Правило Маркса

ВСТУП

Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, укріплення ринкових відносин та реформування судово-правової системи держави, обумовлюють для населення у кваліфікованій юридичній допомозі. Особливо це притаманно для сфери економіки, де у багатьох, хто займається підприємницькою діяльністю, а також у багатьох підприємств малого бізнесу постійно виникають проблеми юридичного характеру. Для кваліфікаційного вирішення таких проблем, пов'язаних з господарською діяльністю як підприємства, так і окремих громадян, необхідно не тільки правові знання, але й спеціальні в галузі фінансів, ціноутворення, обліку, оподаткування та інших сферах економіки. Використання спеціальних знань для захисту законних прав та інтересів підприємців пов'язано з проведенням різних економічних експертиз при вирішенні спорів по господарським та громадським справам.

Соціально-економічні зміни, як свідчить статистика, а супроводжуються криміналізацією суспільства та ростом злочинів, особливо у сфері економіці та фінансово-кредитній сфері, а також а також у зовнішньоекономічній діяльності. Для розкриття таких правопорушень та збору доказів по кримінальним справам, які відкриті по господарським злочинам, необхідні спеціальні знання економічного контролю та аналізу господарської діяльності, використання яких у кримінальному виробництві також пов'язані з проведенням судових експертиз.

Так як згідно діючому законодавству всі господарські операції повинні відображатися в бухгалтерському обліку, то основним джерелом інформації при розслідуванні господарських спорів у суді та господарському суді є данні первинних облікових документів, записи в регістрах бухгалтерського обліку, а також складена на цій базі звітність підприємства. Тому судові економічні експертизи, пов'язані з дослідженням облікової інформації у кримінальному, господарському та громадському процесах, традиційно носить назву судово-бухгалтерська експертиза.

Конспект лекцій допоможе студентам на основі вивчених спеціальних знань бухгалтерського обліку, контролю та аудиту, економічного аналізу та інших дисциплін, отримати теоретичні знання та практичні навики по процесуальним нормам організації та проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Эксперт – любой человек не из нашего города

ЛЕКЦІЯ № 1-2

Тема 1 Теоретичні основи судово-бухгалтерської експертизи

ПЛАН

1.1 Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її місце в юридичній та економічній науках

1.2 Особливості судово-бухгалтерської експертизи

1.3 Класифікація судово-бухгалтерської експертизи

1.4 Предмет та об'єкти судово-бухгалтерської експертизи

1.5 Завдання, функції та принципи судово-бухгалтерської експертизи

1.6 Етапи проведення судово-бухгалтерської експертизи

Самостійне вивчення:

1.7 Система фінансового контролю на Україні

1.7.1Документальна ревізія як форма фінансово-економічного контролю

1.7.2Особливості ревізії, яка проводиться за ініціативою органів дізнання та досудового слідства

1.7.3Аудит – як форма незалежного фінансово-економічного контролю

1.7.4Судово-бухгалтерська експертиза та її відмінність від інших форм фінансового контролю

1.7.5Документування економічних злочинів як джерело інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи

Мета: освоїти основні поняття судово-бухгалтерської експертизи та її особливості

Годин: 4

Джерела літератури: 1, 2, 4, 5, 6, 7, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 23

1.1 Сутність судово-бухгалтерської експертизи та її місце в юридичній та економічній науках

Процес господарювання є сукупністю відносин між різними його учасниками. Кожен з них виконує певні дії, які обумовлюють взаємозв'язок учасників в економічній системі. Так, органи державної влади створюють та забезпечують належні умови для функціонування цих відносин, власники підприємств прагнуть отримати прибуток, громадяни, які є працівниками та засновниками підприємств, установ і організацій, бажають мати стабільні доходи у вигляді заробітної плати та дивідендів тощо. При цьому всі суб'єкти повинні дотримуватися встановлених законодавством норм.

Однак у процесі взаємодії окремі з названих учасників господарських відносин все ж не виконують цих вимог, порушуючи таким чином права інших. Це призводить до виникнення спорів, для вирішення яких сторони звертаються до суду та правоохоронних органів.

Суд уповноважений самостійно розглядати обставини спорів між кількома підприємствами, підприємством і його працівником тощо. Однак, коли виникає підозра щодо вчинення злочину, необхідною є участь працівників правоохоронних органів.

Проведення СБЕ зумовлене складністю виявлення доказів економічних злочинів, оскільки способи їх здійснення досить різноманітні.

Економічні злочини – це кримінальні дії, що вчиняються в сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів (робіт, послуг), а також дії пов'язані зі споживанням службовим становищем: крадіжки, омана споживачів, порушення правил надання послуг, виробництва продукції, здійснення торгівлі, порушення встановленого державного порядку ціноутворення, ухилення від сплати податків тощо, що підлягають покаранню.

Можна виділити типові злочини:

1. неоприбуткування цінностей (найчастіше - грошові кошти);

2.оформлення документів не тим днем;

3.штучно завищенні залишки грошових коштів (каса), матеріальних цінностей;

4.завищуються підсумки платіжних відомостей;

5.завищується заробітна плата (друзям);

6.виписуються гроші на підставних осіб;

7.завищення цін за змовою з постачальником підробка документів (чеки).

Злочинні дії завдають шкоду. Визнання винними конкретних осіб вимагає достовірного підтвердження. Тобто проведення ретельної перевірки кожного повідомлення про вчинення злочину. За підтвердженням наявності його складу обов'язковим є з'ясування усіх обставин злочину, що забезпечується в процесі розслідування. Особливістю цього процесу при вивченні обставин господарських спорів і економічних злочинів є необхідність використання не лише в юридичних, але й економічних знань. Серед їх сукупності в процесі розслідування найважливішими стають знання:

 бухгалтерського обліку – відображення усіх господарських операцій та визначення фінансових результатів діяльності господарських суб'єктів;

 економічного аналізу – встановлення зв'язку між подіями й умовами, які призвели до таких подій, встановлення фактичних обставин їх здійснення;

 господарського контролю – за допомогою способів та методичних прийомів встановлення відхилень, порушень та зловживань.

В процесі розслідування факти злочинів при розгляді кримінальних та цивільних справ застосовують судові експертизи, оскільки набуває процесуальних ознак і означає фактичну слідчу дію. У зв'язку з цим, експертиза що призначається у процесі розслідування, отримала назву судова.

В широкому розумінні експертиза – це процедура дослідження і вирішення провідними спеціалістами певних галузей – експертами (від латинського expertus – досвідчений) питань, що потребують знань у науці, техніці, економіці тощо.

Судова експертиза – це процесуальна форма дослідження джерел доказової інформації. Судова експертиза є слідчою дією з організації і використання спеціальних знань з метою здобуття доказової інформації методами наукового дослідження, яка проводиться за дорученням слідчих і судових органів, і результати якої відображаються у висновку експерта.

Відповідно до ст.196-205 Кримінально-процесуального кодексу (КПК) України судова експертиза є процесуальною діяльністю слідчого із застосуванням спеціальних знань для розслідування злочинів.

Проведення експертизи здійснюється на стадії попереднього розслідування або безпосередньо судового чи арбітражного розгляду справ. На стадії попереднього розслідування експертизу призначає слідчий, на стадії розгляду справи – суд чи арбитр. Суддя і арбітр мають право призначати експертизу також для забезпечення доказів на етапі підготовки справи до слухання.

Виходячи з наведеного, судово-бухгалтерська експертиза – це процесуальна дія, що полягає у вивченні експертом-бухгалтером матеріалів справи в межах його спеціальних знань на завдання слідчого або суду, з метою встановлення фактичних обставин кримінальної чи цивільної справи й надання експертного висновку.

Судово-експертну діяльність в Україні здійснюють спеціальні установи та відомчі служби:

• науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України;
• експертні служби міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України.

Судово-експертна діяльність може здійснюватись також на підприємницьких засадах на підставі спеціального дозволу (ліцензії) або громадянами за разовими договорами. Атестації судових експертів із числа працівників підприємницьких структур і громадян проводиться Міністерством Юстиції України або Міністерством охорони здоров'я України. Міністерство юстицій веде спеціальний Реєстр атестованих судових експертів державних організацій, підприємницьких структур та громадян. Органи дізнання, попереднього слідства і суди доручають проведення експертиз переважно фахівцям, внесеним до цього Реєстру.

Необхідність економічних знань і безпосередній зв'язок СБЕ з юридичним процесом ставлять її на межу юридичної та економічної наук рисунок 1

юридична наука

СБЕ

економічна наука

бухгалтерський облік господарський контроль економічний аналіз

Рис 1 Зв'язок СБЕ з економічною та юридичною науками.

1.2 Особливості судово-бухгалтерської експертизи.

Основні особливості СБЕ:

1. Судово-бухгалтерська експертиза призначається, коли існує необхідність у спеціальних для юриспреденції знаннях (з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, методики господарського контролю) для встановлення окремих фактичних обставин.

2. Судово-бухгалтерська експертиза проводиться за наявності порушення кримінальної справи чи розгляді цивільної справи у суді. Може бути призначена лише судом, слідчими органів внутрішніх справ, прокуратури, податкової міліції. Для призначення суд виносить ухвалу, а слідчі – складають постанову про її призначення. Це надає їй процесуальность і відрізняє від аудиту та ревізії. Експерт – чітко та суворо дотримується вимог процесуального законодавства для забезпечення доказового значення результатів експертизи.

3. Досліджуються лише питання, які поставлені слідчим або судом і перелік яких зазначений в постанові слідчого чи ухвалі суду про призначення СБЕ.

4. СБЕ проводять уповноважений фахівець, який у спеціальному порядку отримав дозвіл на проведення експертної діяльності. Експерта-бухгалтера обирає слідчий (суд), який розслідує справу. Для отримання додаткових документів та проведення додаткових слідчих дій експерт-бухгалтер звертається у встановленому порядку до слідчого

5. Результати дослідження експерта-бухгалтера оформлюються у вигляді висновку експерта, який після оцінки слідчим чи судом може набути доказу чи джерела доказів за справою.

1.3 Класифікація судових експертиз

Строки проведення експертиз встановлюються керівником певного структурного підрозділ у експертної організації в межах:

10 днів – за матеріалами з невеликою кількістю об'єктів та нескладними за характером дослідження;

1 місяць - за матеріалами з великою кількістю об'єктів або складним за характером дослідженням.

Якщо експертиза не може бути виконана у встановлені строки, більш тривалий строк встановлюється за погодженням з органом або особою, яка призначила експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Але таке попереднє вивчення матеріалів не повинне перевищувати п'яти днів.

У строку проведення експертизи не включається строк виконання клопотання експерта, пов'язаних із затребуванням додаткових матеріалів або усунення інших недоліків, які були допущені особою або органом призначившим експертизу.

За об'єктом дослідження експертизи поділяються на:

• основні – вирішення поставлених питань з досліджуваної справи;
• додаткові – проводяться у разі неповних або неясних висновків основної експертизи (призначається для роз'яснення, уточнення та конкретизації результатів основної експертизи).

За послідовністю проведення експертизи поділяються:

• первинні – призначаються за даною справою вперше;
• повторні – проводяться з тієї справи вдруге (якщо при проведенні первинної експертизи були допущенні порушення процесуальних норм, які регламентують призначення та проведення судових експертиз, якщо висновок не відповідає достовірним обставинам справи).

За чисельністю та складу виконавців судові експертизи поділяються:

• одноособні – експертизу проводить один експерт
• комісійні – комісія, з двох або більше експертів однієї спеціальності.

За об’ємом дослідження експертизи поділяються:

• однопредметні – дослідження одного питання (одного виду діяльності);
• комплексні – дослідження питань, які відносяться до різних сфер специфічних знань (експерти різних спеціальностей з одного предмету), але об'єднані однією справою.

За характером галузі експертизи поділяються:

• криміналістичні (графічнознавчі, авторознавчі, технічна експертиза документів, фототехнічна, технічна експертиза матеріалів та засобів відіозвукозапису, портретна, трасологічна, балиістична, вибухових установ, вубухових матеріалів та продуктів вибуху, матеріалів та речовин);
• грунтовознавчі;
• біологічні;
• інженерно-технічні (автотехнічні, транспортно-трасологічні, пожежно-технічні, будівельно-технічні);
• товарознавчі (продовольчих та непродовольчих товарів);
• комп'ютерної техніки та програмних продуктів;
• психологічна;
• бухгалтерська;
• інші.

1.4 Предмет і об'єкти судово-бухгалтерської експертизи

Для розуміння сутності судово-бухгалтерської експертизи, порядку її призначення та проведення необхідно з'ясувати, що є її предметом і об'єктом.

Предметом експертизи визначаються теми питань, які поставлені органами дізнання, досудового слідства або суду перед експертом, у зв'язку з необхідністю визначення та пошуку доказів із застосуванням спеціальних знань в певній галузі.

Предметом судово-бухгалтерської експертизи є сумнівні господарські операції виробничо-фінансової діяльності підприємств, відображені у бухгалтерських документах і винесені на розслідування і судовий розгляд, достовірність яких потребує підтвердження провідними спеціалістами в галузі бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності – експертами-бухгалтерами.

У свою чергу, в межах поставлених слідчим або судом питань, предмет судово-бухгалтерської експертизи конкретизується об'єктами та завданнями дослідження експерта при розслідуванні або розгляді кримінальної чи цивільної справи. Крім того, об'єкти визначають параметри дослідження експерта-бухгалтера.

Об'єктами експертизи є конкретні матеріали та речові докази, які надані на розгляд експертам.

Об'єкти судово-бухгалтерської експертизи конкретизують її предмет, визначають обсяг та загальні напрямки експертизи. Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є первинні та зведені документи, бухгалтерські регістри та форми звітності, в межах яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі й злочинна. Об'єкти СБЕ поділяються на дві групи:

•бухгалтерські документи або загальні (первинні та зведенні документи, облікові регістри, форми бухгалтерської звітності);

•інші матеріали справи або спеціальні (акти ревізій, довідки, протоколи, висновки експертиз, показання звинувачених, свідків).

Матеріали кримінальної чи цивільної справи, що передаються на дослідження експерту-бухгалтеру повинні бути підшиті, пронумеровані та надані слідчим у такому вигляді, в якому вони зберігаються в процесі слідства та судового розгляду. Об'єкти СБЕ, що направляються експерту для дослідження та надання відповіді на поставлені перед ним питання, визначає слідчий або суд. Тобто забороняється, щоб експерт-бухгалтер досліджував документи, які неоглянуті слідчим, або в суді, так, як без їх оцінки не можна бути впевненим у достовірності наданих документів, а значить не має можливості перевірити фактичну об'єктивність висновку експерта-бухгалтера.

1.5 Завдання, функції та принципи судово-бухгалтерської експертизи

Основним призначенням СБЕ є встановлення фактичних обставин господарської діяльності юридичної особи, які мають значення для розслідування справи, що знаходиться на досудовому розслідуванні чи розгляді справи у суді. Виходячи з цього основними завданнями СБЕ є:

§ перевірка та підтвердження за допомогою документальних даних розміру недостач або лишків активів і грошових коштів, визначення періоду та місця їх утворення, а також розміру завданої матеріальної шкоди;

§ правильність документального оформлення операцій з надходження, зберігання, реалізації товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів;

§ встановлення відповідності відображення в бухгалтерському обліку здійснених господарських операцій вимогам чинних нормативних актів;

§ встановлення кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечити дотримання вимог нормативно-правових актів з обліку і контролю, недотримання яких були виявлені в процесі експертизи;

§ встановлення правильності визначення оподаткованого прибутку (доходу) підприємств різних форм власності та обчислення розмірів податків;

§ встановлення документальної обґрунтованості вимог позивача та заперечень відповідача в частині, що стосується ціни позову (зустрічного позову);

§ встановлення недоліків в організації бухгалтерського обліку та контролю, які сприяли або могли сприяти завданню матеріальної шкоди чи перешкоджали її своєчасному виявленню.

Відповідно до поставлених завдань можна відповісти на такі запитання:

1.чи підтверджується в акті інвентаризації документально зазначена сума нестачі (лишки) товарно-матеріальних цінностей за певний період;

2.в якому періоді утворилась нестача та яка особа була відповідальна за збереження;

3.розмір матеріального збитку;

4.чи не завищено в документах фактичну наявність товару над її максимально можливим залишком на певну дату, інше.

Судово-бухгалтерська експертиза як один із засобів доказування виконує наступні функції:

• інформаційна (доказова) функція – висновок складений експертом-бухгалтером на підставі досліджених матеріалів справи, може бути підставою для прийняття судом певного рішення щодо обставин справи, яка знаходиться на розслідуванні чи судовому розгляді (висновок повинен бути об'єктивним, достовірним та обґрунтованим, що встановлюється слідчим (судом));
• пізнавальна функція - встановлення обставини, що мають значення для правильного її розв'язання на основі досліджуваних матеріалів;
• кримінологічна функція – полягає в тому, що СБЕ є одним із засобів встановлення причин вчинення злочинів.

Розглянемо принципи, на яких ґрунтується проведення СБЕ, та безпосередньо робота експерта.

Законом України “Про судову експертизу” Додаток А визначено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності та повноти дослідження.

Принцип законності – дотримання експертом-бухгалтером і органами суду в своїй діяльності законодавства України.

Принцип незалежності – надання експертом висновку на підставі результатів проведених досліджень відповідно до законодавства та своїх спеціальних знань. Незалежність судового експерта забезпечується:

• процесуальним порядком призначення експертизи;
• юридичною відповідальністю експерта-бухгалтера(зокрема кримінальною) за подання завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;
• забороною втручатись будь-кому в проведення судово-бухгалтерської експертизи під загрозою непередбаченої законом відповідальності.

Принцип повноти – виявлення та вивчення за документами всіх фактів, що мають значення для експертизи. Дотримання цього принципу дозволяє на підставі всіх виявлених фактів з'ясувати причини незадовільного стану об’єкта, що досліджується.

Принцип об'єктивності – експерт повинен дати об'єктивну оцінку досліджуваному об'єкту з документальним обґрунтуванням фактів, обов'язковим виявленням причин і зв'язків між ними.

1.6 Етапи проведення судово-бухгалтерської експертизи

Так як СБЕ є процесом дослідження з метою встановлення фактичних обставин справи для її правильного вирішення судом і правоохоронними органами. І як будь-який процес вона складається з певних етапів: підготовчого, організаційно-методичного, дослідного, узагальнення і оцінки результатів експертизи.

Розглянемо детальніше кожен з наведених етапів.

На підготовчому етапі, виходячи з характеру питань, які необхідно з'ясувати правоохоронним органам, здійснюються наступні процедури:

v підбір і призначення експерта;

v визначення завдання експертизи;

v винесення постанови про призначення;

v вивчення експертом-бухгалтером змісту завдань;

v прийняття експертом-бухгалтером питань правоохоронних органів на проведення експертизи;

v підбір нормативно-правових актів, які необхідно переглянути для проведення експертизи.

Організаційно-методичний етап включає наступні процедури:

v вивчення представлених на експертизу матеріалів;

v розробка методики проведення експертизи;

v складання плану-графіку проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Дослідний етап СБЕ передбачає виконання експертом-бухгалтером конкретних дослідницьких процедур. На цьому етапі на основі наданих слідчим або судом матеріалів за допомогою обраних методів, способів і прийомів проводиться експертне дослідження для вирішення питань, поставлених перед експертом-бухгалтером судом або слідчим.

Етап узагальнення та оцінки результатів СБЕ складається з:

v узагальнення результатів СБЕ;

v передача висновку слідчому (суду) та його оцінка.

Дотримання наведеної послідовності проведення експертизи є обов'язковою. Це обумовлено вимогами судового процесу та лише за таких умов висновок експерта може бути прийнято як джерело доказів або доказ слідчим або судом.

Питання для самоконтролю

1.Що розуміють під поняттям “економічна злочинність”?

2.З якою метою суд і правоохоронні органи залучають до процесу розслідування чи розгляду справ спеціалістів у іншій галузі знань?

3.Що розуміють під терміном “спеціальні знання”? Які знання є спеціальними для бухгалтера?

4.В чому полягає сутність судово-бухгалтерської експертизи? З якими дисциплінами вона пов'язана?

5.Які існують спільні риси та відмінності між СБЕ та ревізією? Чим відрізняється аудит від СБЕ?

6.Які особливості належать СБЕ?

7.Що є предметом СБЕ?

8.Що розуміють під об'єктом СБЕ?

9.На які групі поділяються об'єкти СБЕ?

10.Які документи належать до загальних об'єктів СБЕ?

11.Які групи документів виділяють у складі спеціальних об'єктів дослідження експерта-бухгалтера?

12.На яких принципах проводиться СБЕ?

13.Які основні завдання та функції повинна виконувати СБЕ?

14.За якими ознаками класифікують СБЕ?

15.Призначення додаткових та повторних СБЕ? Які між ними існують відмінності?

16.З яких етапів складається проведення СБЕ?

17.З якими матеріалами експерт-бухгалтер має право працювати при дослідженні?

18.Вимоги до документів, які надаються експерту-бухгалтеру для дослідження?

19.Загальнонаукові методичні прийоми, які використовуються при проведенні СБЕ?

Дата добавления: 2014-12-07