Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вимоги до виразного читання




1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої уяви читця – особливо поетичного тексту).

2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.

3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам.

Процес підготовлення до виразного читання може включати складання партитури, що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків:

Знак Значення
весна пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу
/ коротка пауза
// середня пауза
/// довга пауза
підвищення тону
рівний тон
зниження тону
засумувала пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення вимови
лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на одному диханні
{ «Я твій!..» } фігурні дужки вказують на зміну адресата

Учитель може запропонувати учням такі пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);

б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).

в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);

б) зниження тону – стрілка вниз (↓);

в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

 

Пам’ятка декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класами

Клас              
Кількість слів 50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-110 110-120

Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі.

 

Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)

Рівні навчальних досягнень Критерії оцінювання
Початковий   Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
  Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.
  Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
Середній   При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.
  Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.
  Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.
Достатній   При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.
  Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
  Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.
Високий   Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.
  Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.
  Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

 

На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу «Виразне читання» (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до Збірника програм курсів за вибором та факультативів із світової літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. (Тернопіль: Мандрівець, 2010). У цьому ж видавництві готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт із світової літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів із світової літератури.

1. Види робіт із світової літератури

1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- написання навчальних класних і домашніх творів;

- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);

- тестування;

- складання планів (простих і складних);

- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:

- виразне читання художніх текстів;

- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;

- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;

- читання напам'ять;

- переказ (докладний і стислий) тощо.

2. Види та кількість контрольних робіт

2.1. Кількість та зміст контрольних робіт із світової літератури визначається вчителем відповідно до програм із світової літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) або шести (академічний рівень), восьми (профільний рівень) на рік.

2.2. Основними видами контрольних робіт із світової літератури є:

- тест;

- розгорнуті відповіді на запитання;

- твір.

3. Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.

4. Кількість і призначення учнівських зошитів

4.1. Кількість робочих зошитів із світової літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

4.2. Для контрольних робіт із світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт

5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.

5.2. Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії:

- наявність різних видів робіт;

- грамотність (якість виконання робіт);

- охайність;

- уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

6. Орфографічний режим

6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).

6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).

6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Перше жовтня

Класна робота

у 10-11 класах у робочих зошитах із світової літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота:

Перше жовтня

Від романтизму до реалізму

6.4.Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.

6.5.Зразок підпису зошита:

Зошит

для робіт із світової літератури

учня 8-А класу

СЗШ № 24 м. Києва

Кучеренка Захара

 

Зошит

для контрольних робіт

із світової літератури

учениці 10-А класу

Полтавського НВК № 10

Косенко Ганни

7. Правила перевірки контрольних письмових творів із світової літератури

7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.

7.2. Виявлені помилки позначають так:

- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (| - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки (логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – « Напам'ять» ), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка(а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєннянею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Підвищення семестрової оцінки учнями:

- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями.

 

Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

· посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

· від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 10 класу, розроблене О.О. Гузь.

 

Рівень стандарту (10 клас)

