Енергетичні баланси

Основні напрями енергозбереження

Економічний потенціал енергозбереження в АПК визначається як технічно можливе і економічно доцільне зниження споживання енергії без зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції шляхом реалізації енергозберігаючіх заходів, впровадження енергоекономних технологій, техніки, залучення в енергобаланс нетрадиційних джерел енергії.

Енергозберігаюча політика в АПК включає наступні напрями:

• обгрунтування і визначення раціональних потреб сільських регіонів, районів, структурних підрозділів в енергоресурсах з урахуванням використання місцевих видів палива і реалізації енергозберігаючіх заходів;

• обгрунтування і розробка нормативів споживання енергії і показників енергоємності по основних процесах сільськогосподарського виробництва;

• освоєння енергоекономних технологій виробництва сільськогосподарської продукції, включаючи нові електротехнології, засновані на використанні електрофізичних методів впливу на біооб‘екти і продукти переробки;

• розробка і впровадження ефективних технологій і економного обладнання по залученню в енергобаланс і широкому використанню місцевих енергоресурсів, використанню і переробці біомаси, рослинних і деревних відходів в зручні для сільських споживачів енергоносії;

• освоєння нового електротеплового і теплоенергетического обладнання з підвищеним ККД, реалізація децентралізованих систем енергопостачання що забезпечують підвищення ККВ палива і економію до 20% ПЕР за рахунок ліквідації або скорочення розподільних мереж;

• розробка і освоєння сучасних технологій і енергетичного обладнання по використанню поновлювальних джерел енергії і вторинних енергоресурсів;

• отримання альтернативних видів палива і енергії (паливо з рослинних масел, біогаз, водневе паливо тощо) і їх використання в сільськогосподарському виробництві;

• введення пооб‘єктного обліку витрати енергоносіїв з оснащенням приладами контролю і регулювання витрати енергії, реалізація багатотарифної системи розрахунків за електроенергію.

Всі ці напрями включають заходи, що забезпечують економію електричної енергії, а також отримання її шляхом використання поновлювальних джерел енергії від установок, що перетворюють (при згорянні) енергію біомаси, рослинних і деревних відходів в електричну і теплову.

Енергетичний баланс (ЕБ) відображає повну кількісну відповідність між потребою і приходом енергії підприємства або галузі на даний момент часу. ЕБ є основою для розробки напрямів реконструкції енергогосподарства і енергозбереження.

При складанні ЕБ всі види енергоресурсів приводяться в єдиному кількісному вимірюванні:

а) згідно з I законом термодинаміки, тобто по фізичному еквіваленту енергії (т.у.т., кВт.год, Гкал, МДж).

б) згідно з ІІ законом термодинаміки, тобто по відносній працездатності ексергії.

Класифікація енергобалансів. ЕБ підприємств можуть бути класифіковані таким чином:

1) За призначенням - на звітні і планові;

2) За видами енергоносіїв - на часткові (за окремими видами палива і енергії) і загальні;

3) За об'єктами вивчення - на баланси окремих видів технічного обладнання, цехів і підприємства загалом;

4) За принципами складання: аналітичні, синтетичні, нормалізовані і оптимальні;

5) За принципами оцінки використання палива і енергії на ентропійні і ексергетичні.

Звітні баланси відображають фактичні показники виробництва і споживання енергії і палива в минулому періоді і рівень їх використання. На основі цих балансів можна контролювати енергоспоживання підприємства і виконання відповідних планових показників, а в масштабах держави отримувати згруповану по галузях, регіонах і країні інформацію про структуру виробництва енергоресурсів (ЕР), ефективності їх використання, витратах ЕР на виробництво найважливіших продуктів народного господарства, а також про міжрегіональні перетоки палива і енергії.

Звітний баланс в синтетичному вигляді показує розподіл підведених і вироблених енергоносіїв між різними споживачами підприємства. Це найбільш проста форма балансів. Вони є документованим підтвердженням того, що на підприємство поступила певна кількість ЕР і було ним витрачене на свої потреби.

Планові баланси є основною формою планування енергоспоживання на підприємстві. Вони є обгрунтуванням для раціоналізації способів покриття потреб підприємства внаслідок використання побічних ЕР і виробництво електроенергії на власних генеруючих пристроях. У залежності від організації технологічного процесу частина теплових втрат в деяких випадках може розглядатися як побічний ЕР (наприклад, теплота ЛР при освітленні в теплиці).

Планові баланси розробляють на основі аналізу звітних балансів окремих процесів, цехів і підприємства загалом.

Аналітичні баланси відображають глибину і характер використання підведених ЕР. Різниця між кількістю підведеної і корисної енергії, отриманої від установки, складають енергетичні втрати. Більшість статей енергетичних втрат визначають розрахунком, тому аналітичні баланси певною мірою умовні.

Нормалізовані баланси - це планові баланси складені з урахуванням аналітичних балансів. При складанні нормалізованих балансів виходять з прогресивних нормативів корисного споживання і втрат енергії. На основі цих балансів складають плани організаційно-технічних заходів щодо економії енергоресурсів.

Оптимальні баланси. Основна задача цього балансу полягає у визначенні такого варіанту енергопостачання, при якому план випуску продукції виконується з мінімальними грошовими витратами.

Дата добавления: 2014-12-07