Криза дарвінізму на початку XX сторіччя. Синтетична гіпотеза еволюції

Згадаєте! Які основні положення класичного дарвінізму? Які закономірності спадковості відкрив Г.Мендель?

Криза дарвінізму на початку XX сторіччя. Ще при житті Ч. Дарвіна його гіпотеза критикувалося багатьма вченими. Природа спадкоємної мінливості залишалася невідомої. Більшість дослідників уважало, що риси гібридів мають проміжний характер у порівнянні з батьківськими ознаками, наприклад, мул - гібрид осла й коні - має риси обох видів. Виходячи із цього, англійський натураліст Ф.Джен-кин висловив припущення, що прояв якої-небудь виниклої корисної ознаки в нащадків буде зменшуватися з покоління в покоління доти, поки не зникне зовсім, тому природний добір ніяк не здійснюється. Дарвін не зміг спростувати це твердження й назвав його «кошмар Дженкина».

Англійський філософ Г.Спенсер (1820-1903) затверджував, що ненаправлені спадкоємні зміни приводять до нездатності організму підтримувати сталість свого внутрішнього середовища (гомеостаз) і, отже, - до загибелі. Він відзначив, що

саме поняття «добір» має на увазі цілеспрямований вольовий акт, що, наприклад, людина здійснює при селекції. У природі такої свідомої сили, що відбирає, не існує, тому саме поняття «природний добір» позбавлено біологічного змісту. Це заперечення повністю актуально й сьогодні.

Саме поняття «вид» у класичному дарвінізмі залишилося таким же, яким його запропонував К.Линней в 1735 році, тобто сукупність подібних по будові особин, що займають певну територію, здатних схрещуватися між собою й давати плідне потомство. Елементарною одиницею еволюції класичний дарвінізм уважав особину.

Всі ці невирішені проблеми підготували ґрунт для створення декількох систем еволюційних поглядів, серед яких тривалий час найбільш популярної була синтетична гіпотеза.

Синтетична гіпотеза еволюції — це комплекс подань про еволюційний процес, що виник у результаті об'єднання положень класичного дарвінізму із вченням про мутації й подання про популяції як елементарній одиниці еволюції. Вона зложилася в 20- 50-х роках XX ст. завдяки дослідженням багатьох учених (росіян - С.С.Четверикова й А.Н.Северцова; англійського - Д.Холдейна; українських -Ф.Г.Добжанского й И.И.Шмальгаузена; американських - Д.Сим-псона, Э.Майра й ін.) і включає наступні положення:

1. Мутації - єдине джерело спадкоємної мінливості.

2. Популяція - елементарна одиниця еволюції, у якій і відбуваються всі еволюційні процеси й діють елементарні фактори еволюції - хвилі життя, дрейф генів і ізоляція.

3. Еволюційний процес відбувається у формах мікроеволюції, видоутворення й макроеволюції.

4. Рушійні сили еволюції - це природний добір (стабілізуючий, рушійний або що розриває), що діє на сукупність фенотипів популяції, і боротьба за існування в різних формах.

5. Будь-яка систематична група організмів або процвітає (біологічний прогрес), або вимирає (біологічний регрес). Біологічний прогрес досягається, насамперед, за рахунок змін будови (ароморфоз, ідіоадаптація або дегенерація).

ВИСНОВКИ

Синтетична гіпотеза еволюції була створена в 20-50-х рр. XX ст. Вона поєднує подання про мутації як єдиному джерелі спадкоємної мінливості, попові-

ляцию як основну одиницю еволюції й дарвінівські погляди на боротьбу за існування й природний добір.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Які основні положення синтетичної гіпотези еволюції? 2. Чому популяція є елементарною одиницею еволюції?

Подумайте! Чому дослідження природи спадкоємної мінливості викликало кризу класичного дарвінізму?

Дата добавления: 2014-12-07