Зміст уроку
  1. Вступ. Із літератури реалізму Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному та суспільному житті. Основні літературознавчі вимоги до аналізу художнього тексту
        Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне» Життя та світоглядно-естетичні позиції митця; їх втілення у творчості. Синтез романтизму та реалізму у творах Стендаля Роман «Червоне і чорне» як художнє втілення гострої критики режиму Реставрації. Поєднання соціально-політичного і психологічного аспектів Конфлікт головного героя Жульена Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (Тлумачення образу головного героя у зв’язку з авторським задумом роману Стендаля «Червоне і чорне») Контрольний домашній твір-роздум на тему:«Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину»
  Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек» Бальзак – видатний французький письменник, основоположник соціального реалістичного роману. «Людська комедія» − грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст., її проблематика та структура. Аналіз фрагментів з «Передмови» до «Людської комедії»
  Влада золота та її філософія в повісті «Гобсек». Композиція і стиль твору.   Урок розвитку мовлення. Характеристика образу Гобсека, неоднозначність «філософа і скнари»
  Урок позакласного читання. Гі де Мопассан (1850–1893). «Місячне світло». Сенс зображення відродження душі головного героя новели
  Контрольна робота з теми: «Французька література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання тощо)
          Федір Достоєвський (1821-1881). «Злочин і кара». Життя і творчість письменника. Філософські, етичні та естетичні погляди митця та їхнє втілення в художніх творах Роман «Злочин і кара» як поліфонічний роман ідей. Проблематика твору Еволюція образу Раскольнікова й розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини». Складність і суперечливість духовного світу людини   Урок розвитку мовлення. Система образів роману, значення і символіка його назви (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо).   Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»
              Лев Толстой (1828-1910). «Анна Кареніна» Творчість Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Духовні і творчі шукання й здобутки письменника Роман «Анна Кареніна». Система образів роману, пластичність змалювання й психологічна глибина характерів. «Діалектика душі» толстовських героїв Суперечливість образу Анни Кареніної Образ Левіна, його автобіографічна складова. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю Урок позакласного читання. Антон Чехов (1860-1905). «Скрипка Ротшильда». Роль підтексту та художньої деталі у зображенні трагізму «дрібниць людського життя» Контрольна робота з теми «Російська література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання тощо)
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини другої половини ХІХ століття
  Загальна характеристика провідних шляхів розвитку подій середини ХІХ ст. Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Поняття про декаданс
  Волт Вітмен (1819-1892).(Вірші за вибором учителя) Вітмен – американський поет-новатор. Романтичні традиції й трансценденталізм поезії. Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. Верлібр «Пісня про себе» – програмовий твір поета. Аналіз вибраних розділів
    Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності» Світогляд і естетичні погляди Ш. Бодлера, збірка «Квіти Зла». Система «відповідностей» у поезії Ш. Бодлера. Аналіз віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія». Новаторство поетичної техніки Традиційність і своєрідність вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос»
      Із поезії французького символізму Поль Верлен (1844-1896). «Забуті арієти», «Так тихо серце плаче…», «Поетичне мистецтво» «Поетичне мистецтво» П. Верлена як художній маніфест символізму. Сугестивність «поезії душі» митця Артюр Рембо (1854-1891). «Відчуття», «П’яний корабель», «Голосівки» Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у поезії А. Рембо, місце в ній поета Контрольний твір на тему:«Традиції та новаторські зрушення в поезії середини – другої половини ХІХ ст.»(на прикладі творчості одного з поетів-символістів: Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо)
  3. Роман ранньомодерністської доби
      Оскар Уайльд (1854-1900). «Портрет Доріана Грея» Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Життєвий і творчий шлях митця. Аналіз «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея»   Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Своєрідність художнього вирішення конфлікту Краси й Моралі. Парадоксальність характеру Доріана Грея   Урок розвитку мовлення. Система образів роману «Портрет Доріана Грея». Втілення в образах головних героїв різних аспектів естетизму (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо). Символіка, риси інтелектуального роману у «Портреті Доріана Грея» у зв’язку з авторським задумом твору
  Урок розвитку мовлення. Підготовка до написання есе за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея». Контрольний домашній твір (есе) на тему: «Моральна чи аморальна книга роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»?
  4. Підсумок Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу. Рекомендації щодо розвитку читацьких компетенцій учнів у літній період

 

Академічний (профільний) рівень (10 клас)

