Історія написання та публікації соціально-психологічного роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика

Кілька зауважень про селянську тему в творчості Панаса Мирного

Тема селянської долі – пріоритетна у творчості Панаса Мирного. У творах „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”, „П’яниця”, „Голодна воля”, „Лихий попутав” та ін. письменник осмислює феномен українського села. Особливо його цікавлять наслідки „голодної волі” – реформи 1861 р., причому не тільки соціальні, а й психологічні.

Панас Мирний вдається до екскурсів у минуле – дошукується причин сучасних йому життєвих явищ. Важливим ракурсом бачення селянської проблеми стає трансформація психіки селянина в умовах капіталізації суспільних відносин на селі, русифікація і зростання міста, що дужчого впливу міського життя на сільське.

Ті чи інші суспільні типи: повія (Христя Притиківна), „страшний чоловік” (Чіпка), що постають у сільському середовищі, - мисляться автором як невипадкові явища.

Українська людина зображується ним як сучасник – часто „пропаща сила” – і співучасник національної історії.

„По часті белетристики в 70-ті роки явився роман Білика і Мирного „Хіба ревуть воли...”. це безспірно найліпше з того, що появила українська белетристика. Роман узятий з життя простонародного... він своїм соціально-психологічним матеріалом національний і навіть автономічний”.

М. Драгоманов

	Панас Мирний у службових справах вирушає з Полтави до Гадяча. По дорозі візник оповідає йому історію про Василя Гнидку – сільського хлопця, що став на шлях розбишацтва і душогубства. На основі почутого Панас Мирний пише нарис „Подоріжжя од Полтави до Гадячого”.
	Письменник доопрацьовує нарис – і з’являється повість „Чіпка”. Прочитавши повість, Іван Білик зауважує: „ ...тобі необхідно розширити горизонт і подивитися на життя, як воно є, а не в ізольованому фокусі – розбійництві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а навпаки, - зі світової точки на розбійницький притон”. Брати починають працю над романом. Іван Білик дописує розділи „Новий вік”, „Старе – та поновлене”, доповнює другу частину роману історичними фактами.
	Робота над текстом завершена.
	Виходить Емський указ, тому твір не може бути надрукованим.
	За кордоном, у Женеві, М. Драгоманов видає „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
1903, 1905	Роман виходить у Києві під назвою „Пропаща сила”.

Першопоштовх до виникнення задуму нарису „Подоріжжя од Полтави до Гадячого” та повісті „Чіпка”

Дата добавления: 2014-12-07