Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історія походження і розвитку української мови




Читайте также:
  1. Cучасні тенденції розвитку світового і міжнародного фінансового ринку
  2. IV. Чинники розвитку національної економіки
  3. IV.Права і свободи людини і громадянина є необхідними для її нормального існування і розвитку.
  4. VII. Теоретичні основи сталого розвитку національної економіки
  5. Аграрні відносини і особливості їх розвитку за сучасних умов
  6. Аналіз технічного рівня тракторів і основні тенденції розвитку їх конструкцій і удосконалення експлуатаційних якостей.
  7. Аналіз «поля сил» як основа для забезпечення стратегічного організаційного розвитку.
  8. Архетипи української культури.
  9. В текстах ділової української мови
  10. ВАДИ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ТА НАДАННЯ ЕКСТРЕННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ.
  11. ВАДИ РОЗВИТКУ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ
  12. Вади розвитку плоду, які корегують у теперішній час

Історія кожної мови якнайтісніше пов’язана з історією її носія. Слов’янські мови походять з одного джерела – праслов’янської (спільнослов’янської) мови, від якої й успадкували спільні або подібні тенденції розвитку.

Розпад праіндоєвропейської спільності, з якої виділилася праслов’янська мовна єдність бронзового віку, – ІІІ тис. до н.е. На думку вчених[1], праслов’янська єдність розпалася приблизно в ІV – VІ ст. н. е., а десь із VІІ ст. можна говорити про консолідацію трьох етномовних груп: західнослов’янської, південнослов’янської та східнослов’янської. Близько VІІІ – ІХ ст. на сході Славії оформляється мова східних слов’ян – давньосхіднослов’янська (прадавньоруська).

У ІХ – ХІІІ ст. східні слов’яни мали могутню давньоруську державу– Київську Русь. Ця ранньофеодальна держава протягом ІХ – Х ст. об’єднала всі східнослов’янські племена (полян, деревлян, сіверян, ільмен, кривичів, радимичів, уличів та ін.), що зумовило руйнування родоплемінної мовної єдності і початок формування спільної мови східних слов’ян, яка дістала назву давньоруської мови. У складі давньоруської мови ІХ – ХІІІ ст. виділялися кілька діалектних масивів, межі між якими не були виразними і мінялися протягом історії давньоруської народності. Українська мова розвинулася з південного давньоруського діалектного масиву.

У зв’язку з монголо-татарською навалою у другій половині ХІІІ ст. і розпадом Київської Русі розвинулися говіркові територіальні відмінності. Оскільки процеси мовного об’єднання в цей період загальмувалися, з’явилися передумови для поділу східних слов’ян на три народності (українську, російську й білоруську) та формування мов цих народностей. Мовні особливості південнодавньоруського племінного, а надалі територіального діалекту ХІ – ХІІІ ст., а також періоду формування української народності (ІV – поч. ХVІІ ст.) перетворилися у відмінні риси мови української народності, а згодом й української нації [29].

Дещо відмінну періодизацію історії української мови на основі даних про фонологічні зміни пропонує Ю. О. Карпенко (Українська гіпотеза) (Мовознавство.– 1993. – № 5. – С. 3 – 8). Він виділяє такі періоди:

1. Кінець ІІ тис. до н. е. – ІІ ст. н. е. – праслов’янська мова .

2. ІІ ст. н. е. – ІV ст. – спільна мова східних і південних слов’ян.

3. ІV – Х ст. – спільносхіднослов’янська мова.

4. ІV – VІІ ст. – антська мова; VІІІ – Х ст. – давньоруська.

5. ХІ – ХІV ст. – давньоукраїнська мова.

6. ХV – ХVІІІ ст. – староукраїнська мова.

7. ХІХ – ХХ ст. – нова українська мова.

Гіпотеза про походження східнослов’янських мов із однієї давньої мови – спільноруської прамови – належить О. О. Шахматову. Вона була підтримана багатьма ученими. Походження української мови в радянському мовознавстві висвітлювалося за схемою: індоєвропейська спільність (мовної родини) – праслов’янська спільність (слов’янської групи мов) – східнослов’янська (спільноруська мова) – українська мова. Проте прихильники теорії самостійного розвитку української мови (І. Огієнко, С. Смаль-Стоцький, Є. Тимченко, В. Ганцов, П. Ковалів, Ю. Шевельов та ін.) піддавали гострій критиці теорію О. Шахматова про спільноруську прамову. Так, посилаючись на праці М. Грушевського, який вважав, що слов’яни, виділившись з індоєвропейської спільноти, займали територію від Карпат до Валдайської височини, Подніпров’я та між Віслою й Німаном, тобто на землях пізнішої України, І. Огієнко робить висновок, що вже на своїй прабатьківщині спільнослов’янська мова розпадалася на окремі говори, які в процесі свого розвитку виросли в окремі слов’янські мови. На думку вченого, на Сході слов’янства ніколи не було й не могло бути якоїсь однієї спільної руської мови[2].



Дослідження О. Потебні, П. Житецького, М. Максимовича науково обґрунтували самостійність, автохтонність розвитку української мови. У наш час цілісність, старожитність української мови від самого світанку розвитку східнослов’янських мов обстоюють Г. Півторак, В. Русанівський та інші українські дослідники. Г. Півторак[3] вважає, що процес становлення східнослов’янських мов не був синхронним. Найраніше він розпочався з української мови через те, що майже вся територія нинішньої України була частиною прабатьківщини слов’ян. Увібравши в себе значну частину праслов’янської мовної спадщини, протоукраїнські діалекти протягом VІ – ІХ ст. розвивалися, виявляючи чимало специфічних українських або українсько-білоруських діалектних рис і менше – російських особливостей. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі. Рубежем, від якого є вагомі підстави вважати українську мову самостійною, згідно з теорією Г. Півторака, є ХІ – ХІІ ст., коли остаточно оформляється своєрідність фонетичної системи української мови [29].

Відомі й інші погляди на проблему походження української мови. За теорією Ю. Шевельова[4], у розвитку української мови виділяються чотири періоди від часу розпаду праслов’янської мови: 1) протоукраїнська мова (VІІ – ХІ ст.), 2) староукраїнська (ХІ – ХІV ст.), 3) середньоукраїнська (кінець ХІV – початок ХVІІІ ст.) і 4) нова українська мова.

Різне бачення загальної картини формування східнослов’янських мов свідчить про творчий пошук істини, особливо важливий для національно-мовної свідомості українців, чия мова в історичному минулому не раз зазнавала утисків і заборон, насильницької асиміляції в інтересах тих держав, до складу яких входила Україна.

Завдання 1. Яке слово є застарілим?

а) полковник; б) офіцер; в) генерал; г) сотник.

Завдання 2. Яке слово є застарілим?

а) прапор; б) герб; в) бунчук; г) гімн.

Завдання 3. У якому варіанті є застарілі слова?

а) токариха, шевчиха, повариха, ковалиха; б) кравчиха, рибачиха, теслиха; в) старостиха, цариха, москалиха, чумачиха; г) чоботариха, дзвонариха, дячиха, секретариха.





Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 300; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2018) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление ip: 54.224.89.34
Генерация страницы за: 0.002 сек.