Зміст уроку
  1. Вступ. Із літератури реалізму
    Загальна характеристика розвитку культури та літератури ХІХ ст. Реалізм як напрям у світовій літературі Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному та суспільному житті ХІХ століття. Основні літературознавчі підходи до аналітично-інтерпретаційного дослідження текстів
              Стендаль (1783-1842). «Червоне і чорне» Світоглядно-естетичні позиції митця та їх втілення у творчості. Синтез романтизму та реалізму у творах Стендаля Поєднання соціально-політичного й психологічного аспектів у романі Стендаля «Червоне і чорне» Конфлікт головного героя Жульена Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Шлях Жульена Сореля – це шлях злету чи шлях падіння? (Сутність внутрішньої драми головного героя у зв’язку з авторським задумом роману Стендаля «Червоне і чорне») Роль жіночих образів у долі Жульена Сореля та втіленні авторського задуму. Новаторство Стендаля у реалістичному відтворенні художньої моделі суспільства і людини (на основі роману «Червоне і чорне») Контрольний домашній твір-роздум на тему:«Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від наполеонізму до злочину»
          Оноре де Бальзак (1799-1850). «Гобсек» Бальзак − основоположник соціального реалістичного роману. «Людська комедія» − грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст. Аналіз «Передмови» Особливості композиції і стилю повісті Бальзака «Гобсек» Урок розвитку мовлення. Характеристика образу Гобсека, неоднозначність «філософа і скнари» Новаторство Бальзака у створенні образу Гобсека Філософія влади золота в повісті Бальзака «Гобсек»  
  13-14   Гі де Мопассан (1850-1893). «Місячне світло», «Пампушка» Уроки позакласного читання Художня модель французького суспільства періоду Франко-пруської війни у новелі Гі де Мопассана «Пампушка»   Відродження душі головного героя новели Гі де Мопассана «Місячне світло»
  Контрольна робота з теми «Французька література ХІХ століття» (тести, розгорнуті відповіді, творчі завдання тощо)
                        25-           Чарльз Діккенс (1812-1870). «Пригоди Олівера Твіста» Творчість Діккенса як одна із вершин англійської літератури. Місце роману «Пригоди Олівера Твіста» у творчій спадщині Ч. Діккенса Художнє втілення ідеї гуманізму у романі Ч.Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Соціальна дієвість творчості Діккенса Художня модель англійського суспільства та засоби її створення у романі «Пригоди Олівера Твіста» Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства. «Деромантизація» злочинного світу Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Характеристика образу Олівера Твіста Специфіка зображення різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. Іронія і сарказм Чарльза Діккенса Контрольна робота за творами Ч. Діккенса (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання) Федір Достоєвський (1821–1881). «Злочин і кара» Світоглядно-естетичні позиції Достоєвського, їх втілення у творчості. Новаторство Достоєвського. Історія задуму роману «Злочин і кара» Істинні й хибні мотиви злочину Раскольнікова, їх співвідношення у зв’язку з авторським задумом   Суперечливість теорії «крові по совісті» та образу Родіона Раскольнікова Роль художнього часу і простору в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Специфіка образу Петербурга у творі   Жанрова своєрідність роману Ф. Достоєвського. «Злочин і кара» як поліфонічний роман ідей. Співвідношення «злочину» і «кари» в романі в зв’язку з авторським задумом.   Урок розвитку мовлення. Система образів роману, значення і символіка його назви (складання цитатних характеристик, елементи ідейно-художнього аналізу тексту, використання мультимедійних технологій тощо). Контрольний твір-роздум за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара»
  Контрольна робота за романом Ф.Достоєвського «Злочин і кара» (тести, розгорнуті відповіді на запитання). Узагальнення та систематизація вивченого впродовж І семестру
            39-40   Лев Толстой (1828-1910). «Анна Кареніна» Життєвий і творчий шлях письменника. «Толстовство» як практичне філософсько-релігійне вчення. Творчість Толстого як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури Роман Л.Толстого «Анна Кареніна» як художнє втілення «думки сімейної». Композиція твору та система образів Художній паралелізм як основний художній принцип втілення проблематики роману «Анна Кареніна» Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної «Діалектика душі» Толстовських героїв у романі «Анна Кареніна» Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі Загальнолюдське значення роману Л.Толстого «Анна Кареніна».(«Усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна сім’я нещасна по-своєму») Антон Чехов (1860-1905). «Людина у футлярі», «Скрипка Ротшильда»   Уроки позакласного читання. Дослідження «дрібниць людського життя» через підтекст та художню деталь в оповіданні А. Чехова «Скрипка Ротшильда» Сенс художнього змалювання «футлярного життя» в оповіданні А.Чехова «Людина у футлярі»
  Контрольна робота за творами Л.Толстого та А.Чехова(тести,розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)
2. Традиції і новаторські зрушення в поезії
  Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Провідні шляхи розвитку поезії середини ХІХ ст. Поняття про декаданс
      Микола Некрасов (1821-1877). «О шостій вечора завернув…», «Роздуми біля парадного під’їзду», «Трійка», «На смерть Шевченка» Некрасов як «співець страждань народних». Аналітико-інтерпретаційне дослідження поезій «Роздуми біля парадного під’їзду» та «Трійка» Новаторство поетичної спадщини Некрасова. Тема поета і поезії у ліриці митця
      Волт Вітмен (1819-1892). (Вірші за вибором вчителя) Життя і творчість. Провідні теми й мотиви поетичної збірки В.Вітмена «Листя трави». Аналіз вибраних розділів з «Пісні про себе» (розділи І - VІ) Традиції і новаторство поезії Вітмена (на матеріалі «Пісні про себе»)
              Шарль Бодлер (1821-1867). «Альбатрос», «Вечорова гармонія», «Відповідності» Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму. Система «відповідностей» у поезії. Аналіз віршів «Відповідності» та «Вечорова гармонія» Краса як центр філософсько-естетичної концепції Шарля Бодлера. Аналіз вірша «Гімн Красі» Традиції і новаторство вирішення проблеми «поет і натовп» у поезії «Альбатрос» Урок розвитку мовлення. Підготовка до написання есе на основі віршів Шарля Бодлера. Контрольний домашній твір Із поезії французького символізму Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ- початку ХХ століття. Поль Верлен (1844-1896). Артюр Рембо (1854-1891). Вірші «Поетичне мистецтво» Поля Верлена як поетичний маніфест символізму Художньо-смислове новаторство «поезії душі» Поля Верлена. Сугестивний характер віршів «Забуті арієти» та «Так тихо серце плаче…»
        Художній світ поезії Артюра Рембо Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у віршах «Відчуття» та «Голосівки» Розкодування смислів вірша Артюра Рембо «П’яний корабель» Урок розвитку мовлення Аналітичне дослідження віршів Поля Верлена та Артюра Рембо (на вибір учителя) Контрольна робота з теми «Традиції і новаторські зрушення в поезії» (тести, аналіз вірша або фрагмента поетичного твору)
          3. Роман ранньомодерністської доби Еміль Золя (1849-1902). «Кар’єра Ругонів» Золя – французький письменник, теоретик натуралізму. Цикл «Ругон-Маккари» як «природнича і соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії» Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу. Провідні теми й мотиви твору Своєрідність відображення художньої моделі часу й місця в ній родини Ругонів Співвідношення духовного і матеріального в романі «Кар’єра Ругонів». Родина Ругонів Новаторство Золя у художньому втіленні проблеми влади грошей
          Оскар Уайльд (1854-1900). «Портрет Доріана Грея» Життя і творчість митця. Уайльд як представник раннього модернізму. Аналіз «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея» Жанрова і стильова своєрідність роману Уайльда «Портрет Доріана Грея». Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору Втілення різних форм естетизму в образах Безіла Голуорда, Генрі Уоттона та Доріана Грея. Роман Уайльда як інтелектуальний роман «Світло» і «темрява» долі Доріана Грея. Чи може Краса бути моральною? Специфіка вирішення теми кохання у романі Оскара Уайльда «Портрет Доріана Грея». Символіка образів твору Урок розвитку мовлення Дискусія за романом Оскара Уайльда: «Чи можна вважати «Портрет Доріана Грея» «моральною» або «аморальною» книгою?»
  Контрольна робота з теми «Роман ранньомодерністської доби» (тести, розгорнуті відповіді на запитання, творчі завдання)
  4. Підсумок Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу Підсумок вивчення курсу «Зарубіжна література» у 10 класі. Рекомендації щодо розвитку читацьких вмінь та інтересів у літній період

