, а також постійне проживання і прописка в даному населеному пункті.

Такими, що потребують поліпшення житлових умов, вважаються громадяни:

— забезпечені житлом нижче за встановлений рівень;

— які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

— які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

— які проживають за договором піднайму житла в будинках державного або громадського фонду чи за договором найму житла в будинках житлово-будівельних кооперативів;

— які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в приватних будинках (квартирах);

— які проживають в гуртожитках;

— які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші 9 років, крім подружжя (в тому числі коли займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Надання житла здійснюється в порядку черговості. Законодавство встановило перелік осіб, які мають право першочергового надання житла. До них, зокрема, належать:

— інваліди Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи;

— Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці;

— особи, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань;

— учасники війни;

— інваліди праці І і II груп та інваліди І і II груп з числа військовослужбовців;

— матері, яким присвоєно звання "Мати-героїня";

— сім'ї при народженні близнят;.

— багатодітні сім'ї;

— вчителі та інші педагогічні працівники загальноосвітню шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.

Позачергово житло надається:

— громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

— особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

— особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна або піклувальника; громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, — за неможливості повернення займаного раніше житла;

— дітям-інвалідам, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

— особам, обраним на виборну посаду, коли це пов'язано з переїздом в іншу місцевість;

— членам сім'ї народного депутата України в разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі.

При наданні житла не допускається заселення однієї кімнати особами різної статті, старшими за 9 років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на деякі тяжкі форми хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 кв. м жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. Рішення про надання житла приймає виконавчий комітет місцевої ради або адміністрація підприємства разом із профкомом (спільним рішенням).

На підставі рішення про надання житла в будинках державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет місцевої ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів.

1. Розірвання договору найму жилого приміщення. Виселення. Розірвання договору найму житла можливе, згідно з ЦК, в односторонньому порядку на вимогу як наймача житла, так і наймодавця.

Принципова відмінність такого розірвання з ініціативи наймача від розірвання наймодавцем полягає в тому, що якщо наймач житла має право за згодою інших осіб, що постійно проживають з ним, У будь-який час розірвати договір найму з письмовим попередженням наймодавця за три місяці, то на вимогу наймодавця він може бути розірваний лише у випадках, передбачених ЦК, та в судовому порядку.

Згідно зі ст.825 ЦК договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі:

1) невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі понад два рази;

2) руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на один рік;

3) необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Ця підстава стосується лише розірвання договору найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати). При цьому наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці;

4) використання житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням або систематичне порушення прав та інтересів сусідів. Цьому має передувати попередження наймодавцем наймача про необхідність усунення цих порушень.

У разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

Згідно з ЖК розірвання договору найму жилого приміщення у будинках державного та громадського фонду з ініціативи наймача за згодою членів його сім'ї можливе у будь-який час без попереднього попередження наймодавця. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, договір найму вважається розірваним з дня вибуття (ст.107 ЖК).

На вимогу наймодавця договір може бути розірваний лише у випадках, передбачених законом. За загальним правилом виселенняпровадиться в судовому порядку.

ЖК розрізняє виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення та з наданням іншого жилого приміщення.

Виселення з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення проводиться, якщо:

— будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню;

— будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом;

— будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.

Офіцери, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби і прирівняні до них особи, звільнені з військової служби у відставку або в запас, а також особи, які проживають разом з ними, можуть бути виселені із займаних ними жилих приміщень у військових містечках з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення (ЖК).

Стаття 113 ЖК встановлює високі вимоги до наданого приміщення. Воно має знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати усім вимогам, що пред'являються до приміщень при їх наданні. Громадянам, які займали окрему квартиру, має надаватись окрема квартира. Якщо наймач займав більш як одну кімнату, йому надається жиле приміщення, що складається з того ж числа кімнат. За розміром жиле приміщення має бути не меншим за те, яке займав наймач, однак у межах норми жилої площі. У разі виселення з жилого приміщення, меншого за розміром, ніж це передбачено для надання, особі, яка виселяється, надається житло відповідно до встановленого розміру.

Дата добавления: 2014-11-29