КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема№11
IV. ІІІ. ІІ. І. Під пізнанням, пізнавальною діяльністю буквально розуміється – процес отримання, переробки і використання інформації про світ і про саму людину. В процесі пізнання взаємодіють суб’єкт і об’єкт пізнання. · Суб’єкт пізнання – той хто здійснює пізнавальну діяльність. · Об’єкт пізнання – конкретні речі, явища, процеси на які безпосередньо направлена пізнавальна активність людей. Отже, філософське поняття пізнання – це специфічна взаємодія суб’єкта і об’єкта, кінцева мета якої істина: відповідність образу своєму об’єкту. Таким чином пізнавальна діяльність включає три компоненти: · об’єкт; · суб’єкт; · зміст знання про об’єкт. Основними принципами пізнання є:
· Принцип відображення – пізнання є процесом відображення в голові людини у двох варіантах:
· Принцип визначальної ролі практики. · Принцип творчої активності суб’єкта, який в процесі діяльності змінюючи обставини змінюється сама. Основні форми пізнання. · Чуттєве пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення які дають наші органи чуття. · Раціональне пізнання – функціонування відповідних знань, здатних відображувати те, що недоступне органам чуття. Елементи раціонального пізнання: · Судження – фіксує будь-які ознаки речі (“троянда червона”). · Поняття – відображає суттєві ознаки речей (“троянда - квітка”). · Умовивід – з’ясування суджень, яке дає нове знання без звертання до органів чуття.
Висновок: Людське пізнання в цілому – це єдність чуттєво і раціонального моментів.
Істина й омана – основні характеристики відношення пізнавального образу, людських знань щодо об’єкта. Істинним є образ, що відповідає об’єкту. Основна проблема теорії істини – встановлення відповідності знання про об’єкт самому об’єкту. Вирішення цієї проблеми здійснюють через характеристики істини: · об’єктивність (знання про об’єкт не залежить від суб’єкта); · абсолютність (вичерпність знання про об’єкт); · відносність (знання про об’єкт відповідають певним межам); · конкретність (пізнання здійснюється у конкретних умовах, за певних обставин), тобто в певній системі Відліку. · Екстраполярність об’єкта пізнання. · Потенційна фальсифікованість.
Наука – ця система знань на основі якої виробляються нові знання. Головними критеріями науковості пізнання є: · парадигма; · гіпотеза. Парадигма – це модель, зразок, в межах якої знання про об’єкт виробляється і трансформується. Гіпотеза – це деяке універсальне твердження, про реальність, істинність або хибність якого повинен довести експеримент. Гіпотеза стає істиною якщо вона задовольняє таким вимогам: · осмисленість; · несуперечність; · підтверджуваність; · екстраполяція; · адаптованість; · потенційна фальсифікованість. Основними методами наукового пізнання: · спостереження; · вимірювання; · експеримент; · індукція та дедукція; · абстракція; · системність. · аналіз · синтез,тощо.
Практика – це активна діяльність конкретного історичного суб’єкта (індивідуала, соціальної групи, суспільства). Об’єктивно – суб’єктивні та матеріально – ідеальні сторони практичної діяльності людини передбачають відповідну структуру практичної діяльності: · інформаційно – пізнавальна діяльність (вивчення об’єкта); · ідеально конструктивна діяльність (вироблення моделі майбутнього результату);
· реально – конструктивна діяльність (втілення мети на практиці). Основні види практики:
На разі це стосується вирішення глобальних проблем людства, насамперед – це Відновлення природного балансу в екосистемі Землі.
Завдання для самоконтролю 1.Дайте визначення філософського поняття„пізнання”. 2.Назвіть основні компоненти процесу пізнання. 3.Якими є основні принцепи пізнання? 4.Якими є основні форми пізнання? 5.У чому виявляється проблема істини у філософії? 6.Назвіть основні критерії та методи пізнавального процесу. 7.Яке місце в пізнавальному процесі посідає практична діяльність? 8.Зробити критичний аналіз вислову:„Знання-це сила” (Гоббс)
Дата добавления: 2014-12-07; Просмотров: 391; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |