Прийоми навчання читати виразно

Класи

Класи

W

U

Taskleiste

Taskleiste Ein Tool, mit dem Sie Programme öflhen und sich durch Elemente auf dem Computer bewegen können. Die

Taskleiste befindet sich normalerweise am unteren Rand des Bildschirms und enthält die Schaltfläche Start,

Symbolleisten, eine Uhr und andere Funktionen.

Treiber Software, mit der das Betriebssystem eine bestimmte Hardwarekomponente steuert.

URL (Uniform Resource Locator)

Siehe Adresse.

USB (Univaersal Serial Bus, universeller serieller Bus)

Ein Hardwarestandard für Anschlüsse externer Geräte (z. B. einer Maus, Modems, Game-controller und Tastaturen). Der USB-Standard unterstützt Plug & Play-Installation, so dass Sie auf einfache Weise weitere Geräte an den Computer anschließen können, ohne eine Adapterkarte installieren oder den Computer herunterfahren zu müssen.

Web Siehe World WideWeb.

Webseite Ein Speicherort im World Wide Web, in der Regel ein Teil einer Website. Als „Webseite" wird manchmal

auch ein beliebiges HTML-Dokument bezeichnet.

Website Eine Zusammenstellung von miteinander verbundenen Webseiten.

Webstil Eine Option für die Desktopanzeige. Beim Webstil können Sie sich mit Hilfe von Webkonventionen, z. B. mit

einfachem Mausklick, durch Elemente auf dem Computer bewegen.

Windows-Explorer Ein Feature, mit dem Sie den Inhalt des Computers und der Netzlaufwerke in einer hierarchischen

Struktur anzeigen können.

World Wide Web (das Web) Der grafische, multimediale Teil des Internets. Das Web besteht aus Millionen von

Webseiten. Um das Web zu erkunden, verwenden Sie ein Programm zum Durchsuchen des Web. Siehe auch Internet,

Webseite,

Verknüpfung Ein Symbol, mit dem eine Verbindung zu einer Datei oder zu einem Ordner erstellt wird. Wenn Sie auf

eine Verknüpfung doppelklicken, wird das ursprüngliche Element geöffnet.

VRML (Virtual Reality Modelling Language, virtuelle realistische Aufzeichnungssprach)

Eine Sprache zum Erstellen von 3D-interaktiven Webgrafiken, ähnlich der Grafiken in einigen Videospielen. Dadurch

können sich Benutzer innerhalb einer Grafik „bewegen" und mit Objekten agieren.

Zeiger Siehe Mauszeiger. Zwischenspeicher Ein Ordner, in dem Dateien auf dem Computer temporär gespeichert werden.

Класи
Семестри	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
Контрольні роботи у формі:   · контрольного класного твору;   · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)	–
Уроки розвитку мовлення* (РМ)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)	(у+п)
Уроки позакласного читання (ПЧ)
Контрольний домашній твір	–	–	–	–	–	–	–	–
Перевірка зошитів

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

Класи

Семестри

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

І

ІІ

Рівні

РІВЕНЬ СТАНДАРТУ

АКАДЕМІЧНИЙ РІВЕНЬ

ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Контрольні роботи у формі:   ·контрольного класного твору;   · виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

Уроки розвитку мовлення* (РМ)

у+п

у+п

у+п

у+п

у+п

у+п

у+п

у+п

1у+2п

2у+1п

1у+2п

2у+1п

Уроки позакласного читання (ПЧ)

Контрольний домашній твір

Перевірка зошитів

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Можливі види контрольних робіт:

• тест;
• відповіді на запитання;
• контрольний літературний диктант;
• анкета головного героя;
• комбінована контрольна робота тощо;

· письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

· складання оповідання (казки) за прислів’ям;

· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;

· введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;

· усний переказ оповідання, епізоду твору;

· твір-характеристика персонажа;

· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;

· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;

· твір-опис за картиною;

· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);

· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

· написання реферату;

· ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;

· написання листа авторові улюбленої книжки;

· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення уроків виразного читання.

Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів (якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні).

Виразне читання на уроках світової літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О. Ісаєва).

Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя – допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер й здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам‘ять – декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Художнє читання – публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання.

Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:

1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від прочитаного через уяву і почуття.

2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створені автором картини, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.

3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.

4. Тренування в декламації.

5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.

Структура уроків виразного читання

Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Хід уроку складається з таких етапів:

1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).

2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.

3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Заглиблення в текст, відчуття звучання, підготовки до бесіди.

4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.

5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.

2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі картини, бажання прочитати твір.

3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).

7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у різних ролях).

8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання (використовуючи грамзапис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;

2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;

3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

Дата добавления: 2014-12-07