 

Подаємо зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо особливу увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

 

ДОДАТОК: зразок заповнення сторінки журналу

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» ( e-mail: kon.tr.center@gmail.com; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.

На основі сучасних наукових досліджень з педагогіки та методики розробляються індивідуальні програми реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює вчитель, з урахуванням його досвіду та професійної майстерності, профілізації школи та потреб учнів. Можливе здійснення супроводу науково-дослідницької роботи педагога, редагування матеріалів для друку, допомога в узагальненні та описі досвіду роботи.

З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр «Педагог» проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя: «Використання методу проектів на уроках філологічного циклу», «Літературна гра як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів», «Активні методи та прийоми розвитку критичного мислення школярів», «Можливості використання інформаційних технологій на уроках літератури», «Аналіз та інтерпретація художнього тексту на сучасному уроці літератури», «Особливості проведення біографічних уроків», «Організація позакласної роботи зі світової літератури» та ін.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».

На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури будуть втілюватися у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.

Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія єпідрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.

Інтернет - лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо).

Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран.

Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).

Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів.

За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.

Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового, невербального спілкування) можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями.

Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів.

Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі:

· Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru

· Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru

· Антична література: http: pergam.chat.ru

· Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com

· Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com

· Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.ua

Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.

Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

 

Список використаної літератури

(до розділу «Особливості проведення уроків виразного читання»)

 

  1. Баран Г. Літературна студія в школі. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 352 с.
  2. Ісаєва О.О.Виразне читання. Методичні поради щодо його проведення та оцінювання за 12-бальною системою // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 4. – С. 17-18.
  3. Лисиця Н. Виразне читання на уроказ літератури як засіб глибинного осягнення змісту твору (На матеріалі байки І. Крилова «Ворона і Лисиця») // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2010 – № 3.– С. 30-32.
  4. Холодна Ю.М. Зарубіжна література. 6 клас: Книжка для вчителя. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 400 с.

 

 

Таранік-Ткачук К.В.,

головний спеціаліст департаменту

загальної середньої та дошкільної

освіти Міністерства освіти і науки

України, канд. пед. наук

 

Фоміна С.П.,

методист вищої категорії відділу науково-

методичного забезпечення змісту освіти

основної і старшої школи Інституту

інноваційних технологій і змісту освіти

(матеріал щодо особливостей проведення уроків

виразного читання)

Ціко І.Г.

методист відділу гуманітарної освіти

Донецького обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

(інформація щодо Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури та розробки технологічного забезпечення дистанційних форм педагогічних комунікацій)

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 12174; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.